HappyMonday провів цікаве дослідження, яке дає відповідь на питання, чи потрібно здобувати вищу освіту. В анонімному опитуванні взяло участь 643 особи. Воно не дає вичерпної відповіді, але показує, яка частина опитаних має вищу освіту і як її наявність вплинула на працевлаштування. учням старшої школи є над чим подумати.
Менш ніж третина опитаних працює за спеціальністю
Переважна більшість респондентів (88,5%) має вищу освіту: диплом бакалавра, спеціаліста чи магістра. 11,5% опитаних не мають вищої освіти: мають або незакінчену вищу, або професійно-технічну, або середню освіту.
Але з тих, хто має вищу освіту, лише 27,24%, тобто менш ніж третина, працюють за спеціальністю. 29,53% працюють частково за спеціальністю, і аж 43,23% працюють взагалі не за тим фахом, який отримали після навчання.
Чи вплинула вища освіта на працевлаштування й роботу
У тих, хто здобув вищу освіту, ми спитали, чи просили їх роботодавці надати диплом при працевлаштуванні. Більшість все ж показувала роботодавцям свій диплом: у 30,76% опитаних його запитували всі роботодавці, у 40,77% — лише деякі. Водночас менш ніж третині респондентів (28,47%) взагалі не знадобився диплом при працевлаштуванні.
А що аудиторія думає про корисність знань, отриманих у виші, для роботи? 12,3% опитаних зазначають, що без вищої освіти взагалі б не змогли працювати. 32,16% використовують хоч і не всі, але багато отриманих знань у своїй роботі.
Втім, більшість (≈55%) вважає, що отримані знання їм зовсім не знадобилися, знадобилися мінімально чи стали в пригоді хіба корисні зв’язки й досвід студентського життя.
Більшості респондентів без вищої освіти її бракувало (але є нюанс)
З тих респондентів, які не мають вищої освіти, 47,3% взагалі не відчували через це проблем. Водночас у більшості (52,7%) опитаних були моменти, коли вищої освіти не вистачало. Але є нюанс: лише 12,2% відчували брак саме вищої освіти, тоді як 40,5% бракувало радше диплома, який можна показати роботодавцям.
62,2% респондентів без вищої освіти таки планують її отримати, тоді як 31,1% не бачать у цьому необхідності, а 6,8% не мають такої можливості.
Лише 12,2% опитаних ніяк не компенсували брак вищої освіти
Ми спитали, чи компенсували люди без вищої освіти її відсутність і чим. Лише 12,2% ніяк не компенсували брак вищої освіти, бо не було необхідності. Водночас 87,8% робили це за допомогою практики на роботі, самоосвіти, курсів чи навчальних програм.
Головна перевага вищої освіти — цікаві й корисні знайомства
Обидві категорії людей — і з вищою освітою, і без неї — ми попросили вибрати кілька переваг й недоліків вищої освіти з запропонованих (або назвати свої) та загалом визначити, чи є вона зараз важливою.
Серед переваг респонденти насамперед відзначили цікаві та корисні знайомства (67,5%), прокачку важливих софт-навичок (59,7%) і те, що вища освіта дає необхідні теоретичні знання (58,9%).
Взагалі не бачать переваг у вищій освіті 3,6% опитуваних. Зате багато людей назвали переваги від себе, серед яких найцікавішими нам здалися такі.
- «Диплом про вищу освіту дещо полегшує мобільність та еміграцію: можна податися на візу кваліфікованого фахівця в деякі країни чи відкрити ФОП за кордоном».
- «Деякі виші мають партнерства з ІТ-компаніями. Тому це може бути класною точкою входу в індустрію».
- «Вища освіта змінює мислення, вчить структурувати роботу, формує навички пошуку необхідної інформації, рішень».
А ще — навчає вчитися, домовлятися, керувати своїм часом, працювати з великими обсягами інформації, дисциплінує, розвиває стресостійкість, надає якісно краще й більш інтелектуальне середовище спілкування тощо.
Головний недолік вищої освіти — застарілі методи викладання
Серед недоліків респонденти насамперед відзначили застарілі методики викладання (75%), відсутність достатньої кількості практики (74%) та неактуальність інформації, що викладається (61,3%).
Взагалі не бачать недоліків у вищій освіті лише 1,4% опитаних. Як і у випадку з перевагами, багато людей назвали недоліки від себе, серед яких найцікавішими нам здалися такі.
- «Вік, коли цю освіту здобувають в Україні (зарано), до того ж відсутність культури профорієнтації для підлітків».
- «Мало інтерактивності / мотиваційності, що впливає на вивчення/освоєння матеріалу».
- «Багато бюрократії, погано продумані програми, застарілі й занадто формальні форми контролю».
А ще — корупція, недостатнє фінансування, наявність обов’язкових предметів і відсутність предметів на вибір, мало сучасних спеціальностей, труднощі в поєднанні навчання з роботою тощо.
То що в підсумку: вищій освіті бути чи не бути
31,4% респондентів зазначили, що здобувати вищу освіту варто в будь-якому разі, оскільки це важлива база для кар’єри. 3,9% вважають, що вища освіта не є обов’язковою, адже всього можна навчитися на курсах чи практиці. Але 64,7% вважають, що все залежить від професії, і цих респондентів ми попросили назвати кілька варіантів, де без вищої освіти точно не обійтися.
Види діяльності, де, на думку опитаних, вища освіта є обов’язковою:
- медицина/фармацевтика (97,6%);
- юридична справа (86,8%);
- освіта й наука (85,8%);
- психологія / психотерапія (81,5%);
- архітектура (69%);
- фінансова справа (66,1%);
- робота з текстами (29,1%);
- менеджмент (26,4%);
- технічне ІТ (21,2%);
- дизайн (8,9%);
- проєктний/продуктовий менеджмент (6%);
- HR/рекрутинг (5,3%);
- власний бізнес (5,3%);
- маркетинг (4,8%);
- сфера обслуговування (2,2%);
- продажі (1,4%).
Серед запропонованих варіантів від респондентів також були: філософія, інженерна справа, ветеринарна медицина, екологія, будівництво, харчові технології, технології виробництва, військова справа, міжнародні відносини, культурологія, високі технології, реставрація, транспортна справа, природничі спеціальності, мистецтво.
Отримаєш освіту — станеш людиною, або Чи потрібна вища освіта в XXI столітті
Жодної катастрофи – чому не всі йдуть в університет після школи
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram
Якщо ви зареєстрований користувач і хочете додати коментар то вам потрібно увійти, або ви можете додати коментар нижче анонімно.