Пригадайте, як у дитинстві ви годинами могли грати в якусь гру — чи змогли б ви так зараз? Чи вмієте ви повноцінно проживати події, не перемикаючись на сповіщення у телефоні? Чи можете сказати, що здатні на 100% контролювати свою увагу? Скоріше за все, ви відповісте «ні». Та не поспішайте картати себе за слабку волю, бо втрата здатності зосереджуватися у наш час — це глобальна проблема.
HappyMonday зафіксував головні ідеї з книжки «Мистецтво зосереджуватися» (видавництво Лабораторія) британсько-швейцарського письменника і журналіста Йогана Гарі, в якій автор досліджує основні причини кризи уваги та ділиться порадами щодо її відновлення, які перевірив на власному досвіді.
Сучасна філософія успішного успіху спонукає людей постійно кудись бігти, і що швидше, то краще. Якщо ти повільний — ти відстаєш від тих, хто попереду, і втрачаєш можливість досягти вершин. Тому люди почали робити швидко буквально все: говорити, ходити, їсти, навчатися, працювати та, зрештою, жити. І це велика проблема, адже швидкість розхитує увагу. Щоб сконцентруватися на завданні та виконати його якнайкраще, потрібен час, якого ми завжди шкодуємо.
Дослідження виявили, що американський працівник у середньому відривається від роботи що три хвилини. Намагаючись охопити все й одразу, ми постійно стрибаємо від однієї діяльності до іншої, не даючи мозку зосередитись на жодній із них. Однак багатозадачність, якої всі прагнуть досягти, має катастрофічні наслідки для продуктивності, бо мозок людини здатний свідомо виробляти від однієї до двох думок за раз. І якщо вам здається, що ви одночасно виконуєте два завдання, вам лише здається. Насправді ви постійно перемикаєтесь з одного завдання на інше, витрачаючи набагато більше часу й ресурсів.
Якщо ви часто перевіряєте повідомлення за роботою, то втрачаєте не тільки короткі відтинки часу, протягом яких читаєте повідомлення, а й час, якого потребуєте, щоб потім зосередитися знову, а це значно довше. Йоган Гарі
Поняття «стан потоку» ввів у обіг американський психолог Мігай Чиксентмігаї. Він визначив його як найглибшу форму зосередженості й уваги, за якої людина настільки поглинена тим, що робить, що буквально не помічає навколо себе жодних подразників. Саме перебуваючи у потоці, наші предки працювали над ідеями, які рухали людство вперед. На жаль, опитування показують, що сучасній людині набагато важче увійти в цей стан. Тому потрібно підштовхувати себе до нього свідомо, дотримуючись трьох основних умов: мати чітку мету, виконувати значущу для себе справу та робити це на межі своїх можливостей.
Всі ми чудово знаємо: щоб мати ясний розум і бути продуктивним, потрібно спати не менше восьми годин на добу. Але чомусь мало хто дотримується цього правила. Через швидкий темп життя і бажання встигнути все, ми часто жертвуємо повноцінним сном. Частково це пов’язано з впливом споживчого капіталізму, адже коли людина спить, вона не витрачає грошей і не виробляє продукції, а це не вигідно для економіки. Якби кожен висипався, в економічній системі стався б землетрус. Однак, глобальний дефіцит сну, який негативно впливає не лише на здатність зосереджуватися, а й на ясність мислення та пам’ять, може мати серйозніші наслідки для людства, аніж незначний економічний колапс.
Ми читаємо щодня — стрічку новин, повідомлення від друзів, сотні коментарів під популярними дописами блогерів. Але це зовсім не те читання, яке допомагає розвивати здатність утримувати увагу. Навпаки, через безперервний інформаційний потік, який ми щодня намагаємось осягнути, ми звикли просто ковзати очима по тексту, скануючи його і видобуваючи суть. Такий стиль читання ми переносимо і на книжки, нівелюючи всю користь процесу, який завжди був одним із найпростіших варіантів потоку в повсякденному житті.
Для багатьох нас читання книжки — найглибша форма уваги, адже ми незворушно і спокійно присвячуємо кілька годин життя одній темі й дозволяємо їй маринуватися в голові. Та наша культура безперервних подразників поглинає цей процес так само, як інші види потоку. Йоган Гарі
Ще одна проблема, яку породжує надмір інформації та наше бажання охопити її всю й одразу, — криза розсіяного мислення. Ми настільки щільно плануємо свій графік активної мозкової діяльності, що банально не маємо часу осмислити та переварити все те, що прочитали, прослухали чи переглянули, бо за мить вже вкидаємо у свій мозок наступну порцію інформації. А коли в нас з’являється вільна хвилинка поблукати думками, ми постійно відволікаємось на сповіщення від десятків додатків у смартфоні. Ці відволікання пригнічують пасивний режим роботи мозку та блокують природний потік думок.
Припиніть вважати себе слабкодухим через те, що постійно відволікаєтесь на гаджети. Ніхто з нас не здатен протистояти цій спокусі, бо творці сучасних інтернет-технологій детально вивчили психологію людини і навчилися обманом захоплювати нашу увагу. Мета сайтів та застосунків для спілкування — заробити якомога більше грошей на рекламі. А для цього потрібно якомога довше втримувати вас онлайн. Тому розробники нехтують психічною стабільністю користувачів, маніпулюючи їхніми слабкостями.
Йоган Гарі виділяє шість шкод, яких завдають нашій увазі соцмережі:
спонукають мозок хотіти частих винагород: лайків, коментарів, репостів, а це бажання своєю чергою спонукає користувача щохвилини перевіряти оновлення; підштовхують змінювати діяльність частіше, ніж зазвичай; збирають про вас інформацію і визначають, що вам подобається найбільше, щоб показувати контент, від якого ви не зможете відірватися; викликають злість і обурення — емоції, які негативно впливають на здатність зосереджуватися; створюють враження, що ви перебуваєте в середовищі, сповненому злості й ворожості, а така атмосфера змушує бути більш пильними і частіше моніторити стрічку; негативно впливають на здатність суспільства об’єднуватися та разом протистояти глобальним викликам чи небезпекам.Продається передусім здатність захопити і втримати увагу. Йоган Гарі
Коли людині щось загрожує, її організм завжди перебуває у стані готовності до втечі — умовної або реальної. Автор книги наводить приклад про людей, які живуть у місцевості, де час від часу стаються напади ведмедів, тому вони постійно на сторожі в очікуванні атаки. На жаль, всі, хто зараз перебуває на території України, не мають потреби уявляти якісь умовні напади ведмедів, бо ми щохвилини перебуваємо у стані гіпернастороженості у зв’язку з війною і постійною загрозою ракетного удару. А щоб нормально зосереджуватися, людині необхідно почуватися безпечно і мати змогу відмикати ділянки мозку, які сканують середовище у пошуках ведмедів або прислухаються, чи не летить у небі ворожа авіація.
По-перше, раціон сучасної людини спричинює регулярні сплески й спади енергії. Ви їсте щось солодке — і енергія одразу зростає, але згодом вона так само швидко згасає. Такі енергетичні гойдалки дуже виснажують організм та знижують здатність зосереджуватися. По-друге, більшість людей позбавляє свій організм поживних речовин, потрібних для повноцінного розвитку і функціонування мозку. І, по-третє, багато харчових продуктів містять хімічні сполуки, які впливають на людський мозок майже як наркотики. Таким чином харчування, яке мало б насичувати й збагачувати людський організм, завдає шкоди.
На функціонування організму впливає не лише те, що ми їмо та п’ємо, а й те, що ми споживаємо несвідомо, вдихаючи повітря чи торкаючись різних предметів. Навколишнє середовище настільки переповнене різноманітними хімікатами, що уникнути їхнього впливу майже неможливо.
Зокрема, дослідження довели, що забруднення повітря є одним з чинників поширення синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ).
Зважаючи на те, що на здатність зосереджуватися впливає так багато глобальних екологічних й економічних чинників, просто не існує універсальних порад, як швидко й легко стати гуру концентрації. Проте, Йоган Гарі ділиться власними методами боротьби за увагу, якими може скористатися кожен:
використовувати «запобіжники», які блокують подразники уваги на обраний вами проміжок часу, наприклад, сейф із таймером, щоб замикати телефон, або програми, що забороняють заходити в інтернет; перестати картати себе за відволікання й навчитися вести усвідомлений внутрішній діалог; влаштовувати вихідні від соцмереж: аби не зірватися, варто публічно декларувати, що вас не буде онлайн певний час, а також попросити друга змінити паролі; дозволяти собі блукати думками — найкраще це робити під час прогулянки на свіжому повітрі без телефону; спати щоночі по вісім годин; медитувати й займатися йогою; обмежити вживання обробленої їжі; влаштовувати собі додаткові вихідні.Звісно, неможливо слідувати всім цим порадам одразу, але ви можете обрати посильні для вас методи і почати свою боротьбу за увагу вже сьогодні. А щоб дізнатися більше про чинники, що шкодять увазі, й тактику їх подолання, читайте книгу «Мистецтво зосереджуватися».
{{read_more|Читайте також| 5686, 5601}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram