Про переваги і недоліки дистанційної освіти, здається, сказано чимало. А скільки зроблено! Утім, чи має довершеність межі? Наурок пропонує доповнити наявні знання досвідом закордонних колег оглядом розділу «Ефективне використання технологій» з британського посібника «Викладання у складних умовах». Нагадуємо, що цей посібник є наразі у вільному доступі.
Звісно, українські вчителі мають неабиякий досвід онлайн-освіти. Тому нижче лише найцікавіші поради.
Інколи в людей складається помилкове уявлення, що дистанційка – це легко. Достатньо запустити відео, відкрити презентацію, дати дітям посилання на додаток або тест, і навчання почнеться автоматично. Але, звісно, це не так. Навчання має відбуватись з опорою на різноманітні мультимедійні фішки, але не складатись із таких матеріалів повністю. До того ж дистанційка вимагає подрібненої подачі матеріалу, а уроки не мають складатися, наприклад, лише із лекцій.
Якщо не враховувати ці нюанси, то навіть найкращі навчальні додатки чи відео не матимуть жодного ефекту. Вони допомагають навчатися, але не мають бути єдиним інструментом.
Онлайн-технології роблять освітній процес гнучким та доступним навіть у складних ситуаціях. І це чудово! Але разом із тим варто пам’ятати й про можливі проблеми, як-от онлайн-небезпеки, поганий інтернет, раптове вимкнення світла, оновлення системи та додатків, яке може початися в найнесподіваніший момент тощо. Тож під час підготовки до онлайн-уроку потрібно враховувати всі ці варіанти та бути готовими до різного розвитку подій.
Наприклад, що ви робитимете, коли не зможете показати презентацію? Чи є вона ключовим елементом вашої програми? Які матеріали можуть її замінити? А що робити, якщо почалася повітряна тривога? Чи вдасться продовжити урок пізніше? Саме тому варто мати плани «Б» і «В», що допоможуть скерувати урок в альтернативному напрямку, якщо щось піде не так.
Онлайн-навчання, як і очні заняття, має багато форм і різновидів. Хоча основними його формами є синхронне і асинхронне навчання. Нерідко вчителі беруть за канон звичайні заняття у класі, несвідомо намагаючися підігнати під них і дистанційні уроки. Але чи варто за будь-яку ціну дотримуватися саме синхронного навчання?
Звісно, воно найбільш схоже на звичний нам формат роботи, дозволяє забезпечити контроль та безпосередній контакт з учнями. Утім, якщо у когось з учасників буде нестабільний інтернет, цей контакт буде втрачено. Саме тому варто передбачати для учнів можливість автономної роботи.
Зауважити: Асинхронне навчання не має бути виключно запасним варіантом. Варто розглядати його як повноцінну форму роботи, що спирається на відповідальність, мотивацію та самоконтроль учнів.
Так, для асинхронного формату навчання можна:
робити аудіо- та відеозаписи із короткими теоретичними даними та надавати їх учням на початку заняття; давати кілька вправ для спільної роботи через чат; просити прочитати текст та відправити відповіді на опитування за ним електронною поштою (або лишити на онлайн-дошці) тощо.Як часто ви викликаєте до дошки або опитуєте конкретну дитину? Враховуючи кількість учнів у класі, складно приділити увагу всім дітям. Утім, покращити контакт та забезпечити якісний зворотний зв'язок можна за допомогою звичайного смартфона!
Закордонні педагоги радять більше спілкуватися із дітьми у месенджерах. Створіть спеціальну групу, куди всі діти зможуть скидати власні відповіді на запитання, які ви ставите впродовж уроку. Такий собі варіант масового опитування.
А ще смартфони дозволяють не прив’язувати навчання виключно до підручників. Запропонуйте дітям самостійно пошукати матеріали за темою, а потім разом перевірте, чи правильно вони все зробили. Зрештою, не все, що пишуть в інтернеті, правда, чи не так?
Щороку в мережі з’являються сотні нових і, на перший погляд, дуже корисних додатків, але для навчання знадобиться лише два чи три з них. Навіть більше: якщо ви використовуватимете забагато програм, це заплутає та демотивує учнів. Тож перш ніж вводити до освітнього процесу нові додатки, обов’язково зважте, чи дійсно вони є актуальними й конче необхідними. Не збільшуйте кількість додатків у геометричній прогресії.
Також не варто забувати, що телефони та планшети мають чимало цікавих базових програм, що можуть бути корисними в навчанні. Наприклад: перекладачі, програми для запису голосу (можна використовувати при вивченні мов, виразному читанні віршів, ораторському мистецтві), створення нотаток, перегляду або прослуховування аудіофайлів.
Також не варто забувати про людський фактор. Навіть на відстані ви лишаєтесь близькою та авторитетною людиною, своєрідним опікуном для класу. Тож важливо цікавитися справами дітей, запитувати, як вони себе почувають (особливо зараз), спілкуватися на сторонні теми (можна зовсім трохи). І тоді дистанційка лише об’єднає клас!
{{read_more|Читайте також| 5425, 5357}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram