Багато дітей змушені були покинути свої домівки й переселитись у більш безпечні регіони України, або й за кордон. Нове середовище та непевна ситуація у світі — стрес для психіки найменших. Як потурбуватися про психологічний стан дітей у цей нелегкий час? П’ять найважливіших щоденних ритуалів для малечі радить психотерапевтка Ірина Плешакова.
Відомий факт: звична діяльність допомагає впоратися з тривогою. Вчіться домовлятися з дитиною і встановлюйте разом прості й зрозумілі правила. Наявність домовленостей окреслює кордони й допомагає взаємодіяти. Раніше в цьому дуже допомагав регулярний розклад навчання. Але після завершення навчального року треба доповнювати колишні маркери стабільності новими щоденними ритуалами. Пропонуємо 5 простих звичок, які варто додати в будні малечі для емоційної стабільності.
Запропонуйте дитині час від часу глибоко подихати. Можна використати дихання квадратом: на 4 рахунки вдих, на 4 — затримка, на 4 — видих, на 4 — знову затримка. Так можна дихати кілька хвилин, особливо коли дитина нервує або в чомусь сумнівається. Це допоможе їй заспокоїтися і розслабитися.
Цей простий ритуал корисний не тільки для психіки, а й для тіла. Добре бути прикладом для дитини і робити не лише разом із нею, а й із задоволенням. 10–15 хвилин цілком достатньо, щоб привести дитину в тонус. А якщо додати динамічну музику — то взагалі краса! Варіанти зарядок можна знайти на YouTube. Скористайтесь добіркою руханок Анни Домніч.
Виділіть конкретний час для читання, наприклад, увечері. Домовтеся з дитиною, скільки це має бути: скажімо 20 хвилин чи 20 сторінок. Лайфхак: складіть список цікавих дитині книжок і теж приєднайтеся до ритуалу. Раз на тиждень можна обговорювати прочитане й обмінюватися думками. А якщо ваше чадо навідріз відмовляється читати, то запитайте себе: а чи любите читати ви самі?
Можна купити дитині красивий блокнот і ручку та привчити записувати 10 вдячностей цьому дню щовечора. Це можуть бути як прості подяки (вийшло сонце, почув смішний жарт), так і глибші (подяка за життя та любов). Радимо їх міксувати. Сам ритуал можна доповнити запаленою ароматною свічкою і тихою музикою. Мінімум місяць такого ритуалу — і настрій дитини точно стане кращим і спокійнішим.
Або можна вести журнали чи щоденники. Це допоможе внутрішньому діалогу.
Гарно працюють і будь-які артпрактики: можна ліпити або малювати, відреаговувати травми або візуалізувати майбутнє.
Якщо є можливість, виходьте з дитиною на коротку прогулянку вранці або ввечері. Приділіть цьому пів години, оберіть найкрасивіший маршрут. Визначте «свою» лавочку: де ви точно будете сідати й хвилин 10–15 якісно спілкуватися. Можна робити це не щодня, але точно без гаджетів. Ідеально — заходити до улюбленої кав’ярні, брати улюблений теплий напій, а потім гуляти разом із ним. Пийте його маленькими ковтками, ідіть повільно, насолоджуйтеся природою і сонцем. Якщо дитина — підліток, то може робити це й сама. Такий ритуал точно навчить цінувати момент.
Важливо пам’ятати: діти повністю відчувають емоційний стан дорослих, навіть якщо дорослі про це не говорять. Дорослий (на думку дитини) є стабільною опорою, захистом і формує модель для наслідування, правильної поведінки, емоційної регуляції. Тому якщо бачите, що дитина надто знервована — варто стабілізувати, у першу чергу, власний емоційний стан.
Що можна робити ще?
Дорослі можуть допомогти дитині знайти хороші речі серед війни. Наприклад, героїчні вчинки, допомога від сім’ї та друзів, підтримка громади. Діти можуть краще пережити травму чи катастрофу, якщо допомагатимуть іншим. Вони можуть писати листи підтримки людям, що постраждали, або листи вдячності тим, хто допомагав, плести сітки або підтримувати переселенців, «воювати на кіберпросторі», сортувати гуманітарку. Спонукайте їх до таких занять.
{{read_more|Читайте також| 4376, 5051}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram