Університет не обов'язково?

Ми не обираємо професію на все життя, тому нема потреби боятися помилитися у виборі. В 11-му класі я проходила профорієнтаційний тест, за результатами в переліку рекомендацій будо понад 10 різних варіантів професій, від фізика-ядерника до психолога. І ким бути? Зараз мої учні мають ту ж проблему. Вони талановиті і можуть реалізувати себе в будь-якій сфері за умови системного підходу та наполегливої праці. Але як цю сферу обрати? Звісно потрібно враховувати тенденції ринку праці та, на мою думку, це не єдиний і далеко не головний критерій. Варто обирати те, що буде тебе драйвити та дасть можливості для розвитку. Успішні люди є в різних сферах. І в житті кожного професіонала є складні задачі. Потрібно вміти їх вирішувати й не здаватися з першого разу. Я завжди кажу учням, що варто обрати один напрямок з тих, що подобаються, і домовитись з собою, що присвятиш цьому мінімум 2 роки, цього часу цілком достатньо, щоб досягти певних результатів.

Про gap year
Gap year – популярна на заході практика і, як все популярне на заході, приваблює українських випускників. Я не відношу себе ні до прихильників, ні до противників «пропустити рік». На мою думку, важливо не просто взяти рік тайм-ауту перед вибором, а використати цей рік продуктивно, щоб вибір став свідомим. Тож, шановні випускники, якщо ви маєте план на цей вільний від системного навчання рік, знаєте які можливості та формати хочете спробувати, в яких проєктах взяти участь, які країни побачити та з якими професійними сферами познайомитися — сміливо показуйте цей план батькам і беріться за його реалізацію. Якщо плану немає, то обов‘язково його продумайте хоча б на 3-5 місяців. Час – найцінніший ресурс, він плине швидко, і рік пролетить непомітно. Не втратьте його.

Про альтернативи університетам
Дійсно, щоб стати гарним фахівцем не обов‘язково складати ЗНО та вступати до університету. Але це не значить, що не потрібно навчатися. Зараз в Україні існують цікаві освітні проєкти, які є чудовою альтернативою університетам. Якщо ти хочеш бути програмістом, то краще вступай до UNIT factory, ніж у виш. Користі для твого професійного росту буде значно більше. Якщо тобі цікаво займатися smm, pr або маркетингом, то зверни увагу на Bazilik та KAMA. В КАМА, до речі, цього року відкрили дворічні освітні програми з дизайну. На платформі «Свободная» вчать підприємництву, журналістиці, економіці та маркетингу. В цих проектах навчаються мої учні, друзі, колеги і я. Бачу, що тут студенти дійсно розуміються на тому, чому вчаться. Але якщо ти вирішив бути лікарем або екологом, то альтернатив університету поки немає.

Про університети
На мою думку, університети важливі і не втрачають своєї ролі в суспільстві, а трансформуються. Це потужний майданчик для обміну досвідом та формування соціального капіталу. А ще саме тут школярі вперше масово дізнаються, що турбуватися про їхній успіх ніхто окрім них в житті не буде. Університетські роки – це час для самовизначення, розширення світогляду та кола знайомств, пошуку можливостей та навчання. Але це не означає, що треба вступити до вишу, сісти і чекати доки на тебе ці самі можливості та знання посиплються самі. Щоб їх отримати, необхідно бути проактивним, подавати заявки на стажування, брати участь у студентському самоврядуванні, займатися наукою в лабі, відвідувати або створювати студентські клуби, слухати онлайн-курси. Вчитися новому треба все життя, а не лише перші 5 років після школи.

Про ЗНО та бюрократів-освітян
Головне в підготовці до ЗНО – це зрозуміти, що складати тест, як і вступати до університету, потрібно не всім. Як би я хотіла стати піарником, то записалась би на курс в Bazilik і знайшла стажування. Але ніхто ж не заважає зробити це паралельно з навчанням у виші. Обирати мені.

Для багатьох українських випускників та їх батьків ЗНО символізує щось страшне. Таке собі знущання з дитини заради потіхи бюрократів-освітян. У нас досить низький рівень освіченості населення щодо процедури зовнішнього тестування, програм, особливостей вступу, прохідних балів до вишів. І дуже багато міфів про ЗНО. Можливо це дивно чути від засновниці курсів ЗНО, але я точно знаю, що не треба приносити в жертву заради  підготовки до зовнішнього тестування 11 років шкільного життя, їх можна витратити на навчання значно цікавіше та корисніше. Підготуватися до тесту з одного предмету реально за 150 годин, це двічі на тиждень по 2 години протягом року. Якщо до цього додати ще 50 годин самостійної роботи на рік, то результати гарантовано будуть вищі за 195 балів за умови, що учень вміє опрацьовувати інформацію та володіє базовими математичними навичками (а саме цьому нас вчить школа).

Так, дійсно в тестах багато уваги приділяється завданням на відтворення вивченого і в житті та подальшому навчанні ця навичка не буде надавати дитині конкурентних переваг. Але підготовка до ЗНО не означає, що потрібно цілими днями зубарити напам’ять літературу чи дати з історії. На наших курсах, наприклад, заняття побудовані таким чином, щоб розвивати мислення та навички, необхідні для вирішення складних завдань, а запам’ятовування є природним процесом. А щоб знизити рівень психологічного навантаження, ми розробили систему психологічної підтримки для наших студентів (зокрема навчання тайм-менеджменту та вмінню долатии хвилювання). Зрештою отримані знання будуть базою для розуміння складніших механізмів при подальшому навчанні в університеті, вміння керувати своїм розкладом та зберігати спокій стане основою щасливого життя, а значить час на підготовку витрачено не марно.