У 2019-му «Людиною року» за версією впливового американського видання Time стала шведська школярка, членкиня учнівського парламенту стокгольмської школи Грета Тунберг. Нагадаємо, що всесвітню популярність, а також подання її кандидатури до списку нобелівських лауреатів, дівчина отримала за активну громадянську позицію щодо збереження навколишнього середовища. Зокрема, Грета закликає лідерів світових держав дотримуватися позицій Паризької кліматичної угоди 2015 року й не допустити підвищення температури на Землі понад 2°С. В іншому випадку на планету очікує не найкраще майбутнє і природні катаклізми, до яких ми з вами не готові.
У цій статті я хочу познайомити вас із учасниками шкільного парламенту ліцею Educator. Але передовсім розповімо про те, з чого все починалося... Відразу зауважимо, що читачі, які сподіваються у цій статті знайти методичні рекомендації чи педагогічні істини створення шкільного парламенту, муситимуть розчаруватися: адже ми будемо говорити про те, як дорослі наставники разом зі своїми учнями, не маючи досвіду роботи в управлінських структурах, але живучи невимовним бажанням змінювати світ і все, що його наповнює, на краще, одного разу ризикнули і отримали перші ціннісні результати. Ми будемо ділитися досвідом щирої співпраці педагогів і ліцеїстів, яка, як показує практика, надихає робити добрі, корисні справи й доводить, що обдумане й виважене слово чи дія у напрямку позитивних перетворень нашого життєвого простору, здатні робити нехай і не дива, але помітні зрушення. Отже, було все так…
Одного квітневого дня, коли ми з колегами вкотре обговорювали, яким чином створити для ліцеїстів такий освітній простір, який би дав можливість їм відчувати себе не тільки дітьми власних батьків чи нашими учнями, а мотивував би поглянути на світ навколо якомога ширше, тоді уперше в педагогічному колективі прозвучало словосполучення «учнівське самоврядування». І чи не найкращим варіантом із запропонованих був «парламент», за яким в класичному розумінні закріпилося дві ознаки: виборність і законодавча діяльність. І варто бути відвертими: ми, вчителі, самі до кінця не могли дати відповіді на питання хто, кого і за якими ознаками мав обирати до складу цього шкільного органу, які рішення він мав ухвалювати, і на кого мала б поширюватися дія майбутніх законів. Проте, ми чітко розуміли, що така форма організації учнівського колективу нам потрібна, адже вона дасть змогу нашим підліткам зрозуміти, що, не дивлячись на свою юність, вони вже можуть впливати на багато речей, які відбуваються навколо них, що наявність активної громадянської позиції залежить не від віку, а тих цінностей, які закладені в людині й підтримуються нею.
Звісно, ми з колегами були далекі від думки, що відразу після створення шкільного парламенту, а варто сказати, що наші пропозиції були почуті й підтримані учнівським колективом, ми відразу заплануємо виступи в ООН чи ЮНЕСКО. Відтак, наш парламент почав роботу із вивчення внутрішніх проблем школи (а це й бачення навчального процесу учнями, й суперечності, з якими зустрічаються підлітки під час навчання, й організація їхнього позаурочного часу тощо). Нас здивували теми, з якими ліцеїсти вийшли на перші обговорення. Серед основних були: «Мотивація в навчанні», «Вплив батьків на наше навчання», «Батьківські поради», «Чому ми бунтуємо», «Що таке зона комфорту і як вчитися виходити з неї» тощо. Детально попрацювавши з фахівцями над кожною з тем, автори доповідей представили власні пропоновані пояснення чи шляхи вирішення проблем. Важливо було бачити, як під час виступів юних парламентарів їхні доповіді занотовували вчителі. Сторони чули одна одну.
Наступним у діяльності нашого парламенту став вихід за межі школи, на рівень мікрорайону, в якому знаходиться ліцей. Цей проект ще триває, але уже сьогодні ми готові ділитися першими досягненнями. Приміром, нещодавно учасники парламенту провели анкетування серед жителів Осокорків на тему «Проблеми мешканців мікрорайону». Жителям будинків, що знаходяться поруч з ліцеєм, пропонувалося дати відповіді на три питання:
1) Які проблеми є у вашому районі?
2) Якби місцева влада виділила 1 мільйон гривень на благоустрій мікрорайону, на що варто було б витрати ці гроші?
3) Оберіть зі списку проблем містян ті, з якими найчастіше зустрічаєтеся ви?
Так, дані отримані під час опитування, просто вражають: з одного боку, мешканців влаштовує близькість їхніх будинків до широких автомобільних смуг, мізерна кількість скверів, відсутність громадських вбиралень (бо у відкритій частині анкети не вказано проблемних моментів), а з іншого, у закритій частині опитувальника ми зустрічаємо зовсім протилежні результати й мешканці щедро відмічають перераховані мінуси. Про причини таких розбіжностей в даних, а також про деталі нашого першого масштабного дослідження я розповім в одній із наступних публікацій, а допоки згадаємо чудовий вислів американського сценариста й режисера Волта Діснея, який не переставав повторювати, що
«Кращий спосіб почати робити – перестати говорити і почати робити».
Власне, так і сталося з нашим парламентом.
Якщо ви відчуваєте, що для вас небайдуже майбутнє вашого мікрорайону, неважливо, це Осокорки, Дарниця, Виноградар, Оболонь чи Святошино, ви завжди можете завітати в гості до шкільного парламенту ліцею Educator і разом ми зможемо працювати над покращенням ситуації в місті. Шкільнй парламент засідає щоп’ятниці о 16:00 за адресою: Київ, проспект Миколи Бажана, 10-А.
Будемо раді бачити вас у нашій команді!