1993 рік, Супербоул. Відповідальна гра за звання чемпіона Національної футбольної ліги США. Під час перерви тренер Dallas Cowboys Джиммі Джонсон показує на камеру NBC книгу «Потік: психологія оптимального досвіду». Саме вона допомогла команді підготуватися до матчу: футболісти зробили «потік» частиною своєї культури. У тому матчі «Ковбої» перемогли з рахунком 52:17, вигравши третій Суперкубок в історії команди та перший за 15 років.
Книгу написав угорсько-американський психолог Мігай Чиксентмігаї. 20 жовтня 2021 року у віці 87 років він помер. Дитинство Чиксентмігаї минуло за часів Другої світової війни. «Ми втратили все, що мали: померли бабусі й дідусі, дядьки, тітки. Наприкінці війни я усвідомив, наскільки крихким є життя. Як легко раптом щось перетворюється з комфортного та приємного на щось смертельне», – згадував психолог в інтервʼю з доктором Крістін Кавамура.
Шукаючи, що наповнює життя змістом, Чиксентмігаї присвятив професійну діяльність розвитку позитивної психології – методу психотерапії, який допомагає стати щасливим. Він заснував Дослідницький центр якості життя (QLRC). Там вивчають позитивну психологію, досліджують сильні сторони людини – оптимізм, креативність, внутрішню мотивацію та відповідальність.
Імʼя Чиксентмігаї переважно асоціюють із теорією потоку. Сам психолог визначив потік як оптимальний стан свідомості, у якому ми почуваємося та перформимо якнайкраще. У потоці людина сфокусована на завданні настільки, що інші подразники зникають, а час плине дуже швидко. «Потоком» цей стан називається через те, що кожна дія та кожне рішення відбуваються без жодних зусиль та плавно переходять в наступне.
Forbes.Uktraine зібрав цитати та тези Мігая Чиксентмігая, які допоможуть зрозуміти, як увійти в стан потоку та ефективно використовувати його.
З усіх чеснот, яких ми можемо навчитися, жодна не є більш корисною, важливішою для виживання та покращення якості життя, ніж здатність перетворювати негаразди на приємний виклик (Flow: The Psychology of Optimal Experience).
Потік – це стан настільки сфокусованої концентрації, що ви повністю поглинені діяльністю, почуваєтесь сильним, уважним і не докладаєте зусиль для контролю. Це несвідомий стан, у якому ви працюєте, творите, катаєтесь на лижах чи робите щось інше на піку своїх можливостей. Коли ви в потоці, то знаєте, що потрібну для вас справу зробити можливо, навіть якщо це складно і, зокрема, тому що це складно. В потоці час зникає, емоційні проблеми зникають, і ви майже відчуваєте, що виходите за межі часу чи місця. Ви забуваєте себе. Ви відчуваєте себе частиною чогось більшого (Kristine Marin Kawamura, PhD interviews Mihaly Csikszentmihalyi, PhD).
Є сім складових стану потоку. Це зосередженість уваги, яка наростає і веде до відчуття екстазу. Це почуття ясності, коли ти точно знаєш, що потрібно зробити в цей момент, і у тебе виходить. Ти знаєш, що справа, якою ти займаєшся, здійсненна, хоч і складна. Ти втрачаєш відчуття часу, забуваєшся, відчуваєш себе частиною чогось більшого. І як тільки всі ці складові складаються воєдино, твоє заняття стає самоцінним (Flow, the secret to happiness, TED 2004).
Коли ми в потоці, то зазвичай не відчуваємо себе щасливими, бо тоді проживаємо лише те, що стосується діяльності. Тільки після виходу з потоку можна відчути приплив задоволення від добре виконаної роботи. У довгостроковій перспективі, що більше потоків ми відчуваємо, тим більша ймовірність, що ми будемо щасливі в цілому (Kristine Marin Kawamura, PhD interviews Mihaly Csikszentmihalyi, PhD).
Щоб подолати тривогу й депресію сучасного життя, люди повинні стати незалежними від соціального середовища настільки, аби не реагувати виключно на його винагороди й покарання.
Для досягнення такої автономії, людина повинна навчитися винагороджувати себе. Вона має розвинути здатність знаходити задоволення й мету незалежно від зовнішніх обставин (Flow: The Psychology of Optimal Experience).
Люди, які навчаться контролювати внутрішній досвід, зможуть визначати якість свого життя настільки, наскільки це можливо для будь-кого з нас (Flow: The Psychology of Optimal Experience).
Люди, які уникли завищених очікувань, щасливі й задоволені. Вони ведуть енергійний спосіб життя, відкриті для різноманітного досвіду, продовжують навчатися протягом усього свого життя. У них міцні звʼязки, відданість іншим людям і середовищу, в якому вони живуть. Їм подобається те, чим вони займаються, навіть якщо це нудно або складно – і їм ніколи не буває нудно! Їхня найбільша сила в тому, що вони контролюють своє життя («Kristine Marin Kawamura, PhD interviews Mihaly Csikszentmihalyi, PhD»).
У менеджера, який хоче побудувати довговічну організацію з мотивованими людьми, є три способи. По-перше, зробити робочі умови максимально привабливими. По-друге, менеджери повинні знайти способи надати роботі сенс і цінність. І по-третє, їм необхідно винагороджувати людей, які отримують задоволення від своєї роботи («Kristine Marin Kawamura, PhD interviews Mihaly Csikszentmihalyi, PhD»).
Одне з найпоширеніших занять, що призводять до апатії, – це перегляд телевізора. Друге місце займає лежання у ванні. Однак навіть під час перегляду телевізора близько 7–8% часу можна перебувати в потоці. Це відбувається тоді, коли програма дійсно нам цікава і знаходить у нас внутрішній відгук (Flow: The Psychology of Optimal Experience).
Здебільшого заробітна плата одним працівникам дає стимул виконувати мінімальний обсяг роботи, а іншим – можливість випередити перших. Однак лише цих стимулів рідко буває достатньо, щоб надихнути працівників докладати максимум зусиль для своєї роботи. Якщо керівники хочуть створити таке робоче середовище, їм потрібна всеосяжна ціль, яка надає роботі сенсу, щоб людина могла забути про себе в потоці завдання та досвіду без сумнівів чи жалю.
Окремі люди шукають життя із сенсом поза межами матеріального існування – це турбота про душу. Ми усвідомлюємо власні обмеження, смертність, тому хочемо стати частиною чогось більшого і сталого. Якщо лідер компанії може довести, що робота в організації задовольнить цю потребу, людей приваблюватиме така організація, оскільки вони прагнуть знайти цю «душу» у своєму власному житті та виборі.
Найкращі моменти зазвичай настають, коли тіло або розум людини вкрай напружені у добровільному прагненні зробити щось важке і вартісне. Для дитини – це тремтячими пальцями покласти останній блок на власноруч збудовану вежу, яка вийшла вищою, ніж будь-коли; для плавця – це спроба побити власний рекорд; для скрипаля – опанування складним музичним уривком. Кожен має тисячі можливостей і викликів для саморозвитку (Flow: The Psychology of Optimal Experience).
Щоб знайти контроль над якістю свого життя, потрібно навчитися отримувати радість від повсякденних справ (Flow: The Psychology of Optimal Experience).
{{read_more|Читайте також| 5686, 5007}}
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram
