Засновниця Ліцею Едюкейтор Владислава Бандурко 23 жовтня провела вебінар з Домінікою Івановою-Бекар, експерткою у сфері кар’єрного консалтингу і засновницею HR-агенції «Bekar Consulting». Під час зустрічі вони обговорили, як змінюється ринок праці, як готувати учнів до цих змін, на які професії є і буде попит та як батькам підтримати своїх дітей у виборі професії.
Домініка Іванова-Бекар зауважила, що сучасний ринок праці зазнає суттєвих змін, які формуються під впливом кількох ключових тенденцій. Зокрема, дедалі популярнішим стає тренд частої зміни роботи. Згідно зі звітом McKinsey, штучний інтелект не знищить усі робочі місця, але змусить значну частину працівників адаптуватися до нових реалій, змінюючи професії та вдосконалюючи свої навички.
Глобалізація і діджиталізація охоплюють більшість галузей, роблячи технічні навички обов’язковими навіть для нетехнічних професій. Професії без технологічної частини поступово зникають — наприклад, касири чи оператори кол-центрів. Водночас з’являються нові спеціалізації в цифровій сфері, такі як мобілограф, таргетолог, сторісмейкер, контентмейкер.
Домініка Іванова-Бекар зауважує: «Діджиталізація охоплює не лише IT, а й такі сфери, як медицина, фінанси, освіта та економіка. Штучний інтелект стає невіддільною частиною кожної з них».
Саме тому важливо допомогти старшокласникам обрати актуальну й цікаву професію, яка враховуватиме здібності дитини та вимоги сучасного ринку.
Владислава Бандурко додає: «В «Едюкейторі» ми адаптуємо підхід до навчання на потреби ринку праці. Наші випускники, які залишилися в Україні, працюють проєктними менеджерами в міжнародних компаніях – це одна з найзатребуваніших професій сьогодні».
Світчінг або радикальна зміна професії, стає нормою для України. У 30 років люди обирають іншу спеціальність через вигорання, бажання кращого заробітку чи нових перспектив. Найбільше світчерів у IT – багато хто перейшов у цю сферу під час пандемії, шукаючи можливість працювати дистанційно.
Попри дефіцит кадрів в Україні в більшості галузей, саме в ІТ сфері зберігається ринок роботодавця.
У країнах Заходу доходи «синіх комірців» – сантехніків, слюсарів тощо – співставні з зарплатами міддл-менеджерів. В Україні спостерігається аналогічна тенденція.
Домініка Іванова-Бекар зазначає, що професії, які залишатимуться актуальними, включають такі галузі, як IT, data science, кібербезпеку, біотехнології, біохімію, медицину та фармацевтику, психологію В Україні також очікується підвищений попит на фахівців аграрного сектору, інженерів та діджитал-маркетологів.
Крім того, активний розвиток очікується в теплоенергетиці, інженерії, ракетно-космічній галузі та будівництві. Навіть після завершення війни військово-промисловий комплекс продовжуватиме розвиватися, створюючи попит на представників інженерних спеціальностей.
Владислава Бандурко підкреслила: «20% випускників Ліцею Едюкейтор обирають професії в IT. Один із наших випускників повернувся з-за кордону та вступив на ракетобудування».
Щодо IT, існує кілька специфічних тенденцій. Попит на висококваліфікованих фахівців залишається високим, тоді як новачкам складніше знайти роботу. Штучний інтелект уже зараз замінює операторів сапорту, тестувальників та працівників кол-центрів.
Однак розробники штучного інтелекту та спеціалісти, які адаптують його до потреб бізнесу, мають найбільші шанси на успіх. Домініка Іванова-Бекар наголошує:
«Штучний інтелект не спричинить масового безробіття. Але кращі перспективи матимуть ті, хто вже вміє використовувати нейромережі для вирішення базових завдань — написання листів, пошуку інформації, генерації зображень тощо».
На фахівців з продажів як під час війни, так і після неї залишиться високий попит.
На думку Домініки Іванової-Бекар, сучасні роботодавці цінують у кандидатах такі soft skills, як критичне мислення, комунікабельність, гнучкість і адаптивність. Саме ці навички дозволяють виділитися на тлі інших при пошуку першої роботи.
Комунікабельність передбачає вміння налагоджувати зв’язки, підтримувати ефективну комунікацію та взаємодіяти з різними людьми. Це включає розуміння етикету, усвідомлення важливості першого враження, здатність презентувати себе й не губитися у спілкуванні навіть із відомими особами. Такі навички потрібно розвивати не лише в школі, а й у сімейному колі.
Не менш важливими є аналітичні здібності: здатність збирати, аналізувати та критично оцінювати інформацію, ухвалювати виважені рішення. Володіння іноземними мовами розширює горизонти для працевлаштування та сприяє глобальній інтеграції.
До списку ключових soft skills також входять рефлексія, самодисципліна, цифрова грамотність та самоаналіз. Ці навички допомагають свідомо планувати час, працювати над самовдосконаленням і ефективніше рухатися до поставлених цілей.
Владислава Бандурко пояснює, як ці навички розвивають у «Едюкейторі»: «Ми використовуємо такий інструмент як «Учнівський контракт», в якому школярі разом із батьками ставлять цілі на рік, наприклад, яких оцінок прагнуть досягти, що в навчанні є пріоритетним тощо. Наприкінці року разом аналізуємо, що вдалося досягти. Такий підхід допомагає дітям формулювати свої потреби та інтереси, ставити і досягати цілей».
Завдяки рефлексії учні часто переконують батьків підтримати їхні професійні наміри, обираючи те, що відповідає їхнім здібностям, а не лише традиційні професії.
«Найважливіше – діти усвідомлюють, що відповідальність за їхні результати лежить на них самих, а школа створює лише умови. Уже через три семестри після переходу в систему «Едюкейтор», навіть ті, хто мав труднощі після державних шкіл, починають ефективно управляти своїм навчальним процесом: приділяють більше уваги важливим предметам і менше – другорядним. Це суттєво розвиває самостійність і вміння визначати пріоритети».
Рефлексія тут відіграє надзвичайно важливу роль, допомагаючи учням усвідомлено будувати свої навчальні та професійні шляхи.
Щоб допомогти дитині обрати професію, батькам важливо підтримувати її інтереси і хобі, пропонуючи можливості для дослідження різних кар’єрних напрямків і надаючи об’єктивну інформацію, пояснюючи переваги і недоліки кожної професії. Це не означає забороняти, а навпаки — допомагати дитині зрозуміти переваги та недоліки кожного варіанту. Разом можна дивитися тематичні фільми, обговорювати професійні сфери, ділитися власним досвідом і розповідати про важливі soft skills, які цінуються у різних галузях.
Підтримка самостійності в ухваленні рішень — ще один важливий аспект. Дитина має відчувати, що остаточний вибір залишається за нею. Батькам варто поступово зменшувати контроль, мотивуючи участь у хакатонах, курсах, гуртках або підтримуючи придбання застосунків, які відповідають інтересам дитини.
Профорієнтаційне тестування корисно проводити під керівництвом консультанта, щоб правильно інтерпретувати результати. Аналіз схильностей і нахилів допомагає дитині краще зрозуміти себе та знайти те, що приносить їй задоволення. У сучасному світі, де технологічний прогрес вимагає швидкої адаптації, можливість експериментувати і змінювати напрямок є природною частиною кар’єрного розвитку.
Владислава Бандурко зазначає: «Профорієнтаційні тести допомагають дитині зрозуміти свої інтереси. В “Едюкейторі” профорієнтаційне тестування проводиться у 9 класі, але ми маємо цілу систему: від початкових класів — зустрічі з представниками професій, візити на підприємства, проєктна діяльність. Ми допомагаємо обирати не просто професію, а стиль життя».
Діти повинні розуміти, як різні професії можуть вплинути на їхнє життя, і мати уявлення про те, як влаштований світ. Домініка Іванова-Бекар наголошує на важливості розуміння відмінностей між професіями з коротким та довгим шляхом розвитку. Наприклад, деякі професії дозволяють швидко розпочати кар’єру, але мають обмежені перспективи або ризик бути автоматизованими, як у випадку роботи в кол-центрах. Водночас для інженерів, лікарів, юристів та психологів вища освіта є обов’язковою та часто слугує показником інтелектуального рівня для роботодавців.
Хоча у вищих навчальних закладах значна частина навчання теоретична, ця база формує системне мислення, яке необхідне для кар’єрного зростання. Наприклад, щоб стати маркетинг-директором, важливо мати міцний теоретичний фундамент, системний підхід та стратегічне бачення, яке дає вища освіта. Водночас початкові навички, як-от створення сторіз, монтаж або ведення SMM, можна опанувати самостійно на короткострокових курсах.
Багато компаній пропонують програми стажування, які дозволяють молоді відчути професію зсередини. Це важливий етап, що допомагає краще зрозуміти специфіку обраної галузі та набути практичних навичок.
Сучасний світ ставить акцент на людяності як важливій професійній якості. Важливо пояснювати дітям, що гуманітарні професії часто вимагають більше часу для досягнення стабільних результатів і великих доходів.
Щоб допомогти дитині, аналізуйте разом ринок праці: переглядайте вакансії, оцінюйте конкуренцію та перспективи обраної професії. Шукайте відповідний стиль життя, який уможливлює та чи інша професія. Дитина при виборі має спиратись на свої схильності і здібності. Подорожуйте – інколи в подорожі може статися інсайт щодо вибору професії, адже знайомство з іншими культурами розширяє світогляд і розвиває особистість.
Дистанційна робота підходить не всім, адже вимагає самодисципліни й вміння організовувати час. Давайте дитині свободу приймати власні рішення й усвідомлювати відповідальність за них. Це допоможе їй розвивати самостійність і торувати гармонійний кар’єрний шлях.
{{read_more|Читайте також| 6372, 4889}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram