Що робити з дитячими страхами: ігнорувати, уникати всього, що може налякати дитину чи зрозуміти, про що цей страх і як допомогти його подолати? Сімейна психологиня Наталія Простун розповідає про те, що страхи ці природні, потрібні для дорослішання, але з ними варто працювати через історії, в тому числі книжкові.
Напевно немає дорослої людини, яка чогось в дитинстві не боялась. Згадайте, як ви бігли по темному коридору, ніби вас доганяло чудовисько. Забігали в освітлену кімнату і рятуючись від монстра видихали. Дитяча фантазія малювала страшилки, з якими ми зростали і ставали стресостійкими. Багато залежало від типу нервової системи, одні смачно засипали, інші тремтіли цілу ніч.
Пам’ятаю себе в дитячому таборі, де ми без світла розповідали страшнючі історії, про Пікову даму, Летючу Руку, різних духів, які ми видумували на ходу і яким ми давали імена. Нам так хотілось розповісти найнайстрашнішу історію, щоб вразити один одного. Розказуючи, самі лякались і на ходу щиро вірили в реальність того, що розповідали. Дарма, що це лише наші фантазії, вони для нас оживали як справжні. І після цього декілька ночей не спали, мучили батьків, а потім знову і знову продовжували ділитись один з одним страшилками, переказуючи їх та добавляючи чогось найстрашнішо-пікантнішого. Це було необхідно, щоб мати досвід перемог, приборкання страхів.
Батьки добре знають, як бояться діти, і поспішають на допомогу, пояснюють, показують, підтримують, пригортають до себе. Це важливий процес прийняття дитячих переживань. Він необхідний. Дитина заспокоюється в обіймах мами, а потім вчиться заспокоювати себе без мами.
Немає психічного розвитку без нормативних страхів, я це пояснюю батькам. Страшилки необхідні дитині, щоб адаптуватися до життя, стати мужніми, долаючи їх. Особливо велику роль грає дитяча фантазія, яка в мить оживляє страшні казкові образи. Пам’ятаєте Бабу Ягу та Чахлика невмирущого? Сучасні діти вже не бояться цих казкових персонажів. А ми, дорослі, виросли на цих казках, де баба Яга їла людей, боялися що раптом вона вночі з’їсть і нас.
Якось в дитячому психологічному таборі заходжу до однієї з кімнат хлопчиків. Бачу – дитина тремтить, просить, щоб були відкриті двері. Запитую:
— Тобі страшно?
— Ні! – мужньо відповідає 8-річний Михайлик.
Хлопчик навпроти спросоння бурчить: «Страшно йому, страшно!» – і повернувшись на бік, заснув.
Бачу Михайлик не зводить очей зі стіни, а там на стіні малюнки героїв з гри-страшилки «5 ночей з Фредді».
— Це ти малював? – запитую.
— Так, це моя улюблена гра, вона тааака страшна! Я намалював, щоб не боятися їх. Тренуюсь!
Сучасні діти мають свої страшилки. Пам’ятаю, як з одним хлопчиком ми малювали Сиреноголового, якого він дуже боявся. Товариш по парті розповів йому про жахливого героя, ще й картинки показав. Славко оживив його в своїй уяві, що аж почав боятися залишатись на одинці в кімнаті. Із цим семирічним хлопчиком ми придумували купу цікавих та смішних історій про страшного героя. А одного разу Славко прилітає до мого кабінету з м’якою іграшкою Сиреноголового
— Подивись, який він класнючий! Він став моїм другом! - в захваті ділиться Славко своїм надбанням.
Мені до рук попала цікава книжка — «Страховиська. Перша наукова книжка про найвидатніших монстрів усіх часів». Там видатні монстри виявляють цікаві факти про науку та досягнення. Наприклад, Франкенштейн, який бавиться електричним струмом. Його придумала дівчинка, яка любила вигадувати страшні історії. А вампір Дракула виник у письменника Брема Стокера як прототип людей, які ладні попити купу кровушки)). Кінг Конг, Зомбі, Вовкулаки, Кракен, Бегіут та інші страшні герої бентежно супроводжуватимуть дитину до наукових фактів про світ та людину.
Сьогодні ми маємо багато страшних іграшок, які стають улюбленцями у дітей. Дитина завдяки іграшці починає дружити зі своїми страхами. Маємо цікаві книжки, де страшні герої розповідають про науку, і стають зовсім не страшними. І це чудово, що завдяки книжкам, казкам, мультикам та іграшкам можна творчо допомагати дітям адаптуватися до життя. Не нехтуючи героями, а навпаки, завдяки їм подружитись зі своїми емоціями. Там де страх, там і цікавість поряд.
{{read_more|Читайте також| 4437, 4444}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram