Співзасновниця DEC сamp, одного з найінноваційніших таборів України, Ірина Зарецька-Котруце поділилася своєю думкою щодо необхідності отримувати вищу освіту в наш час, коли практичну професію можна здобути на короткострокових курсах за декілька місяців.
Кого не спитай, ейчарів та керівників майже не цікавить диплом про вищу освіту при прийнятті на роботу нових співробітників. А випускники шкіл упевнені, що якщо Цукерберг і Гейтс змогли досягти успіху без диплома про вищу освіту, то й вони поготів зможуть. Це по-перше. А по-друге, щоб працювати в Гугл чи Фейсбук цей документ не потрібний.
Чи так неправі молоді люди? Чи справді без вищої освіти можна досягти успіху? Тут все, як кажуть, залежить від багатьох обставин.
Тим батькам, які хочуть, щоб дитина обов'язково пішла вчитися до ВНЗ, я рекомендувала б відповісти на одне просте запитання – навіщо? Адже диплом та освіта це різні речі. Чи вартий він 4-6 років навчання, якщо ніколи не знадобиться?
Крім того, часто в освітніх програмах багато справді зайвих предметів. Наприклад, один знайомий журналіст розповідав, що мусив вивчати таку дисципліну, як «Література корінних народів Півночі, Сибіру та Далекого Сходу». І річ навіть не в тім, що ці твори не шедеври. А в тому, що навіть лекторові було нудно розповідати про них. І звичайно ж студенти прогулювали подібні пари, навіть якщо батьки платили чималі гроші за навчання. Упевнена, що таких прикладів у кожного з нас назбирається ще багато.
А як вам таке навчання – студенти впродовж всієї пари переписують у зошит те, що написано у підручнику?
Тому слід дуже уважно ставитись не лише до вибору освітнього закладу, а й до самої програми обраного фаху. Тому що для успішної кар'єри важливими є конкретні прикладні знання, навички та вміння, а не товсті конспекти.
Ще зазначу, що рівень освіти від ВНЗ до ВНЗ може відрізнятись у рази. Наприклад, юристи підтвердять, що молодому спеціалісту з дипломом КПІ буде дуже складно знайти роботу зі спеціальності в Україні, не кажучи вже про закордон. А ось з дипломом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого – зовсім інша річ.
І останнє, над чим я рекомендую поміркувати батькам, які намагаються визначити освітню стратегію для дитини. Далеко не кожен український вищий навчальний заклад має надійні зв'язки з роботодавцями. На презентаційному буклеті, звичайно, напишуть, що «з нашим дипломом тебе з руками та ногами відірвуть у топову компанію». Але краще переконатися, що це не просто слоган.
Дуже часто наші виші не мають жодних зв'язків із роботодавцями. Вони навчають професії, але при цьому не синхронізуються з реальністю — не моніторять актуальні спеціальності та напрямки, не дають прикладних знань, бо не знають запиту. Звідси горезвісний надлишок юристів та економістів, які випустилися наприкінці 2010-х, а потім розбрелися в інші сфери.
До того ж з'являються нові професії, яким можна навчитися самостійно або на коротких курсах, а кваліфікацію підтримувати та підвищувати через самоосвіту, тренінги, конференції, вебінари та, зрештою, практику.
Безумовно, всіх під один гребінець гребти не варто. Наприклад, я не хотіла б опинитися у лікаря, який не відучився, як слід. Для того, щоб будувати надійні будинки, потрібно отримати певну базу. Якщо ти працюєш із ядерними установками – теж.
Знаю від ейчарів, що при працевлаштуванні в іноземну компанію диплом про вищу освіту таки потрібний завжди. Для них це маячок того, що людина здатна вчитися та доводити справу до кінця. Тому не рідкісні випадки, коли фахівець підходить за всіма параметрами та відсутність диплому про вищу освіту стає причиною відмови. Це стосується не лише іноземних компаній. В Україні ще багато великих компаній, в яких на керівну посаду, як і раніше, візьмуть виключно спеціаліста з авторитетним дипломом.
Коли у планах переїзд до європейської країни – диплом стає найважливішим документом. Його відсутність – це майже стовідсоткова відмова у робочій візі.
Та й взагалі, хороший виш з чудовою програмою та педагогічним складом – це чудовий старт кар'єри. За ці п'ять років людина вчиться вчитися. А це, між іншим, одна з головних навичок сторіччя, на яку звертають особливу увагу найкращі роботодавці. Саме в університетах ми вчимося обробляти та засвоювати великі обсяги інформації, фільтрувати важливе та другорядне, вибудовувати робочі та дружні стосунки, налагоджувати зв'язки.
І потім піти вчиться ніколи не пізно. Навпаки класно, коли в тебе вже є досвід, знання, коли ти трошки визначився у житті й усвідомлено йдеш вчитися того, чого хочеться, а не туди, куди батьки вмовили. Зараз таке явище називають освітою другої половини життя, і пророкують йому широку популярність у представників поколінь Z та Y.
{{read_more|Читайте також| 5275, 5281}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram