У сучасному світі, сповненому стресів і викликів, питання психологічного добробуту стає дедалі актуальнішим. Особливо гостро ця проблема постає у сфері освіти, де як діти, так і дорослі стикаються із численними труднощами, що можуть негативно впливати на їхній емоційний стан, успішність і працездатність.
Війна як потужний фактор стресу руйнує звичне життя людей, позбавляє їх відчуття безпеки та контролю, що призводить до виникнення цілого комплексу психологічних проблем. Панічні атаки, тригери, проблемна поведінка, прояви агресії, страхи, сепарація, порушення когнітивних навичок, знецінення батьків і себе загалом, втрата стійкого соціального середовища, руйнування соціальних зв'язків, труднощі в адаптації до нових умов й саморегуляції, тривожність, коливання емоційного стану, його зниження та апатія — це лише верхівка айсберга. Під цими видимими проявами ховається значно глибша проблема — втрата стійкості.
Саме тому роль шкільного психолога особливо в нинішніх кризових умовах стає необхідною та незамінною. Усвідомлюючи її важливість, ми можемо зробити значний крок до створення більш стійкого та продуктивного майбутнього для наших дітей, яким потрібно буде відбудовувати Україну після її Перемоги.
В цьому дописі про результати спільного проєкту освітнього центру для педагогів, батьків і дітей «Я І МОЯ ШКОЛА» та міжнародної неурядової гуманітарної організації «IsraAID», під час якого учасники розробили і цієї весни втілили в життя комплексну навчальну програму, спрямовану на надання інструментів для покращення якості психосоціальної підтримки учнів/-ць і персоналу ЗЗСО «Я в школі, я поруч».
Наразі ми зіткнулися з безпрецедентними викликами й потребуємо створення дійсно ефективної системи психосоціальної підтримки, яка допоможе всім учасникам/-цям освітнього процесу подолати проблеми, із якими вони стикаються, і зберегти своє психологічне здоров'я.
Із чого, на нашу думку, має складатися ця система?
Адаптивність: психологічна служба в школі має бути гнучкою та динамічною, щоб реагувати на мінливі потреби учнів, вчителів та батьків.
Постійний розвиток: психолог — це не просто фахівець, а людина, яка постійно вчиться, саморозвивається та шукає нові методи роботи.
Повний обсяг функцій: психолог має виконувати широкий спектр завдань, від надання індивідуальних консультацій до проведення профілактичних заходів і роботи з групами.
Сприяння психологічній стійкості: важливою метою роботи психолога є формування стійкості у дітей та дорослих, яка допоможе їм долати труднощі та адаптуватися до нових умов.
Психоемоційна підтримка: психолог має бути готовим надати підтримку всім, хто її потребує: як дітям, так і дорослим.
Безпечний простір: шкільний кабінет психолога — це місце, де діти та дорослі можуть відчувати себе в безпеці, вільно спілкуватися та ділитися своїми проблемами.
Доказові інструменти: психолог має використовувати лише перевірені та ефективні методи роботи, що ґрунтуються на наукових дослідженнях.
Адаптація світового досвіду: Україна не має бути «полігоном» для випробування нових методів. Важливо переймати досвід інших країн, але пристосувати його до українських реалій.
Розширення штату: кількість психологів у школах має відповідати потребам дітей і дорослих.
Орієнтація на потреби: психологічна служба в школі має реагувати на конкретні запити, які існують конкретно у цій школі.
Командна робота: психолог не може працювати самостійно. Він має співпрацювати з іншими фахівцями, дирекцією школи, батьками.
Цей огляд не претендує на вичерпний опис всіх проблем, але пропонує зосередитися на основних групах викликів, які потребують уваги та вирішення. Надання комплексної підтримки учням/-цям і педагогічному персоналу вимагає уважного аналізу, розроблення стратегій реагування для подолання цих проблем, спільних зусиль і залучення всіх учасників/-ць освітнього процесу.
Єдність колективу, підтримка від адміністрації та партнерські взаємодії можуть стати ключовими факторами у розв’язанні цих складних ситуацій.
Основні групи проблем:
Кадровий голод: недостатня забезпеченість фахівцями/-чинями та нестача робочих ставок викликають напруженість і перешкоджають якісній роботі психологів у школі. Необхідність залучення фахівців/-чинь із позашкільної сфери та пошук нових способів мобілізації ресурсів стає ключовим завданням.
Взаємодія з дорослими: емоційне виснаження батьків і важкість спілкування в рамках трикутника психолог-батьки-дитина потребують уваги та підтримки для покращення сімейних взаємин. Проблеми, пов'язані з недовірою, відсутністю ініціативи та низьким рівнем освіченості, вимагають активних заходів із боку психологів/-нь і шкільної адміністрації.
Фінансування: низька оплата праці, обмежений доступ до матеріалів і недостатність фінансування для саморозвитку впливають на ефективність роботи психологів/-нь у школах. Незалежно від джерела фінансування — державного, приватного чи грантового — існують складнощі, які необхідно вирішити.
Відсутність занять із психологом: нерегулярність психологічних занять у шкільному розкладі обмежує доступ учнів/-ць до підтримки та консультацій.
Стигматизація: недооцінювання ролі психолога/-ні й некоректне розуміння його значущості можуть призвести до його неприйняття в шкільному середовищі.
Навчання психологів: потреба в розвитку м'яких навичок, саморозвитку та управління стресом вимагає системної підтримки та підвищення кваліфікації. Відсутність спеціалізації та недостатня мотивація до професійного зростання можуть призвести до розчарування та зниження якості послуг.
Щоб ефективно впоратися з наведеними викликами, варто розробити комплексні стратегії, які враховують особливості кожної проблеми. Наприклад:
для фінансування: залучення донорів, розвиток приватної практики та підвищення рівня фінансової грамотності;
для навчання психологів: створення різноманітних можливостей для підвищення кваліфікації, а також розвиток мережі взаємопідтримки, провадження чіткої системи оцінки та підтримки психологів, постійне вдосконалення методології та системи супервізії;
для подолання кадрового голоду: співпраця між шкільними колективами, розвиток інноваційних центрів;
для дестигматизації: формування професійного іміджу, розвиток психоедукаційних програм і підвищення рівня освіченості;
для включеності дорослих: просвітницька діяльність, розвиток груп підтримки та активна співпраця.
Вирішення цих викликів вимагає спільних зусиль і постійної уваги до потреб конкретної громади. Саме за таких умов можна забезпечити ефективну роботу психологічної служби та покращити якість освіти загалом.
Промоція психічного здоров’я в школі вимагає системного та комплексного підходу. Зусилля в цьому напрямку можуть стати вирішальними для успіху та добробуту кожного учасника / кожної учасниці освітнього процесу.
Які існують можливості для промоції психічного здоров’я в школі
Психоедукація: упровадження навчальних програм і заходів, спрямованих на підвищення свідомості щодо психічного здоров’я та стресових ситуацій.
Підтримка педагогічного персоналу: навчання вчителів/-ок та адміністративного персоналу навичкам розпізнавання та ефективного впливу на психічні проблеми учнів/-ць.
Створення середовища підтримки в школі, де учні/-ці почуваються вільно для висловлення своїх емоцій та отримання допомоги.
Як сприяти реалізації цих можливостей
Партнерство з громадськістю: співпраця з місцевими громадськими організаціями та медіа для поширення інформації про психічне здоров’я та доступні ресурси.
Побудова сильної психологічної служби: створення та покращення вже наявних шкільних психологічних служб для надання комплексної підтримки учням/-цям і педагогічному персоналу.
Упровадження програм емоційного розвитку: розроблення програм, спрямованих на розвиток емоційної компетентності учнів/-ць і зниження рівня стресу.
Кадрове забезпечення
Кадрове забезпечення психологів у ЗЗСО — це, якщо цитувати одну з учасниць проєкту, «головний біль» для багатьох директорів/-ок, оскільки відповідно до нормативів МОН України у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО) можуть бути передбачені дві посади: практичний психолог і соціальний педагог. Кількість ставок залежить від наповненості закладу, наприклад, у школі з понад 700 учнів передбачено 2 ставки психолога та 2 ставки педагога.
Що важливо при пошуку практичного психолога/-ні?
Фахова освіта;
Досвід роботи в освітній сфері;
Внутрішня мотивація до роботи в школі;
Відповідність цінностям колективу;
Посадовий оклад.
Як підсилити пропозицію для роботи психолога/-ні та долучити його до потужної команди?
Забезпечити стабільну зайнятість;
Надати 100% підтримки від директора/-ки й колективу;
Заохочувати ідеї та ініціативність;
Забезпечити безпечне й комфортне робоче місце (окремі кабінети);
Надати простір для самореалізації;
Сприяти співпраці з центрами, місцевими ІРЦ, районними та соціальними службами, науковцями;
Створити можливість працювати в команді, де вже є досвідчені психологи.
Це дозволить не лише знайти кваліфікованих фахівців/-чинь, але й залишити їх на робочих місцях, сприяючи професійному розвитку та забезпеченню високої якості психосоціальної підтримки для учнів/-ць і персоналу школи.
Розширення горизонтів: професійний розвиток психологів/-нь поза межами школи
Психологам також варто активно розповідати про свою роботу, наголошуючи на її важливості та цінності. Психологи повинні бути готові просувати свої ініціативи та залучати додаткові ресурси для розвитку своєї діяльності. Розширення мережі контактів і встановлення партнерських зв'язків допоможуть залучити нові можливості та ресурси для підтримки психічного здоров'я учнів/-ць.
Під розширеними можливостями маємо на увазі, наприклад:
підприємницьку діяльність: поєднання роботи в школі із власним бізнесом може стати джерелом додаткового доходу та розвитку нових навичок.
співпрацю з бізнесом: залучення малих і середніх підприємств до підтримки шкільних програм може стати додатковим джерелом ресурсів для розвитку психологічної підтримки учнів/-ць;
професійну популяризацію (активна залученість до висвітлення своєї роботи в ЗМІ та на інших майданчиках).
Інтервізія як спосіб професійного й особистого зростання
Інтервізія як ефективний інструмент роботи корисна не лише для шкільних психологів/-нь, але й для фахівців/-чинь усіх напрямків. Групове командне обговорення з визначенням ситуації, задіяних у ній осіб, почуттів, факторів впливу та можливих рішень дозволяє зрозуміти проблему з різних сторін і знайти оптимальний вихід.
Суть інтервізії полягає в обміні досвідом, навчанні одне від одного та спільному розв'язанні проблем. Колективне обговорення кейсів дозволяє кожному й кожній додати свої ідеї та погляди, що збагачує загальний досвід і мотивує до особистого зростання.
На інтервізії немає місця поняттям «правильне» чи «неправильне», а є лише спільне бачення ситуації та спроба знайти якнайкращий вихід із неї.
Участь в інтервізії допомагає розвивати навички публічних виступів, показує сильні сторони та дозволяє впевнено використовувати свій професійний потенціал. Аналіз кейсів колег допомагає виявити власні «білі плями» і скласти стратегію вирішення проблем.
Спільна робота психологів/-нь є надважливою для їхнього розвитку. Обмін досвідом і поглядами збагачує та мотивує до досягнення нових висот. Брак колег/-жанок у школі може бути компенсований співпрацею та обміном знань і досвідом з іншими фахівцями/-чинями в такий спосіб.
Освітній центр для педагогів, батьків і дітей «Я І МОЯ ШКОЛА» у співпраці з міжнародною неурядовою гуманітарною організацією «IsraAID» розробили і цієї весни втілили в життя комплексну навчальну програму, спрямовану на надання інструментів для покращення якості психосоціальної підтримки учнів/-ць і персоналу ЗЗСО «Я в школі, я поруч».
Проєкт видався дуже насиченим, адже передбачав 3 навчальні модулі, круглий стіл, професійну супервізію й обмін досягненнями з проведення учасниками/-цями 2 заходів із психосоціальної підтримки у своєму закладі освіти, а також — передавання боксів із канцтоварами, настільними іграми й іншими інструментами, необхідними для проведення занять із дітьми й тренінгів із дорослими.
Понад 40 учасників/-ць проєкту підкреслили важливість самодопомоги для психологів/-нь, підтримки вчителів, створення сприятливої атмосфери в школі, офлайн-формату навчання, бажання розвиватися і визнавати проблеми шкільної психологічної служби в умовах кризи.
Заходи з психосоціальної підтримки відрізнялися нестандартним підходом, який зробив навчання більш динамічним і цікавим. Відійшовши від традиційного лекційного формату і залучивши сучасні матеріали («розумна тканина», спеціально розроблені стікерпаки та інший допоміжний реквізит), тренери використовували такі інструменти як: написання сенканів, обговорення страхів, робота із цінностями, акцент на фізичний стан і тілесне усвідомлення, рефлексії, під час яких учасники/-ці проєкту, зокрема, використовували й метафори для відображення своїх думок та емоцій (наприклад, світлячок виражає прагнення впливати на світ своєю діяльністю та одночасно заряджатися позитивною енергією;джерело живильної води підкреслює важливість саморозвитку для надання допомоги іншим; веселка після дощу символізує радість та оптимізм після складнощів тощо).
Наведемо кілька прикладів: бджілка, як зібрала мед, уособлює наполегливість і працьовитість у досягненні мети; крапля в океані підкреслює потенціал індивідуальної адаптації до змін у навколишньому середовищі; веселка після дощу символізує радість та оптимізм після складнощів; світлячок виражає прагнення впливати на світ своєю діяльністю та одночасно заряджатися позитивною енергією; рибки, які потрапили у своє озеро і дихають одним повітрям, підкреслює спільність долі та спільні цілі; Атлантида несе ідею розкриття нових знань і розвитку; джерело живильної води підкреслює важливість саморозвитку для надання допомоги іншим; вітерець символізує легкість змін.
«Я була рада отримати знання про те, як допомогти дитині, щоб довготривалий стрес не став психологічною травмою», — говорить одна з учасниць.
Інший учасник зазначає: «Було важливо дізнатися про емоційне вигорання та на якому етапі роботи психолога з ним найкраще зосередитися. Ознаки вигорання можна помітити, коли чесно запитати себе про потреби, які не задоволені. Також важливо постійно "звіряти годинники" своїх цінностей і моніторити потреби й почуття».
«Тепер я готова до групових заходів із дітьми, педагогами і батьками в школі, — з ентузіазмом відгукується ще одна учасниця. — Саме завдяки проєкту я зможу побудувати цікаву програму, спрямовану на підтримку психічного здоров'я, і провести її в цікавій формі. Головне — навчити навичок стресостійкості всю шкільну спільноту та передати ці знання далі».
«Участь у навчанні дозволила мені систематизувати та поглибити знання з тем стресу, травми, ППД, системи перенаправлень при наданні допомоги, — говорить учасник. — Також цікавий досвід колег при роботі з подібними випадками».
«Формування сприятливої атмосфери для безпечної комунікації в закладі освіти між усіма учасниками освітнього процесу — це наша мета, — ставить за мету один з учасників. Загрозу ми не можемо спинити, але безпорадність можемо змінити на самозарадність».
Проєкт «Я в школі, я поруч» став цінним інструментом для розвитку професійної компетенції шкільних психологів і покращення психологічної підтримки дітей в умовах війни. Учасники/-ці проєкту здобули глибокі знання та практичні навички, які допоможуть у їхній роботі. Рекомендації щодо вдосконалення проєкту дозволять організаторам зробити його ще більш ефективним та корисним для більшої кількості людей. Якщо ми не будемо діяти, ніхто інший цього не зробить. Розуміючи свою силу, не біймося і виходьмо на новий рівень!
Джерело фото Олександр Осіпов та Анастасія Сметаніна
{{read_more|Читайте також| 4574, 6366}}
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram