Ковід, війна, постійні загрози обстрілів, дистанційне навчання. Все це стало невіддільною частиною життя наших дітей. Їм так само важко, як і дорослим.
Вісім місяців поспіль українці живуть в умовах хронічного стресу, який є особливо згубним для дітей. Окрім того, що вони перебувають в умовах війни, до загального тривожного фону додаються виклики, повʼязані із навчанням. Психологиня Катерина Гольцберг розповіла liga.life про те, як стрес впливає на когнітивні навички дітей і як при цьому підтримувати їхню пам'ять та увагу під час навчального процесу
Почуття страху та реакція «бий або біжи» колись давно були необхідні людині для виживання. Неінтенсивне відчуття тривоги й легка напруженість іноді допомагають краще концентруватися та ефективніше працювати. Гормон кортизол, що виділяється при короткочасному стресі, стимулює виробництво дофаміну — гормону, який викликає відчуття задоволення і підтримує організм у бадьорому й активному стані. Однак в умовах тривалого стресу, в якому ми зараз усі перебуваємо, кортизол негативно впливає на мозок і організм загалом, рівень дофаміну знижується і призводить до втрати сил.
Мигдалеподібне тіло — область головного мозку, в якій зароджується почуття страху, — під впливом кортизолу стає надчутливим, тож дитина весь час відчуває занепокоєння і тривогу, навіть у відносно спокійний день. Крім того, постійне збільшення рівня «гормону стресу» може спровокувати порушення пам'яті, хронічну втому, проблеми зі щитоподібною залозою, підвищення артеріального тиску та зниження імунітету.
Якщо процеси уваги й концентрації порушено, утримувати й запам'ятовувати інформацію буде складно. Також коли діти надміру стурбовані чи відчувають страх, у них можуть бути порушені процеси збирання, зберігання та відновлення інформації, навіть якщо вони чимось щиро захоплені.
Але є й хороші новини — існують інструменти для подолання негативних наслідків стресу.
Тренуйте увагу дітей. Пам'ять покращується тоді, коли у дитини все добре з увагою, тому не забуваймо однаково тренувати їх. Наприклад, можна запропонувати дітям у класі описати людину, яка заходила раніше: якого кольору у неї було взуття, одяг, що вона тримала в руках, чи які останні слова сказала.
Знайдіть для дітей додаткову дієву мотивацію. Дайте їм завдання: з’ясувати, для чого нові знання, яка від них користь і де їх можна застосувати. Мета завжди змінює фокус сприйняття будь-якої інформації.
Використовуйте методи мнемоніки. Нейронні зв'язки в мозку формуються саме в результаті повторення, тож воно відіграє велику роль у запам’ятовуванні. Але запам’ятовувати легше асоціативно, тому краще шукати нестандартні зв’язки між предметами та явищами.
Допомагайте дітям усвідомлено контролювати процес запам'ятовування, тоді їм стане легше це робити. Наприклад, школярі часто забувають імена вчителів, але якщо вчитель протягом певного часу регулярно нагадує своє ім’я і щоразу просить повторити, учні запам’ятають його швидше.
Використовуйте асоціативний метод. Асоціації також допомагають нам згадувати начебто «забуту» мозком інформацію. Наприклад, оглянувши свою кімнату, ми можемо пригадати, що хотіли взяти чи зробити в ній певний час тому. Тобто обставини чи предмети дають натяк на те, що ми забули, адже асоціації допомагають нам згадати свої дії у зворотному порядку.
Тренуйте пам’ять учнів спеціальними іграми. Наприклад, гра «Ідіть за ланцюжком». Людина утримує увагу на об'єкті, поки той їй цікавий і поки вона знаходить у ньому щось нове. Потім увага слабшає і перемикається. Запропонуйте дітям вивчити властивості предмета чи явища, послідовно дізнаючись про його різні якості й фіксуючи їх у пам’яті, потім попросіть учнів у зворотному порядку переповісти все, що спало на думку про цей предмет.
Так само можна просити дітей переповідати події вчорашнього дня в прямому послідовному та у зворотному порядку. Відтворюючи в пам'яті минуле, важливо згадувати подробиці та нюанси. Таким чином ви тренуєте можливість дітей утримувати увагу сконцентрованою.
Ці вправи справді прості й ефективні — якщо виконувати їх регулярно, можна помітити покращення результатів у процесі навчання дитини.
Окрім цих порад, я рекомендую батькам та всім, хто працює з дітьми, додавати вправи зі стабілізації емоційного стану. Для початку варто правильно ідентифікувати емоції. У цьому допоможуть поради від експертів з ментального здоров'я та психологів на загальнонаціональній платформі ГС Освіторії «OsvitaNow» у межах ініціативи «Спільно до навчання», а також курс Долаємо стреси разом та проєкт Поруч від UNICEF.
{{read_more|Читайте також| 5793, 5804}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram