Наталія Кравченко, психологиня SchoolToGo, про те, чи можна у розпачі труднощів вимушених переселенців, знайти промінчик надії до змін на краще.

Для більшості українців дата 24.02.2022 поділила життя на до та після. Невіддільним наслідком воєнних дій у будь-якій країні є еміграція в безпечніші країни та регіони. Весь цивілізований світ створює спеціальні служби, програми, та, звісно, фонди для першої допомоги людям, які вимушені залишити свій дім заради збереження життя себе та своїх близьких.

Що відбувається з психікою людини у цей момент

Коли мова йде про інстинкт самозбереження, то свідомість людини зі сталими установками, правилами, поглядами вимикається, але вмикається, коли загроза минула. Так вимушені переселенці опинились в різних куточках світу і, прийшовши до тями, повернулись у свідомість. Проте тепер вони опинились без всього, що раніше забезпечувало та створювало їх спокій – той рівень комфорту, в якому людина перебувала: сім'я, житло, робота, друзі, якісь повсякденні звички (наприклад, горнятко кави щодня у тій чудернацькій кав'ярні тощо). Це плани, які людина реалізовувала у своєму темпі, і раптом все по-новому. Взагалі все…

Чому так тяжко прийняти нове

Річ у тім, що мозок людини спроможний робити речі, про які не звітує нашій свідомості. Так еволюційно склалося, що увага людини завжди зосереджена на пошуках загрози. Все нове – загроза. Чому так відбувається? Людина потребує досвіду на рівні відчуттів. Тобі можна розповідати все, що завгодно, але поки ти це не відчуєш на власному досвіді, воно лякатиме. Тож період адаптації – це той проміжок часу, в якому людина або спростовує свої страхи, або їх підтверджує. Тому він для кожної людини визначається індивідуальним діапазоном необхідного часу. І, як правило, визначальним є придбаний досвід у своїй країні.

Що стосується ситуації в Україні, то більшу частину вимушених переселенців складають жінки та діти. І труднощі адаптації, в першу чергу, стосуються жінок, чиї чоловіки залишились на території воєнних дій. Зрозуміло, що увага спрямована на те, як там він і як там все, що раніше було дороге серцю, а енергія людини завжди знаходиться там, де увага. Саме тому дуже тяжко зосередитись на нових правилах та пристосуватись до нових умов. Проблема виникає з усвідомленням необхідності взяти на себе нові обов'язки, які раніше були покладені на чоловіка, тому психіка жінки в цьому місці вкрай вразлива, і підтримка суспільства просто необхідна. Жінки, які в попередньому житті покладались лише на себе, а отже мали досвід на рівні відчуттів – навпаки, адаптуються легше до нових умов.

Основною проблемою на шляху адаптації є те, що певній категорії людей відомо про вразливість психіки вимушених переселенців, і це становить загрозу отримання негативного досвіду, який може завдати як фізичної, так і моральної шкоди. Тож у будь-якій незрозумілій ситуації у будь-якому глухому куті звертайтесь за допомогою психолога. Вважаю, що труднощі адаптації дещо перебільшують, адже давайте не будемо забувати, що є категорія людей, так званих «штучно створених жертв», які перебувають в цій позиції все життя і їм важко будь-коли й будь-де. Але є те що об'єднує будь-які труднощі – це насамперед можливості, які відкриваються через їх подолання.

Чи може людина самостійно подолати кризу адаптації

Звісно, людина може все, але не кожній людині про це відомо. Допомога адаптованих людей, підтримка благодійних організацій, знання психолога значно пришвидшать цей процес, тож основною рекомендацією є не замикатись у своєму безсиллі, звертатись за допомогою і, звісно, бути вдячним, коли її отримуєте.

Пам'ятайте, будь-яке горе чи трагічна подія втягує людину або в стрес, або дає поштовх до зростання. Для кожного випадку, звісно, є свої передумови, але вони виявляються і трансформуються за однієї умови – воля людини.

Читайте також

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram