Osvitanova.com.ua

 

Діти ростуть і знаходять собі друзів в різні вікові періоди. Дехто проносить дружні стосунки від садочка, через молодшу, середню, старшу школу до дорослого життя. Кризи в дружбі й вікові кризи тісно сплітаються. Діти завжди нервують, коли батьки втручаються в їхні дружні стосунки. Тому дорослим якщо і варто втручатися в дружні стосунки дітей, то так обережно, як саперам на мінному полі. Але перед цим розберімося, чим дружба дітей відрізняється в 3, 6, 9 і 14 років.


У 2-3 роки 

починають зароджуватися стосунки, зв’язки з іншими дітьми. Дружба для дитини ще не є цінною, вона мінімальна, тому що ще досить сильний зв’язок із мамою, татом, сепарація до кінця не відбулася. В інших дітях дитина може бачити конкурента. Якщо інша дитина візьме її іграшку, то вона почне вередувати і захищати своє. Якщо увагу його мами привертає якась інша дитина, дитина може гостро реагувати й ображатися. 

Але контакт з іншими дітьми теж важливий, тому що дитина спостерігає за тим, як поводяться інші діти, які у них характери, як вони себе проявляють в різних ситуаціях. Таким чином вони можуть і самі якось себе проявляти. Роль батьків – дуже обережно підправляти й намагатися пояснювати дитині, що таке дружба, а що таке недружба. І коли дитина не хоче ділитися іграшкою, це є норма, тому що в цьому віці діти досить егоцентричні, сконцентровані на собі – це цілком нормально. Але вчити того, що можна ділитися іграшкою, що можна помінятися іграшкою – вже можна.

У цьому віці ми вчимо основам дружби: як підійти й сказати: «Привіт, мене звати ____», як поділитися іграшкою і як подякувати, якщо хтось з нею поділився, спокійно сприйняти, якщо хтось не хоче ділитися іграшкою. Основна роль батьків – направляти дитину і показувати їй, як можна в тій чи іншій ситуації діяти.

У 4-7 років 

починають з’являтися справжні дружні стосунки. Але вони будуються на тому, що якщо сьогодні мені хтось зробив щось приємне: поділився смачним, дав іграшку, значить це мій друг, а якщо завтра він мені щось не дав, то не є моїм другом. У молодшому шкільному віці дружба може швидко розпочатися, і так само швидко закінчитися – це нормальний процес. 

Для цього віку дуже важлива спільна гра. Як правило, діти здружуються в спільній грі. Якщо діти раз погралися і довгий час не бачаться, то потім просто забувають про цього друга. Але якщо вони граються досить часто, то зв’язки стають міцні. Саме в цьому віці утворюється дружба, яка може проіснувати все життя, якщо все складеться сприятливо.

Подекуди друзями стають діти, батьки яких дружать. Оскільки дорослі регулярно проводять час разом, діти також бачаться регулярно і починають дружити.

У цьому віці дітям необхідне самоствердження коштом інших дітей. Діти знають, що батьки їх люблять, вони для них найрозумніші, найсильніші. Виникає питання, чи найкращий я для інших дітей, і вони шукають такого самоствердження. Може виникати вихваляння – дитина приходить і починає хвалитися іграшкою, одягом, розвагами. Це нормальний процес, у ньому немає нічого поганого.

Бувають винятки, коли в цьому віці дитина починає спілкуватися з дітьми, які, навпаки, її ображають. Тут уже відповідь, чому так відбувається, треба шукати в сім’ї, дитину, можливо теж пригнічують, і вона в однолітках несвідомо знайшла таких самих людей, як і в сім’ї. Якщо таке спостерігаєте, проконсультуйтеся із фахівцями.

Конфлікти в цьому віці виникають досить часто. Це нормально. Не треба дуже з цього приводу хвилюватися. Роль батьків в цьому віці – пояснити, що таке справжня дружба, як відрізнити справжню дружбу від несправжньої. У цьому віці важливо говорити з дитиною, що таке корислива дружба, хто такий справжній чи несправжній друг.

Якщо дитина у вас бере на себе активну лідерську роль, поводиться жорстко й агресивно, треба пояснювати, як почуваються при цьому інші діти, чому така поведінка «друзів» неприємна. Якщо дитина сором’язлива, то просто вчіть дитину контакту: як правильно знайомитися, як зробити перший крок, як проявити ініціативу в дружбі.

{{read_more|Читайте також| 5592, 5613}}

У 8-10 років 

діти вже добре можуть аналізувати вчинки однолітків і дорослих. Самі можуть вирішувати, з ким товаришувати, а з ким ні, що є правильно, а що ні. В цьому віці не потрібно забороняти з кимось дружити. Батьки часто запитують: «Що робити, якщо дитина зв’язалася із другом, який на неї погано впливає?». У цьому віці не можна категорично заборонити дитині з кимось спілкуватися через поганий вплив. Задумайтеся, чому ваша дитина подружилася саме з цією дитиною.

В цей період діти починають дружити із тими дітьми, з якими виникають спільні інтереси. Ходять на спільні гуртки, часто бачаться в школі. Обирають тих, хто їм співзвучний по внутрішньому світу. Але все ж дружба ще сприймається крізь призму власної особистості, тому діти все-таки дружать з тими, хто їм приділяє час. 

Діти починають довіряти іншим дітям свої секретики. З'являються перші образи і зради, виявляються несправжні друзі, тому що часто в цьому віці хочеться чийсь секрет ще комусь розповісти. Тому важливо пояснювати, що чужі секрети не можна видавати, а свої довіряти тільки тим, в кому упевнений на 100%.  

Сварки і конфлікти в цьому віці вже трапляються досить рідко. Колишні друзі зазвичай припиняють спілкуватися, коли в них зникає якийсь спільний інтерес.

У 11-14 років 

дружба стає справжньою дорослою дружбою, по силі навіть сильнішою за дорослу, тому що в цьому віці підлітки орієнтуються вже не на батьків, а на однолітків, з якими дружба стає важливішою за стосунки з батьками. Відкритися своєму другу чи подрузі набагато легше, ніж батькам. Тому дружба в цьому віці є досить міцною і необхідною дітям. Навіть якщо вам здається, що діти спілкуються про щось неважливе і вам незрозуміле, будьте певні це дає їм набагато більший ресурс, ніж «розумне» спілкування з батьками.

Вони можуть відкритися другу, і ніхто їх не засудить, не скаже, що «дивишся не те», «треба розуму набиратися». Дружба в цьому віці є дуже важливою. Якщо ви бачите, що у вашої дитини немає хоча б одного друга, можна запропонувати секцію, гурток, знайти спільний інтерес з іншими дітьми, певний соціум, де вони можуть роззнайомитися з кимось новим.

Не варто хвилюватися, якщо дитина починає товаришувати з кимось дорослішим, або молодшим: емоційно та інтелектуально, ми розвиваємося з різною швидкістю.

{{read_more|Читайте також| 2177, 2581}}

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки й групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram

Поширити у соц. мережах: