Один чоловік приніс додому кокон метелика і став спостерігати за ним. І ось настав час – кокон почав трохи відкриватися. Новонароджений метелик кілька годин щосили намагався вибратися через утворену вузьку щілину.
Але все було безрезультатно, і метелик припинив боротьбу. Здавалося, що він виліз наскільки він зумів, і далі вибиратися у нього не було сили. Тоді чоловік вирішив допомогти бідному метелику. Він взяв маленькі ножиці й трохи надрізав кокон. Метелик тепер з легкістю вийшов назовні. Але у нього чомусь було надуте тільце, а крила посохлі й покручені.
Чоловік продовжував спостерігати за метеликом, вважаючи, що ось-ось його крила розправляться і стануть сильними. Сильними настільки, що зможуть утримувати в польоті власне тільце, яке з хвилини на хвилину прийме правильну форму. Але цього так і не відбулося. Метелик назавжди залишився з роздутим тільцем і засохлими крилами. Він міг тільки повзати, літати йому вже не судилося.
У своїй доброті й поспішності чоловік, що допоміг метелику, не усвідомлював одного. Тісний кокон і необхідність боротися, щоб вибратися назовні через вузеньку щілину, – все це було задумано природою. Тільки у такий спосіб рідина з тільця метелика потрапляє в крила, і, коли комаха опиняється на волі, вона майже готова до польоту.
Дуже часто боротьба – це те, що нам приносить в життя користь. Якби ми йшли по життю без випробувань, ми не були б такими сильними, розумними й досвідченими, якими могли б бути.
І ми ніколи б не дізналися, що це таке – літати.
Так і з дитиною. В межах допустимого, коли нічого не загрожує її життю і здоров’ю, давайте їй можливість долати труднощі, пробувати щось нове і робити свої власні помилки.
{{read_more|Читайте також| 4494, 4470}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram