B2C-директорка в «Київстар» Таня Лукінюк, мама Аліси (10 років) і Олесі (20 років) розповіла в фейсбуці про свій підхід до опанування французької мови у Швейцарії, де вона зараз з доньками перебуває.
В новій Алісиній школі навчаються французькою. Дитина, яка виросла на досить простій та передбачуваній англійській мові, трохи в шоці від всього, що відбувається у французькій.
Ми з Олесею також вчимо мову для підтримки Аліси й з поваги до місцевих франкомовних швейцарців, які нас так гостинно прихистили.
Результати у всіх поки що різні: Аліса найкраще за всіх знає числівники, Олеся – лайливі слова, я – артиклі. Собака Лулу, яку тут називають Люлю, знає одне слово – «манже», тобто «їсти», на яке реагує миттєво, з'їдаючи всю їжу місцевих котів. Серед нас в неї найбільший успіх у застосуванні мови на практиці.
Французька неймовірно гарно звучить, але ми всі втрьох (плюс Люлю) регулярно випадаємо в осад від того, що в тій мові коїться.
Ну, по-перше, вимова. Є ціла збірка правил, що, де і коли НЕ читати у французькій. Осягнути розумом це неможливо, потрібно тільки завчити напам'ять. Ага. Десь після трьох занять вчителька каже: «Ой, ви така молодець! Дуже прогресуєте в читанні». Ну да, ну да. Здаю лайфхак: я просто одразу не читаю дві останні букви в усіх словах. Іноді під настрій три. І, о свята Женев'єва, в 90% випадків це виявляється правильним! До речі, буква h у французькій не читається взагалі ніде і ніколи. На моє питання «а нащо вона тоді взагалі здалася», вчителька відповіла: «З такими питаннями ми далеко у вивченні французької не зайдемо». Тобто, шат ап і парле франсе далі, сіль ву плє.
По-друге, фонетика. Спаплюжені англійською, коли ми бачимо знайомі слова, то радісно вимовляємо їх за знайомими правилами. Але ні – тепер вимову треба вгадувати. Щоб вгадати, важливо прочитати якомога вигадливіше і якнайдалі від написання – і, voilá, це буде правильно. Так що отримуємо елегантне «амплуа» замість «емплой», грайливе «фруі» замість «фрут» і тріумфальний «ампекабль» замість стриманого «імпекбл».
По-трете, логіка. Спочатку ти вчиш правило на пів сторінки. Потім ти вчиш винятки з правила на три сторінки. Логіки ніякої, їх просто треба запам’ятати. Та що там правила, візьмімо, до прикладу, числівники. Там спочатку все ніби у звичайних людей – «один, два, три, чотири, п’ять», потім «двадцять, тридцять, сорок, п’ятдесят, шістдесят». А потім зненацька і без оголошення війни «шістдесят-десять» замість сімдесят, та «чотири рази двадцять» замість «вісімдесят». Нє, а чому ні? Що нас стримує? Логіка? Та тьфу на неї.
Відсутність логіки вибішує особисто мене максимально, тому вчителька регулярно намагається її знайти та підсвітити. Але нещодавно і вона здалась на слові oiseau («птаха»), в якому жодна буква не читається так, як вона пишеться. Як в цьому написанні знайти слово «уазьо»?!!!
Ну й останнє. Окрім вимови далекої від написання, окрім половини слів, які пишуться по-різному, а читаються однаково, і ти по контексту маєш вгадувати мова йде про вірш (vers), хробака (ver), склянку (verre) чи зелений колір (vert), у французькій мові велику роль грає милозвучність.
Для неї максимально важливо поєднувати слова разом, а не читати їх окремо. І тут здаюсь я, бо не розумію, чому «елеля» – це повне речення з трьох окремих слів (elle est la), а «мальорозьман» чи «анстітутріс» – ні. Там у два рази більше звуків, ну!
І до речі, sociable у французькій читається не як ви подумали, а «сосіабль».
На правах реклами: допомогти собі вивчити англійську, французьку та інші мови, і не з'їхати з глузду точно можна в нашому додатку Київстар ТБ.
Все буде ампекабль (бездоганно)!
{{read_more|Читайте також| 3391, 4969}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram