Сьогодні дещо підніму завісу частини результатів свого дисертаційного дослідження, отриманих під час онлайн-анкетування учасників дослідження, а це 22 засновники та директори приватних інноваційних та альтернативних шкіл України. Оскільки питання онлайн-анкети були спрямовані на оцінку важливості низки чинників інноваційного навчального середовища (далі ІНС) в контексті необхідності розвитку аґентності учнів в процесі навчання, в цьому дописі хочу окреслити найважливіші з них.
Спочатку, власне, результати.
Таблиця 1. Топ-3 чинників ІНС за рівнем оцінки «дуже важливо»
Чинник
% учасників, які поставили оцінку «дуже важливо»
Спільне розуміння особливостей бачення процесу навчання усіма, хто працює з учнями в окремому навчальному закладі86,4
Регулярна практика учнями самопізнання, усвідомлення себе, своїх інтересів та потреб в процесі навчання; Злагоджена та скоординована робота усього колективу, як наслідок розуміння та прийняття єдиного для всіх бачення процесу навчання77,3
Професійна готовність вчителів працювати з учнями в контексті розвитку сильної аґентності учнів; Відповідність системи підготовки вчителів потребі розвивати аґентність учнів в процесі навчання; Використання вчителями методів викладання, заснованих на принципах педагогіки партнерства, що вбачає в учневі/учениці активного учасника навчального процесу, в якому учень – суб’єкт, а не пасивний об’єкт72,7
Загалом, якщо проаналізувати перші три позиції за рівнем важливості, я б виокремила такі три групи чинників:
Найважливішим чинником в контексті розвитку сильної аґентності учнів виявилося спільне розуміння особливостей бачення процесу навчання усіма, хто працює з учнями в навчальному закладі. Це і не дивно, адже визнання важливості розвитку учнів як самозарадних особистостей, які мають право на прояв своєї індивідуальності в процесі навчання, є передумовою того, що процес навчання буде побудовано та зреалізовано відповідно до саме такого бачення. Наступним за рівнем важливості слідує чинник злагодженої та скоординованої роботи усієї команди, як наслідок розуміння та прийняття єдиного для всіх бачення процесу навчання.
Цінність особистісного розвитку та опора навчального процесу на інтереси, потреби та сильні сторони учнів вимагають передовсім розуміння індивідуальних особливостей кожної дитини. Розуміння себе – це не менш важливе знання, аніж знання академічні. Й тут важливо розуміти, що такий процес самопізнання учнями самих себе не стається саме по собі, це цілеспрямована робота, яка вимагає зусиль, уваги, часового ресурсу, супроводу дорослих, які здатні кваліфіковано це робити, та диференціацію завдань в залежності до віку школярів. І якщо така робота не відбувається, годі сподіватися на розкриття індивідуальності, яка так і залишилася неусвідомленою.
Три чинники, які так чи інакше стосуються вчителів та їхньої готовності працювати з дітьми відповідно до потреби розвивати аґентність учнів в процесі навчання, цілком логічно, як на мене, згрупувалися, на одному рівні оцінки їхньої важливості учасниками дослідження. Фактично, вчителі в школах є основними «інструментами», провідниками; саме вони реалізують і втілюють на практиці ідеї, що формують основу нових підходів в освіті. Без вчителів нового формату освіта нового формату неможлива. Можна тільки ще раз згадати слова Андреаса Шляйхера «Якість системи освіти не може перевищувати якість вчителів».
Отже, інноваційне навчальне середовище – це насамперед про об’єднання навколо спільних цінностей, про можливість для учнів пізнати та розкрити свою індивідуальність, а також про здатність освітньої системи через відповідно підготовлених вчителів реалізовувати навчальний процес саме в контексті необхідності розвитку сильної аґентності учнів.
Інноваційне навчальне середовище наскрізь просякнуто дозволом та можливостями проявитися унікальній особистості дитини в загальноприйнятих суспільних та освітніх рамках. Так, це складно, бо це постійний пошук рівноваги, та, як пише засновниця Спільношколи Анастасія Киреєва у своїй книжці «Діти, батьки, школа – метаморфози» – «балансу впливів між зовнішнім контролем і самостійним ухваленням рішень, між вимогами освітнього законодавства, очікуваннями суспільства та батьків і можливостями рухатися за власними спонтанними природою, інтересами і потребами». І це точно не про гаджети, інтернет-платформи чи цифрові технології, хоча саме вони перші спадають на думку, коли йдеться про інновації. Це, до речі, підтверджують і дані мого дослідження: майже третина опитаних – 31,8% – оцінили чинник використання просунутих технологій (інформаційно-комп’ютерних, онлайн-інструментів, платформ, мереж) як неважливий.
P. S. Принагідно щиро дякую порталу Освіта Нова та сервісу School Navigator за допомогу в проведенні дослідження.
{{read_more|Читайте також| 5416, 2837}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram