Дитяча психологиня Катерина Гольцберг на зустрічі 8 грудня, яку організувала київська приватна школа Ліцей Educator, поділилася порадами, як підтримати психоемоційний стан дітей у воєнний час. Наводимо головні тези.
Пані Катерина нагадала про метафору з кисневою маскою в літаку, яку дорослим потрібно спочатку надягати на себе і тільки потім на дитину. В психічному сенсі ця метафора також на часі. Тільки перебуваючи в ресурсі, дорослий може підтримати дитину. А тому свою ресурсність потрібно відновлювати. Так, як заряджається пауербанк, так і ми маємо підзаряджатись через відпочинок і справи, які надають нам сил і натхнення.
Як би нам не хотілося зменшити травматичність подій, що відбуваються в Україні з 24 січня цього року, а для деяких з 2014-го, наші діти відчули й продовжують відчувати підступність і жорстокість військових дій рф. На думку пані Катерини, оцінки того, що ознаки ПТСР будуть мати до 75% жителів України, як нас лякали на початку війни, хибні. Ближчою до реальності є рівень 20% (за даними UNISEF), тому що в українців... потужна психіка, яка активно використовує захисні психологічні механізми. Ось про них улюблена психологиня багатьох українців і розповіла детально.
Дитина повернулась на попередню стадію свого розвитку? Почала, наприклад, гірше говорити. Це регресія. Для дорослих – маркер, що з дитиною щось відбувається і вона потребує допомоги. Варто частіше її пригортати й казати ласкаві слова замість нагадувань про дорослість і відповідальність. Дитина своєю поведінкою ніби каже, що вона не справляється і потребує більше уваги з вашого боку.
Пані Катерина рекомендує в такій ситуації більше грати в ігри, в яких дитина відчуває себе маленькою, пригортати її. На часі ігри, де дитина може відіграти свою потребу в значущості чи захищеності, – хованки чи будування халабуд. Але при цьому, для безпеки таких ігор, важливо домовитися про стоп-слово, коли гра припиняється дорослим чи дитиною, при нагальній потребі, наприклад, піти в укриття. Це може бути просто «стоп-гра» або якесь інше слово за домовленістю. Будьте готові, що дитина перевірить, як це працює. Важливо відреагувати. І коли, наприклад, залунає повітряна тривога, стоп-слово станеться в пригоді.ʼ
«В кожній сім’ї мають бути встановлені правила. Хай вони щось забороняють не в наказовій формі «можна чи не можна», а за формулою “В нас так прийнято/В нас так не прийнято”. Ці правила встановлюються в будь-якій спільноті – родині, школі тощо. Поясніть, чому щось забороняється. Тому що небезпечно для життя. Добре, якщо правила спільнот дитини (сім’я, школа, бабусі-дідусі, гуртки) не відрізняються»
Буває, що людина поводить себе, ніби нічого страшного і не пережила. Спрацьовує захисний психологічний механізм – забування (витіснення). Однак свідомий чи несвідомий тригер може відновити спогади. Якщо запах олів’є та мандарин нагадують вам новорічні свята, то це тригер запаху. А може бути й звук повітряної тривоги, і щось інше.
Ще один захисний психологічний механізм – гумор, який також є своєрідним проявом агресії, і допомагає нам долати виклики воєнного стану в країні. Ми висміюємо те, що нам здається страшним. Звідси всі меми й жарти про війну.
В таких захисних психологічних механізмах ми можемо знаходити ресурс. Завдяки раціоналізації ми перейшли на українську мову, що стало нашим особистим фронтом в боротьбі з рф.
Згадайте анімаційний фільм «Думками навиворіт». Головна героїня, по суті, переселенка, втрачає багато речей, які були для неї важливими. А ми спостерігаємо весь калейдоскоп її почуттів в цей непростий для неї період – радість, відразу, печаль, страх, злість. П’ять основних почуттів людини.
Відраза теж захисний психологічний механізм, зауважує пані Катерина. Щось брудне чи з нехорошим запахом відштовхує нас. Запах зіпсованої їжі захищає нас від отруєння. Відраза до певної людини пояснюється її токсичністю.
Страх – надважливе почуття, яке дає нам можливість швидко відреагувати на небезпеку. Бачиш тигра? Обирай – битися, бігти чи завмерти. Згадайте скунса чи сонечко, які виділять речовину, що неприємно пахне, і так відлякують своїх ворогів.
А як реагує людина... Бачить шаблезубого тигра? В неї виділяється адреналін, який повідомляє мозок про небезпеку. Продукується гормон стресу кортизол, який змушує серце швидше битися, адже для рятування потрібно, щоб серце і м’язи попрацювали.
А якщо немає ніякого шаблезубого тигра, людина собі його просто уявила? Якщо вище наведений механізм спрацював, то це – панічна атака. Людина просто не розуміє, чого боїться, але проживає емоцію страху.
Також вона додала, що гормон стресу кортизол негативно впливає на імунітет. І тому люди, які знаходяться в постійному стресі, часто хворіють. В такому стані організм часто вимагає солоденького. Треба просто відстежувати такі стани й не зловживати з’їденими за один присід шоколадками.
Якщо людина боїться собак – це страх. А якщо боїться, що звідкись з’являться собаки, і весь час думає про це і не може думати ні про що інше, то це – тривога. Яка є не що інше, як нездійсненний страх, наприклад, страх застрягти в ліфті.
Тривогу за батьків може відчувати дитина, яка після повернення з укриття в школі не може зосередитися на навчанні. Варто з’ясувати, що турбує дитину, і якщо це дійсно через батьків, то треба дати можливість дитині подзвонити їм і переконатися, що в них все ок.
При регулярній тривозі, коли людина себе накручує, що щось трапиться, вона весь час думає про події, які відбуваються. В неї виникають нав'язливі думки – румінації, які вона не може зупинити і через що не може заснути, бо мозок не відпочиває, а транслює, що щось треба робити.
Через зменшення світла взимку, блекаути та сидіння в гаджетах ми страждаємо на недостатнє продукування гормону мелатоніну і відповідно потерпаємо від безсоння. Тому варто за 2 години до сну відкласти телефон, бо синє світло гаджетів блокує виділення цього гормону. Але якщо вранці важко проснутися, і людина візьме до рук телефон, то проснуться буде легше, мозок включається швидше.
Починаємо долучати до нашої проблеми людей? Так працює паніка. Якщо ми під час своєї паніки масштабно закуповуємо продукти, воду, ліхтарі, газові горілки, то нічого страшного немає, якщо це приносить спокій. Добре підготовлений песиміст буде в будь-якому випадку у виграші, здійсняться його прогнози чи ні.
Інколи страх проявляється агресією (булінг, наприклад) або аутоагресію (selfharm). Якщо дитина боїться чогось, наприклад, що мами довго немає поряд, вона може неусвідомлено проявляти агресію, може навіть почати хворіти, може проявити аутоагресію (агресію до себе).
Руферство та зацеперство також є своєрідним прояв аутоагресії, ці люди наражають себе на ризик, випробовують свою сміливість. Навмисне схуднення аж до анорексії, в певному сенсі також можна розглядати як аутоагресію.
Щоб подолати агресію чи аутоагресію, її треба вивільнити. Найкращий спосіб – гра з м’ячем в бажано безпечному просторі з невеличким м’ячем. Його можна кидати в кошик, підкидати й ловити тощо. Доречні всі ігри з м’ячем – теніс, футбол, баскетбол, пінг-понг. До речі, сама пані Катерина грає у великий теніс. Дженга також буде доречною грою для вивільнення агресії.
Ви, мабуть, помітили, скільки матюччя ллється в бік русні. Це також прояв агресії. Діти матюкаються не по-дитячому. Вже навіть психологи дозволили лайку під час війни. Але... Не можете щось заборонити, то очольте це... І засвойте разом з дітьми українською лайливі вислови, радить пані Катерина. Це ж просто подекуди мовні шедеври.
Трясця твоїй матері… (трясця — це лихоманка) А щоб тебе злидні обсіли! А щоб ти не діждав! А щоб тобі пусто було! А бодай тебе чорти вхопили!Звернули увагу, скільки з’явилося бравурних українських пісень? Спів – це давній спосіб проживання емоцій – журби, горя, страху, радості, і зокрема агресії. Тож не дивуйтесь, якщо діти весь час співають «Ой, у лузі...» чи «В небі свист, але чути гімн! В небі чистому мутний дим... Горить ліс, але чути гімн!». Вони екологічно проживають свій страх.
Все буде Україна!
Бо ми маємо стійку психіку і тепер знаємо основні свої захисні психологічні механізми).
{{read_more|Читайте також| 5839, 5823}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram