Якщо у ваших планах зробити невеличку подорож Україною, зверніть увагу на цю добірку найкращих місцинок з різних областей України.
Кам’яні стовпи, які місцями височіють до кількадесят метрів, каскадом спускаються до чаші, заповненої прозорою водою. Мільйони років тому на цьому місці були діючі вулкани. А потім пісок і крейда поховали застиглі базальти на купу років. Кажуть, що відкрив їх випадково місцевий селянин. Приблизно в 30-х роках ХVII століття він копав щось на городі і зламав лопату об камінь. А потім придумав з відкопаного каміння зробити в хаті фундамент.
Найромантичніше місце Волині — Тунель кохання — є ботанічним феноменом, який знаходиться вздовж залізничної колії між селищами Клевань та Оржів. Сама природа, ніби професійний ландшафтний дизайнер, сформувала зі щільної зарості дерев і кущів стіни та стелю природного коридору. Влітку та восени тунель чіткої аркової форми має особливу красу, від якої перехоплює подих. Кажуть, якщо пара поцілується під час прогулянки тунелем, то їх кохання скріпиться на все життя.
Тараканівський форт збудовано для укріплення західних кордонів Російської імперії у ХІХ ст. Форт був цілком самостійною військовою одиницею. Займаючи площу понад 4 га та маючи 7 підземних рівнів, він уміщав на своїй території хлібопекарню, пральню, церкву, морг, телефонний зв'язок і 3 колодязі з водою та інші споруди, необхідні для життя гарнізону. Має складну систему підземних ходів, тунелів, приміщень, ДОТів, сходів. До форту можна потрапити через входи у чотирьох ровах, які оточують будівлю (довжина ровів – 230 м, висота – 6 м).
Кременець розташований серед мальовничих волинських ландшафтів, на берегах річки Іква. Замкова гора та руїни колись неприступного замку, палац Кароліни Дзембовської і будинок сім’ї Словацьких, будівля «Близнюки» та комплекс Колегіуму чину єзуїтів.
Маленьке містечко на Волині нагадує Маленьку Швейцарію. Найвища точка Волині, звідки в добру погоду можна розгледіти куполи Почаєва. Це місто поєднує не тільки загадкові дівочі скелі, каменоломні із екстримом, але й загадки Середньовіччя. Особливо цікаво тут взимку побувати на єдиній санній трасі, а також весною в найстарішому ботанічному саду, коли цвітуть магнолії.
Підкамінь — селище міського типу Бродівського району Львівської області. Розташоване на мальовничому узгір’ї посеред височин Волино-Подільського пограниччя. Територія Підкамінського ключа знаходиться в межах Вороняцького і Кременецького кряжів, які, простягаючись із заходу на схід, нагадують гірський хребет з висотами, що перевищують 400 м над рівнем моря. На південь від Підкаменя височить горбогірне пасмо Подільських Товтр, прозваних в народі Медоборами.
З назвою Підкамінь пов’язано чимало легенд. Один переказ розповідає про те, як один богатир приніс із гір скелю та поставив її на місці, де буде заснована фортеця. Історики довели, що переказ абсолютно правильний, вірніше друга його частина. В княжі часи на камені й справді стояло дерев’яне укріплення. Подекуди все ще помітні вирубані в камені древні пази.
Попри всі ці перекази є гіпотеза як все ж з’явився Чортовий камінь. Є припущення що це шмат коралового рифа, який з’явився тут сотні мільйонів років тому, коли ще над ним було море.
Олеський замок стоїть на 50-метровій горі, перлина «Золотої підкови». Кажуть, через це місце колись проходив Чорний шлях. Той, з якого татари, спершу ховаючись у темних лісах, нападали на українські землі. А неподалік було легендарне Пліснеське городище (так звана Галицько-Волинська Троя).
Олеський замок сьогодні залишається найстарішим зі збережених замків Львівщини. Має замок і своїх привидів. Адже історія його налічує багато століть, немало інтриг, подій та життєвих історій.
Пігорецький замок — один з найкращих в Європі зразків поєднання імпозантного палацу з бастіонними укріпленнями. Замок збудовано з цегли і каменю у формі квадрата, сторона якого дорівнює 100 м. На його рогах розташовані п’ятикутні бастіони. Підгорецький парк належить до пам’яток садово-паркового мистецтва державного значення, найкращий зразок «італійських» парків.
Підгорецький комплекс охоплює площу 16 гектарів. Його вважають гордістю «Золотої підкови», котра найбільше постраждала в ХХ столітті через війну, пограбування, пожежу та варварське ставлення до історичної цінності.
Село знаходиться на однойменній річці Свірж. Мальовнича природа, татарські набіги, захоплення турками, козацьке визволення, а пожежа 1914 року під час Першої світової війни залишила тільки стіни. Та попри нелегку долю Свіржський замок залишається популярним серед туристів. Включений до популярного туристичного маршруту «Срібна підкова» він доповнює тріаду замків Львівщини після Підгорецького та Олеського замків.
Свірж має декілька архітектурних атракцій: Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (1546 рік), церква Покрови Пресвятої Богородиці (1901 рік) та Свірзький замок, про який далі буде розповідь.
Замок закладено за ініціативи Андрія та Мартина Свірзьких у XV столітті, у XVII столітті перейшов у власність до Александра Цетнера, який зробив перебудову замку. Проєктом займався Павло Ґродзицький. З часом оборонна функція замку відпала і він перетворився на резиденцію.
У 1907 році власником став Роберт Лямезан де Салінс, який вклав багато коштів у реставрацію маєтку. На жаль, під час Першої світової війни будинок був спалений ворожими військами. Після цього хазяїн відновив декор вікон, дверей, карнизів та перекрив дах.
На території замкового парку зберігся костел, заснований у XV столітті. Будівля виконана у стилі ренесансу.
На цей час замок у занедбаному стані. Відбулася перебудова деяких приміщень, змінено планування, колодязь у внутрішньому дворі – закинутий. Змін не зазнали лише зовнішні стіни.
Найвища вершина Подільської височини та пам’ятка природи місцевого значення гора Камула розташовується у західній частині горбистого пасма Гологори, на південь від села Романова, що в Перемишлянському районі.
Висота Камули — 471 м над рівнем моря. Вона складається з пісковиків, є невисокі мальовничі скелі з гротами. Гора вкрита буковим лісом природного походження та буково-грабовими насадженнями.
Камула є найвищою вершиною рівнинної частини України (окрім правобережжя Дністра). Через її вершину проходить Головний європейський вододіл. Вершина і прилеглі схили розташовані в межах природоохоронної території – Романівського ландшафтного заказника.
Львів – це старовинне княже місто, серце Європи, що лежить на шляху між Азією та Європою. Справжня перлина Заходу, вузенькі вулички, бруківка, історичні та культурні пам’ятки, національна українська кухня та п’янкий аромат кави, що цілодобово насичує повітря – це те, заради чого сюди з’їжджаються сотні мандрівників зі всього світу.
Після міської галицької суєти можна продовжити подорож зі Львова по трасі Київ-Чоп знайомитися з околицями Миколаєва районного. Місцевість Урочища Прийма відома тим, що це друге місце в Україні, де розкопали кістки жінки-неандертальця та кілька дитячих кісточок, вік яких оцінили у 45,5 тисяч років. Вивчаємо не тільки географічну місцевість, але й історичну цінність на шляху до мальовничих українських Карпат через маловідоме село Розгірче та Сколівські безкиди.
За 2 км від Миколаєва посеред лісу знаходиться унікальне урочище Прийма. У цьому місці було знайдено найдавніше поселення неандертальця материкової України типу "мисливський табір", який знаходився тут близько 46 тисяч років тому. Печера, де було виявлено важливу знахідку, захоплює своєю незайманістю, таємничістю та фантастичним зовнішнім виглядом. Якщо ви шанувальник минулого та історичних розкопок, то тоді вам буде цікаво відвідати «житло» неандертальців, яке було знайде на території урочища.
Місцевість біля Миколаєва овіяна своїми таємницями, які ще досі не мають однозначного тлумачення. Наприклад, існує версія, що печери навколо міста, серед яких і урочище Прийма, з’єднані між собою в ланцюг, однак ця думка археологами ще до кінця не підтверджена й не досліджена. Ну а неподалік, у селах Стільсько та Дуброва – пам’ятки знаного Стільського городища.
Неподалік від села Розгірче знаходиться Печерний монастир, який представляє величезну історичну і культурну цінність для Львівського регіону.
Тут в печерах розташувався монастирський комплекс – унікальний зразок наскельного сакрального будівництва часів XVIII – XIV століть. Рукотворне спорудження займає пагорб, з якого відкривається незабутній вид на землі Галичини і долину річки Опір.
Печери в цій споруді розташовуються на двох ярусах: нижній поверх колись відводився для житлових приміщень, а верхній – для церкви. Відвідування монастиря в Розгірче можна поєднати з рафтингом на річці Стрий.
Карпати – це гірська система, що знаходиться на території України, Чехії, Угорщини, Польщі, Сербії, Словаччини, Австрії та Румунії. Походження назви однозначно не встановлене. Вперше трапляється у творах Геродота (5 ст. до н. е.) як назва однієї з приток Дунаю – Капріс.
Найімовірніше слово «Карпати» утворилося від протоіндоєвропейських коренів sker-/ker-, від яких походять албанське «karpë» (скеля) та слов’янське «скала», через назву дакійського племені карпів («ті, хто живуть у горах»), які в давні часи населяли територію Східних Карпат.
Закарпатська область – унікальна місцевість. За площею це одна з найменших областей України, дві третини якої складають гори. Практично через всю її територію простяглася система гірських хребтів і масивів, неймовірно зручних для хайкінгу. Закарпатська область межує одразу з чотирма країнами – Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, кожна з яких в різний час залишила свій відбиток. Це робить регіон і тутешніх мешканців ще цікавішими і самобутніми.
Селище, де у XX столітті знаходився древній курорт «Лумшори», розкинулося вздовж річки Турічка серед вулканічних Карпат. У давнину курорт складав сильну конкуренцію Маріїнським лазням та Карловим Варам. Зараз приватні господарі запрошують туристів незалежно від пори року просто неба «поваритися» на повільному вогні у чані.
Як відчуєте, що кров в жилах починає кипіти (хоча насправді воду гріють не більш ніж до +45°C), вискакуйте! За кілька кроків — прохолодний гірський потік. Така процедура буде корисна при захворюваннях серцево-судинної та нервової систем, опорно-рухового апарату, дерматології та багатьох інших. Після купання ви одразу відчуєте омолодження та приплив сил.
Воловець не вважається популярним серед туристів напрямком, якщо порівнювати з Пилипцем або Свалявою, а тому і ціни тут нижчі. Тут наявна залізниця, а тим і зручне сполучення із Мукачевом та Стриєм, Львовом, Києвом, Одесою, Ужгородом тощо.
Подейкують, що в тутешніх місцях багатий тваринний світ. Дуже багато птахів, навесні вони особливо активні. Правда, дикі тварини рідко виходять близько до людей, тому можна бути спокійним. А ось ящірок і змій вистачає. Особливо розплодилися отруйні гадюки. Всьому виною масова вирубка лісів – за таких умов їм легше виводити потомство, а кількість природних ворогів знижується. Тож будьте обережні та уникайте відкритого взуття.
Завітавши в Пилипець весною не оминіть можливості відвідати одне з найкрасивіших місць усього Закарпаття – водоспад «Шипіт», талі води якого стікають каскадами висотою 14 метрів. Кожного року сюди приїжджають тисячі туристі, що бажають помилуватися одним з 10 природних чудес України.
Побувати на весні у цих краях вартує ще й тому, що тутешнє чисте повітря, мальовничі гори та цілющі води допомагають від усіх хвороб. За 7 км від Пилипця, у селі Келечин, розташоване унікальне джерело газованої мінеральної води, яку застосовують для лікування хвороб серцево-судинної системи та органів травлення.
Для любителів літнього відпочинку тут є прекрасна можливість для активного відпочинку: катання верхи на конях, поїздки на квадроциклах, велопрогулянки околицями або політ на параплані. Варто пам'ятати, що неподалік Пилипця проходить Карпатський туристичний шлях (ЗТШ) – найдовший в Україні маркований гірський пішохідний маршрут (близько 334 км). Кінець липня –початок вересня – найсмачніший час для піших походів на полонину Боржава, саме тоді в горах дозрівають чорниця і брусниця.
А для любителів зимового відпочинку – гірськолижний курорт та походи по засніжених горах.
Його називають селом 10 музеїв та 20 пам’ятників. Колоритне місце на Закарпатті, що з 5 січня 1989 року входить до складу національного природного парку «Синевир» в гірській долині між полонинами Стримбою, Дарвайкою, Барвінком, Красною і Ружею на березі річки Колочавки здивує вас своєю гостинністю, культурним надбанням та цікавою історією.
Колочава розташувалася у мальовничій Тереблянській долині. Гірські краєвиди, мінеральна вода, чисте повітря, незаймана природа – це саме те, що допоможе вам оздоровитися, а тамтешні музеї та пам’ятники – зроблять ваш відпочинок ще й цікавим та пізнавальним.
Писаний Камінь – унікальний витвір природи, розташований за 5 км від Буковецького перевалу у Верховинському районі Івано-Франківської області. Колись давно тут знаходилося язичницьке святилище, де горів священний вогонь. Свого часу тут часто бували Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський.
Назву Камінь отримав завдяки петрогліфам, найдавніший з яких належить до епохи Київської Русі. Власне, на ньому можна побачити знаки, символи, які й сьогодні використовуються у гуцульських орнаментах.
Це одне з чудес прикарпатської природи зачарує вас з першого погляду. Найвищий водоспад на Прикарпатті та один з найвищих в Україні навіть у найбільшу спеку освіжить вас своєю прохолодою. Довкола водоспаду утворився кам’яний каньйон, висота скель якого понад 20 м. Завдяки малому потоку туристів та відсутності інфраструктури поблизу біля водоспаду збереглася первозданна краса.
Найвищий водоспад на Прикарпатті та один з найвищих в Україні. Довкола водоспаду утворився кам’яний каньйон, висота скель якого понад 20 м. Завдяки малому потоку туристів та відсутності інфраструктури поблизу, біля водоспаду збереглася первозданна краса.
Це містечко-півострів вважається одним із найкрасивіших міст Європи. Воно і не дивно, адже такою красою можуть похизуватися лише два місця у світі: Мозель у Франції та Підкова мармурового каньйону у США.
Печера Млинки розміщена поблизу села Залісся Тернопільської області. Подекуди стіни печери майже повністю вкриті білими, сірими, коричневими кристалами вторинного гіпсу. Температура повітря у Млинках 10-11°С в будь-яку пору року. Печера не обладнана для оглядових екскурсій, але туристів, які готові пролазити крізь щілини, тут радо зустрічають.
Дорога до Млинків пролягає через Чортків, який також не варто оминати увагою. Тут дуже багато сакральних пам’яток: старі дерев’яні церкви, синагоги, костел. У місті є замок Гольських, який називають українським пентагоном: якщо дивитися на замок згори, то можна помітити схожість цих 2 будівель.
Сидорівський замок схожий на корабель, і це дійсно так і є. Побудований він чернігівським воєводою Калиновським. Замок збудовано з пісковику та вапняку. Колись на кожній стіні було 3-4 вежі. У північно-західній частині фортеці розташовувались каземати, житлові та господарські будівлі. Розкішний сидорівський костел звели в 1730-1741 рр. З висоти його форми відтворюють герб Калиновських, а стріли на луку з двома зірками. Величні склепіння закинутого храму і зараз справляють враження.
Печера Оптимістична занесена до книги рекордів Гіннеса як найбільша у світі гіпсова печера і друга за загальною довжиною печерних ходів. Оптимістична поступається лише печерній системі Флінт-Мамонтова у США. У печері можна побачити багато гіпсових кристалів різноманітної форми та кольору. А кальцитові геліктити дуже схожі на рожеві чи жовті коралові рифи. Також у печері розташований перший в Україні музей скульптур, виліплених із глини, знайденої на дні.
Оптимістична печера знаходиться на західній околиці села Королівка. Із тернопільського автовокзалу йде кілька рейсових автобусів – прямий у Королівку або через Борщів.
Неподалік від Королівки у селі Висічка розташований замок – це залишки фортифікацій, пам’ятка архітектури національного значення. Уціліла лише південно-східна вежа фортеці.
Це одна з найбільш вивчених печер у країні. Коридори та галереї електрифіковані та повністю обладнані для відвідування туристами. Стіни вкриті кристалами темно-коричневого гіпсу, відшліфованими водами древнього Сарматського моря. Кожний зал має неповторний вигляд і унікальну історію. Для входу в печеру не потрібно спеціального спорядження, але краще захопити із собою змінне спортивне взуття.
Екскурсії до печери Кришталевої часто об’єднують із відвіданням Хотинської фортеці. Старовинний форпост на березі Дністра, який колись захищали козаки Сагайдачного, має що вам розповісти. Замок також є в селі Кривче. Він, звичайно, не такий масштабний, як Хотинська фортеця, але теж доволі гарний.
Місто, у якому кожен камінчик має своє історичне значення. Тут споруджено Національний історично-архітектурний заповідник «Кам’янець», символ присутності у старому місті вірменів, русинів, поляків, турків і татар. Родзинкою заповідника стала Кам’янець-Подільська фортеця.
Ця визначна пам’ятка Хмельницької області була збудована для захисту турецького мосту, що веде до старого міста. Фортеця складається з двох частин: Старого замку та Нової фортеці.
Після візиту до Кам’янця рекомендуємо вам також навідатися до міста Хотина (Чернівецька область), яке розташоване неподалік, та побачити на власні очі чарівну Хотинську фортецю.
Місто мало свій добре укріплений замок (зруйнований поляками у XV ст.) та скельний монастир. За легендою, скельний чоловічий монастир у цьому місці заснував Антоній Печерський, який потім переселився на київські гори і заснував там Києво-Печерську лавру. Протягом століть монастир виконував не лише функцію святині. Під час татаро-монгольських набігів у келіях разом з монахами ховалися мешканці міста.
Місто, якого не знищили навали турків, яке оминули голод 1933-го та ІІ світова війна, було поховане у 1981 р. під час будівництва Новодністровської ГЕС мешканців було виселено в сусідні міста, а сам населений пункт був повністю затоплений водою. Зараз тут велетенське Дніпровське водосховище, яке своєю красою та історією приваблює багато туристів.
Зараз Бакотою називають частину території вздовж Дністра, де колись був населений пункт. Скельний монастир відновили, розчистивши декілька келій. Біля монастиря всі охочі зможуть напитися унікально чистої та цілющої води з освячених джерел, які в народі називають «Жіноче», «Чоловіче» та «Сімейного щастя».
{{read_more|Читайте також| 4704, 3421}}
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram