Психологиня Катерина Гольцберг про токсичні тренди поведінки в соцмережах – гостинг, мостинг та гетсбінг для НВ.
Я — та людина, котра пам’ятає, що для того, щоб зателефонувати мамі та попередити, що затримуєшся, треба було мати у кишені «двушку» (дві копійки). Тому я дуже тішуся з того, що сьогодні у нас є мобільні телефони, месенджери, і повідомлення доходять до адресата за секунду. Це, мабуть, круто. Але водночас я чітко усвідомлюю, що іноді відсутність «двушки» могла стати цілком прийнятним виправданням тому, що я не подзвонила, і ніхто не дізнався б, що я і не збиралася дзвонити. Сучасна епоха тотальної фіксації дзвінків і повідомлень не залишає жодного шансу вислизнути від розмови. Скріншоти не горять, телефонні номери визначаються, всі ходи записані.
Ця ситуація породила і нову етику спілкування, і нові хитрощі, які допомагають нам привернути до себе увагу або уникнути її. Друге, відверто скажемо, найчастіше зробити складніше.
Навіть романтичні знайомства зараз відбуваються в інтернеті частіше, ніж у реальному житті. І нам простіше спочатку написати, а потім уже розвіртуалізуватися, ніж просто підійти до незнайомця на якомусь заході.
Але люди залишаються людьми попри всі технології. Вони продовжують фліртувати, загравати, ображатися, маніпулювати та сваритися. І переносять усе це в інтернет-простір. А інші розумні люди вигадують для старих явищ нові назви.
Упевнена, багато хто з вас стикався з тим, що з вашого життя хтось раптово і без пояснень зникає. Ні, не вмирає і не переїжджає до іншої країни, а саме зникає. Як привид, наче його й не було. Ghost у перекладі й означає привид. Був друг чи подруга, спілкувалися та досить активно. Зустрічалися, обговорювали спільні теми, можливо, навіть дружили чи будували близькі стосунки. І тут раптово людина зникла. Не відповідає на дзвінки й повідомлення, хоча ви бачите, що соціальне життя веде, у месенджер заглядає і регулярно з’являється на фотографіях у Фейсбуці. Навіть когось лайкає, але не вас. Ви, звичайно, спантеличені. Мучитеся, переживаєте, що зробили не так, чим образили. Але пояснень не знаходите.
Як правило, так чинять люди, яким легше зникнути, ніж прямо говорити про проблеми у взаєминах. Адже гостинг – не таке нове явище, така манера поведінки відома давно. Найчастіше її описують виразом «піти по-англійськи», тобто непомітно, не прощаючись і нічого не пояснюючи. Огидність такого явища, як гостинг, у тому, що раптове зникнення залишає в покинутого хворобливе відчуття невизначеності. Відсутність будь-яких пояснень несподіваного вчинку дає можливість по-різному трактувати його: він зник назавжди? А може, ще повернеться? Мене відкинули? Кинули? Чи все сталося з якихось об'єктивних причин, які не залежать ні від нього, ні від мене? Так хочеться раціоналізувати, зрозуміти, що стало приводом для втечі. Усе це зводить з розуму, змушує відчувати біль і розчарування, а в особливо чутливих людей може викликати психологічні травми, виникнення недовіри до людей і зниження самооцінки.
В основі гостингу – нехтування почуттями іншої людини, відсутність емпатії та нездатність чесно обговорювати стосунки. Люди, схильні зникати, можливо, мали подібний досвід у дитинстві, намагалися таким чином привернути до себе увагу дорослих. Пам’ятаєте гру у хованки? Так приємно, коли тебе всі шукають, і не можуть знайти. Але те, що добре і навіть корисно в дитинстві для усвідомлення самоцінності, зовсім не пасує дорослим людям.
Ще більш витончений різновид подібної поведінки – мостинг. У цьому випадку людина спочатку діє набагато активніше — наприклад, обіцяє буквально наступного тижня одружитися і завести з вами трьох дітей, одразу обираючи всім трьома імена і плануючи їхні долі. Або гарантує, що збудує з вами фантастичний спільний бізнес. Але потім зникає. Звичайно, тут важливо пам’ятати, що для побудови повноцінних стосунків потрібен час, і стрімкий розвиток подій мав би насторожити спочатку. Але ж ми завжди готові вірити в казку або неймовірне везіння, тому ведемося на ці дурниці та потрапляємо в пастку маніпулятора.
Лайт-версією гостингу є касперинг (пам’ятаєте милого привида на ім'я Каспер?) У цій версії той, хто зникає, все-таки знайде в собі сили пояснити, чому йде, але це будуть пояснення в дусі «я ще не готовий до стосунків», «було приємно, але вибач, ти не зовсім те, що мені потрібно», «давай поки будемо бачитися рідше». Або людина стане зникати поступово, ніби частинами, м’яко розчиняючись у просторі та часі.
У цей момент ви відчуєте, що опинилися в blue zone — теж сучасний сленг, який означає, що ваше листування буквально набуло блакитного кольору, тобто пишете тільки ви. Загляньте у свій месенджер – ваші повідомлення підсвічені блакитним, вашого візаві – світло-сірим. Якщо в чаті більше блакитного кольору, то ви вже давно в blue zone, тобто у ситуації, де тільки ви ініціюєте спілкування та виявляєте інтерес до співрозмовника. А він відбувається рідкісними відписками — «привіт», «все ок», «бувай» – і не витрачає на розмови з вами свій дорогоцінний час, не шукає і не підтримує теми для бесіди. Бути чи не бути в «блакитній зоні» – обирати тільки вам, адже важливо, щоб інтерес був взаємним. А якщо він згас, то краще визнати це і не гаяти час на тих, кому ми байдужі.
{{read_more|Читайте також| 5212, 5275}}
Ще одне поширене явище в соцмережах – гетсбінг (англ. gatsbying). Упевнена, хоч раз у житті всі вдавалися до цього прийому. І я теж. Назву явищу дав саме той Великий Гетсбі Френсіса Скотта Фіцджеральда. Ті, хто читав книжку, мають пам’ятати, що в ній описано величезні вечірки, які влаштовував Джей Гетсбі для всього Нью-Йорка. І заради чого? Заради того, щоб прийшла лише одна особа – кохання його юності Дейзі, яка давно, але нещасливо заміжня. Тобто все було задумано, щоб упіймати в сітку одну-єдину золоту рибку.
Як це відбувається в новітніх діджитал-реаліях? Сучасний гетсбінг – це публікація контенту заради того, щоб його помітила «та сама» людина. Так, ви пишете як для всіх, але має прочитати тільки один. І відреагувати, бажано – виявити до вас інтерес.
Наприклад, посварилися з дівчиною – зніму-но я більше stories, щоб бачила, як мені класно і весело без неї, нехай ревнує. Потрібно комусь щось довести – напишу розумний пост, і він/вона зрозуміє, що це про нього/неї. Можливо, почує, зміниться, замислиться.
Або, скажімо, ваша подруга викладає в інстаграм селфі з текстом «Збираюся сьогодні на вечір Вані Якимова, хто хоче зі мною?» Але ви знаєте, що повідомлення адресоване не всім: подруга сподівається, що на її пропозицію відгукнеться конкретна людина, яка їй подобається, а не ви. Можливо, вона навіть з’ясувала, що йому до душі цей поет — тож шанси на успішне влучення збільшуються. А ви проходите повз, з вами на поетичний вечір ніхто йти не планував.
Часто-густо послання дійсно доходить до адресата, тому гетсбінг не такий уже поганий, як може здатися спершу. Але в будь-якому разі це маніпуляція, хоча іноді дозволяє сказати щось важливе в той момент, коли вас не чують і не помічають.
А іноді буває і гетсбінг навпаки: ви пишете щось важливе саме для вас, не маючи на увазі нічого та нікого конкретного, а люди відгукуються, бачать у ваших роздумах себе, проєктують розказане вами на своє життя, впізнають знайомих чи відомих людей. Іноді навіть ображаються і просять видалити написане, іноді дякують. І це швидше говорить про те, що наші життя наповнені схожими історіями, почуттями та переживаннями.
Тому не біймось бути щирими, адже це зовсім не складно. Для цього потрібно так мало – навчитися слухати, чути й розрізняти почуття. І, напевно, бути усвідомлено дорослим, що означає вміти рефлексувати, не ображаючись, щиро вимовляти вголос неприємну правду, не ображаючи, бачити хороше, залишаючись критичними, і розвивати вміння говорити на найскладніші теми, не використовуючи як захист евфемізми й пастки.
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram