На виставці приватних шкіл Ukrainian School Forum 2024 16 березня, яку організовувала компанія Dec Education, керівник відділу експертів з міжнародної освіти Dec Education Вадим Кучерук та академічна директорка мережі шкіл Ліцей Educator Анастасія Сивак, розповіли про підготовку до вступу в закордонні заклади вищої освіти на прикладі ліцею у партнерстві з DEC Education. «Освіта Нова» записала для вас найголовніше.
Основна задача школи, якою її бачить Ліцей Educator – це розкрити потенціал кожного учня і успішно перейти до наступного етапу життя. За 5 років існування до ліцею долучилось 700 родин, і школа має 5 випусків. Крім того, що школа готує учнів до вступу в коледжі після 9 та після 11 класу в українські ЗВО, ліцей також готує дітей до вступу в закордонні ЗВО.
Команда Ліцею Educator на виставці приватних шкіл Ukrainian School Forum 2024, пані Анастасія друга зліва (фото надано Ліцеєм Educator)
На це питання відповідь доволі проста: не тоді, коли вже на руках є атестат, а за кілька років. Приймальні комісії закордонних вишів звертають увагу на портфоліо дитини, які мала досягнення в обраному професійному напрямку, наскільки активною є в суспільному житті і побудові навчального та професійного шляху і чи вже спробувала себе у майбутній професії.
Саме тому профорієнтація в ліцеї і починається якомога раніше – з 2 класу – і продовжується на різних рівнях до 11 класу. Якщо спочатку учні знайомляться зі світом професій, то далі з ними працює профорієнтолог, який допомагає прокласти шлях до обраної професії.
Докладніше про профорієнтацію в Ліцеї Educator читайте за цим посиланням.
Пан Вадим наголосив, що дуже важливо перед вступом приміряти професію на себе і зрозуміти, чи це точно омріяна перша професія, адже ніхто зараз не обирає професію на все життя – наші діти змінюватимуть свою професію кілька разів за життя.
Команда агенції Dec Education на виставці приватних шкіл Ukrainian School Forum 2024, пан Вадим посередині (фото надано Dec Education)
За словами пані Анастасії, яка сама здобула спеціальність перекладача китайської мови, а працює академічною директоркою в ліцеї, школа має допомогти дитині зрозуміти, яким буде її перший крок після здобуття середньої освіти.
В тих випадках, коли дитина зовсім не визначилась з напрямком, в ліцеї застосовують профорієнтаційний тест CareerDirect, за результатами якого дитина отримує перелік професій, які їй найбільше підходять. Варто враховувати, що тести не є гарантією вибору підхожої професії.
Кейс: Пані Анастасія навела приклад, коли в учня школи за тестом виходила IT-галузь і сам він казав, що йому подобається IT. Школа відрядила на курси (пам’ятаємо про портфоліо для закордонних вишів), а з’ясувалося, що в дитини не лежить душа. Після сесії з психологом стало зрозуміло, що дитина знаходилась під впливом суспільного тиску, що IT це дуже перспективно. А насправді це не його шлях. Наразі навчається на юриста на третьому курсі.
Визначившись з професійним напрямком, школа складає дорожню карту учня з усіма точками контролю, оскільки процес підготовки до вступу в закордонний виш є комплексним і потребує ретельної підготовки:
Академічна складова – високий середній бал атестата, англійська на рівні B2+, знання локальної мови, якщо вступ не в Канаду, США чи Велику Британію, а в європейську країну. Залежно від спеціальності, вишу і країни, можуть бути додаткові вступні іспити. Для технічних спеціальностей це часто математика, а для креативних – творчий конкурс.
Портфоліо – тут важливі всі грамоти, дипломи і сертифікати відповідного напрямку з олімпіад, конкурсів, курсів, стажувань, волонтерських активностей. тощо. Сюди ж входять рекомендаційні листи і потужний мотиваційний лист з зазначенням участі у реальних проєктах.
Портфоліо має бути конкурентоздатним і показувати зацікавленість дитини в здобутті професії і демонструвати, що дитина є особистістю з активною життєвою позицією, яка вже здобула певний життєвий досвід. Саме такими учнями зацікавиться університет, бо такий студент додасть репутаційних переваг університету і той з більшою ймовірністю запропонує стипендію.
Приймальна комісія не знає, яка ваша дитина класна, вона має лише ці папери і їх варто ретельно збирати. Від того, наскільки якісним буде портфоліо, залежить вступить ваша дитина до закордонного університету чи ні. І це все має бути готовим до закінчення 11 класу.
Кейс. В рамках проєктної діяльності в ліцеї діти створюють реальні проєкти. Так в одного з учнів є кілька сезонних бізнесів, які дозволяють йому отримувати дохід в 50 тис. грн на місяць.
N. B. Вступна кампанія починається в жовтні. В європейські виші документи подаються до квітня-травня. На сьогоднішній момент (квітень 2024 р.) з усіх випускників, які планували вступ за кордон, всі отримали офери (пропозиції). Це основна відмінність вступу в Україні та за кордоном. Якщо вступ в ЗВО за кордоном вже завершений, то вступ в Україні ще цілком попереду. Тому основна підготовка припадає на 9-10 клас. Є ще такий момент, як early birds, так, наприклад, в ліцеї є учень в 11 класі, який зі вступом закрив питання ще в листопаді. Багато залежить від країни вступу: вересень-жовтень в іноземних країнах – подача документів, а в листопаді вже можна отримати запрошення.
1. Вибір країни
Спочатку треба обрати мову навчання і потім виділити низку країн, в яких би дитина могла навчатись. 90% обирають англомовне навчання.
Прорахуйте бюджет, який ви можете виділити на навчання дитини. Вартість навчання і проживання дуже відрізняється від країни до країни. Польща – 2,5 до 8 тисяч євро на рік. В Нідерландах 10-12 тис. євро на рік. Чим далі країна від України, тим дорожче. Єдиний нюанс, який може змінити витрати на навчальний бюджет – це стипендія (грант), яку може отримати дитина.
Перед тим, як обрати країну для вступу і виш на консультаціях в ліцеї обов’язково обговорюється мета вступу: безпосередньо навчання за кордоном в найкращому з можливих ЗВО, міграція (часто в Канаду) чи можливість практики в міжнародній компанії.
Це важливо, тому що зараз багато університетів пропонують, окрім академічного навчання, ще й 4-6 місяців практики в міжнародній компанії. І це теж враховується в дорожній карті відповідно до мети вступу.
Разом з профорієнтологом учні аналізують актуальність професії, чи не зникне вона за 5 років, чи буде затребуваною в іншій країні, чи не буде вона вразливою, враховуючи невизначеність світу. Згадаємо, як пандемія помножила на нуль туризм і готельно-ресторанну галузь. З освітою юриста в США чи Великій Британії треба залишатися в країнах здобуття такої освіти, в Україні з тим навряд чи вибудуєш кар’єру.
До того ж потрібно прийняти як факт, що навчання за кордоном підходить не кожній дитині і родині. Це має бути свідоме рішення дитини. І навіть в такому випадку дитина може повернутися через пів року через низку розчарувань – далеко від родини, важке навчання, інший менталітет тощо. Крізь плюси захмарного майбутнього, можливостей і кращої освіти, важливо реально розуміти, чи готова дитина до того, аби жити в іншій країні.
Кейс: Над вступом кожної дитини працює команда Ліцею Educator разом з представником DEC Education. Є дівчинка в 11 класі, з якою кар’єрний трек будувався з 9 класу. Готувалася до вступу в США. Зокрема вчилася на отримання диплома Аризонського університету. Не йшло, бо боялася їхати аж в США. Важливо відчувати дитину і не боятися міняти плани. Переорієнтувалися на вступ до Європи. І вже страх зник. Їй стало легше. Річ у тім, що до США складніший вступ і це був вибір батьків. Якраз оці складності не давали їй вільно дихати.
2. Вибір університету і програми
Обирати університети тільки за їх загальним рейтингом – помилка. Тому що якщо університет X знаходиться в топ-10 світового рейтингу, це не означає, що саме їх програма, наприклад, з архітектури, буде займати там високу позицію. Можливо, вам краще обрати університет з середини рейтингу, але який пропонує можливість практики в локальних чи міжнародних компаніях під час літніх канікул.
Кейс: Пан Вадим розповів про студента одного з університетів Німеччини на 1500 студентів, який знаходився за 400 км від Берліну. Цей заклад щороку проводив ярмарку стажувань: партнерські компанії приїздили до університету з пропозиціями щодо практики. Після першої практики в «Люфтханса» хлопець домовився проходити практику в цій компанії до кінця навчання у відділі логістики. Після п'яти років навчання ця компанія запропонувала йому фулджоб і він отримав дворічний контракт. Він свідомо обрав цей університет, щоб проходити літні практики і налаштовуватись на працевлаштування в Німеччині.
При виборі програми важливо ознайомитись з описом і дізнатися, які предмети вивчатиме дитина. Пан Вадим зауважив, що були випадки, коли, наприклад, приходили батьки з дитиною і казали, що хочуть діджитал-маркетинг, бо дитині подобається створювати рекламу. А як тільки передивилися предмети – статистика, математика та аналітика – то привабливість вибору одразу сходила нанівець.
Також потрібно зважувати на вимоги того чи іншого університету щодо рівня знання англійської чи локальної мови, рівня математики тощо.
3. Фінансування
Навіть якщо не вистачає бюджету, а університет дуже подобається, треба спробувати податися на стипендію в цей заклад. Так, за словами пані Анастасії, попередня вступна компанія учнів ліцею завершилася зі знижкою на півтора мільйона доларів для родин учнів Ліцею Educator.
«Загальної формули успіху вступу за кордон» – немає зауважив пан Вадим. – За 20 років ми провели безліч брейнштормів всередині нашої команди і виявили, що на жаль або на щастя, не існує єдиної формули успіху, яка б працювала для кожної родини.
Формула успіху розробляється під кожну дитину і родину через розробку індивідуальної освітньої стратегії, в яку буде входити комплексна діагностика дитини, підбір навчальних університетів згідно з вашими критеріями, огляд систем освіти (в кожній країні свої правила гри). На виході родина отримує індивідуальну дорожню карту і рекомендації від DEC Education, чи потрібно, наприклад, скласти додатковий екзамен, чи пройти певні курси».
Кейс: Дівчина прагнула стати архітектором, але в неї не дуже було з малюванням.
Архітекторські напрямки доволі складні для вступу. Дитина за два роки до вступу в університет кілька разів їздила на додаткові курси з англійської та архітектури. І саме наявність сертифікатів з цих курсів допомогла їй вступити в один з британських університетів.
Ліцей допомагає з академічною складовою, профорієнтацією і портфоліо. А от Dec Education в цьому партнерстві бере на себе візову підготовку, підбір університетів (а також програм)та програму Аризонського університету, яку діти проходять знаходячись в Україні.
«Місія компанії DEC Education ось вже 20 років є побудова індивідуальної формули успіху. Відвідавши в рамках своєї роботи доволі велику кількість університетів у Великій Британії, Канаді, Франції, Іспанії, та Нідерландах для себе я виділив ось який момент про наших студентів за кордоном. Крім того, що вони надзвичайно швидко дорослішають і опановують мови, вони в першу чергу вчаться брати на себе відповідальність як в академічному житті, так і в побутовому. І це дуже надихає», – поділився своїми спостереженнями Вадим Кучерук під час виступу.
{{read_more|Читайте також| 6371, 5354}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram