Osvitanova.com.ua

Всі, хто працюють з дітьми, так чи інакше зустрічалися з проблемою, коли між дітьми виникає конфлікт, коли вони сваряться, ображаються один на одного, плачуть чи розпочинають бійку. В моєму досвіді було чимало таких ситуацій. Тому хочу поділитися найбільш дієвим способом вирішення конфліктів між дітьми. 

Але спочатку розповім про одну подію, після якої я думала, що більше ніколи не працюватиму з дітьми. Чесно признатися, ця думка з’явилася у мене всього після однієї години роботи з командою дітей. Уявляєте? Лише година, а я вже – ніколи ніяких дітей. 

В таборі МУкемп декілька років тому назад. Моя перша команда, 6 дітей. Перше завдання – придумати назву команди, девіз та бойовий (НДБК) – те, що ідентифікує групу людей як команду. Всі беруть участь у придумуванні, наче всім подобається, презентуємо наш НДБК іншим командам. Але не все так просто.

Після презентації виявляється, що хлопці не задоволені. Вони стверджують, що це звучить погано, що придумували тільки дівчата, а до хлопців і не прислуховувалися. Хороших хвилин 40 ми вирішували, як зробити так, щоб всім подобалось, але всі спроби були марні.

Дівчата почали захищати свої позиції, хлопці додавали нові аргументи. Діти кричать, перебивають один одного, емоційно відстоюють свої погляди. Це виглядало наче торнадо серед мого звичного розміреного життя. Я не те що не знала, що мені робити, мені хотілося втекти, поки це торнадо не рознесло всю будівлю. Мені пощастило, що поруч був досвідчений в цих питаннях тьютор, який взяв усе під свій контроль. Тоді я побачила, як працює такий інструмент вирішення конфліктів, як медіація. Забіжу наперед і скажу, що під вечір діти забули, що між ними була якась сварка.

А тепер пропоную розглянути, що таке медіація на цьому прикладі і як вона врятувала мій світ від глобальної катастрофи

Медіація – метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту. (О, дякую тобі, всезнаюча Вікіпедія, за таке вичерпне визначення). 

Медіатором в даній ситуації виступав тьютор.

Учасниками спору були дві групи – троє хлопців і три дівчини. Конфлікти між групами – явище рідкісне, частіше за все доводиться розбирати парні конфлікти. 

Конфліктна ситуація – незадоволення назвою команди та взаємні скарги. 

Етапи медіації

Етап 1. Висловлювання однієї сторони конфлікту.  
Даємо можливість висказати все те, чим незадоволені хлопці. В цей час дівчата уважно слухають, не перебивають. Звичайно, це важко зробити, бо хочеться одразу відповідати на скарги хлопців та захищатися. Але тьютору необхідно встановити правила та спокійним тоном казати: «Дівчата, уважно слухайте, я дам вам можливість сказати те, що ви думаєте». Цю фразу можна повторювати доки інша сторона не почне просто слухати. 

Після того, як хлопці все сказали, треба перепитати: «Це все, чи є ще що додати?». Як для першого разу, вони скажуть, що це все, але знайте, що пізніше в них точно з’явиться що додати. Таким чином ви знімаєте емоційне напруження. Діти сказали все, що накипіло. 

 Етап 2. Відтворення почутого другою стороною конфлікту.
«Ну що, хлопці сказали, тепер наша черга!» – думають дівчата. Але ні. Перед цим вони мають повторити те, що сказали хлопці. До того ж слово в слово, без власних коментарів.
 
Цей етап дуже важливий. Коли діти проговорюють ті речі, які зачіпають почуття інших, вони краще розуміють причину образ та скарг другої сторони конфлікту. Для кращої дієвості тьютор може ставити питання: «Як думаєте, що відчували хлопці?». Звернення до емоції дозволяє краще зрозуміти іншу сторону. Ми також називаємо цей процес «прочистка комунікацій». 
Коли дівчата просто повторили слова, сказані хлопцями, хлопці заспокоюються, бо розуміють: «О, нас чують!».

Етап 3. Висловлювання другої сторони конфлікту. 
Те ж саме, що і в першому етапі, але вже дівчата розповідають про все те, що накипіло. Хлопці слухають. 

Етап 4. Відтворення почутого першою стороною конфлікту.
І повторюють слово в слово все, що сказали дівчата. 
Ці чотири етапи можуть повторюватися, поки всі не висловлять все те, що їх турбує. 

Етап 5. Розв’язання проблеми та встановлення правил. 
На цьому етапі діти роблять висновки та виділяють основні причини конфлікту. Також в цьому може допомогти тьютор. 
Наприклад, в цьому кейсі ми бачимо наступні причини: 

1) при придумуванні НДБК не всі учасники команди були почуті;  2) всі перебивали один одного;  3) діти говорили неприємні речі один одному, що зачепило їх почуття. 

Після визначення причин сварки спитайте дітей: «Як нам діяти в майбутньому, щоб не виникало таких конфліктів?». І ви почуєте конструктивні пропозиції, які стануть правилами взаємодії між дітьми в майбутньому, а саме: 

1) в командній роботі кожен має право висловитися та бути почутим. Для цього можемо використовувати інструмент «мозкового штурму»;  2) встановлюємо «правило мікрофона», яке допомагає говорити всім по черзі. Слово має той, у кого мікрофон (це може бути ручка, фломастер, чи просто уявний мікрофон); 3) «правило добра»  говорить про те, що кожному має бути добре. Якщо комусь не добре, то це не добре. А неприємні висловлювання точно роблять комусь не добре. 

Етап 6. Підписання угоди. 
На цьому етапі вже діти хочуть втекти. Конфлікт вирішено, правила встановлені. Але тьютор має настояти на письмовому підписанні угоди. Це означає, що кожен учасник конфлікту пише встановлені правила, під якими мають всі поставити свої підписи. Коли дитина пише, це допомагає ще краще зрозуміти сенс правил та дотримуватися їх. І у разі порушення встановлених домовленостей ви завжди можете посилатися на правила, які діти самі ж написали і підписали. 

Медіація – це досить довгий процес вирішення конфліктів. Тьютору набагато легше було б самому визначити, хто правий і хто винний, та встановити якісь обмеження. Але саме завдяки такій процедурі діти починають чути один одного, у них з’являється інструмент розв'язання спірних питань, а правила не виглядають як обмеження, а мають цінність, адже діти самі їх погодили. 

Після ситуації, яку я жартівливо називаю «торнадо», я провела ще не одну медіацію. З деякими дітьми настільки часто, що вони вже самі можуть бути медіаторами. Лайфхак для новачків: чим довше і нудніше медіація, тим швидше діти намагаються вирішити конфлікт самостійно, не доводячи до необхідності включення тьютора. 

Щоб потренуватися, розгляньте такі часті кейси, розбираючи їх по вищепереліченим етапам: 

«Вона сідає на моє ліжко»  «Він бере мої речі»  «Я не хочу бути з ним в одній команді» 

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram

Поширити у соц. мережах: