Інколи у нас з’являються проблеми й ми не знаємо як їх вирішувати.
У будь-кого можуть трапитися фінансові труднощі, звільнення з роботи або хвороби, або складні стосунки, від яких людина впадає у відчаї й потребує підтримки й співчуття від найближчих людей.
«Зі мною щось погане відбувається, мені боляче, і я не знаю як мені з цим бути».
У відповідь людина чує звинувачення: «Ти сама у всьому винна!/Ти сам в усьому винен!».
Або оцінки та діагнози: «Це було безвідповідально та нерозумно з твого боку!
Чи знецінення почуттів: «Та нічого страшного, це не кінець світу! Не переймайся, не треба так сумувати!»
Після звинувачень, оцінок та знецінень почуттів, людина замість полегшення відчуває роздратування та злість, бо її потреби у розумінні та підтримці не були задоволені.
Або жаління: «Ох ти бідолашна…».
Або перемикання на свою історію: «У мене було точно так! А ти знаєш, що зі мною сталося?».
Людина, яка згадує свою історію, знаходиться у своїх власних емоційних переживаннях і не надає необхідне розуміння та підтримку.
Або порада без запиту: «Я б на твоєму місці…».
Насправді питання не передбачає відповіді, а є вступом у довгий монолог повчань, як треба правильно жити.
Людина, яка потребує емпатії, може відчувати напруження та фрустрацію після того, як замість співчуття отримала повчання чи поради.
Емпатія – це шанобливе розуміння того, що відчувають інші, – сказав Маршалл Розенберг, автор методу Ненасильницьке спілкування.
Утримуймося від оцінок, засуджень, порад, повчань, не згадуймо власний досвід, і не розповідаймо подібні історії.
Емпатія може бути мовчазною. Ми тільки можемо припускати, що відчуває інша людина і які в неї потреби.
Найважливішим компонентом емпатії є емпатійна присутність – ми знаходимось поруч з людиною і поділяємо почуття і потреби іншої людини.
Ми слухаємо спостереження, почуття, потреби, прохання людини, незалежно від того, якими словами та діями вона себе виражає.
Дуже часто людина, яка кричить, звинувачує, поведінка якої є неприємною, потребує негайної емпатії та співчуття.
Варто спробувати вгадати, що переживає людина зараз.
«Я гадаю, що ти пригнічена та сумна…»
«Ти розчарована?..» «Що тебе непокоїть?..»
Важливо почути універсальні потреби людини, а не її думки. Почути серед суджень, звинувачень, оцінок саме незадоволені потреби.
«Чи ти відчуваєш розчарування, бо хотів, щоб на тебе звернули увагу?»
«Чи ти сердитий, тому що для тебе важливо мати свій особистий простір?»
«Чи ти засмучена, бо хотіла провести час з подружками?»
«Чи ти відчув злість, бо хотів, щоб тебе зрозуміли та взяли до уваги?»
Припущення, здогадки стосовно почуттів та потреб іншої людини, показують шанобливе ставлення до людини. Напевне ми ніколи не знаємо, що відчуває та потребує інша людина, але коли ми намагаємося зрозуміти її почуття, ми проявляємо до неї співчуття і та емпатію.
Коли людина припинила говорити.
Коли тіло людини звільнилося від напруги.
Це означає, що вона відчула полегшення.
«Я продовжую захоплюватися цілющою силою емпатії. Знову і знову я стаю свідком, як люди долають паралізуючі наслідки психологічного болю, коли мають достатньо контакту з кимось, хто може з емпатією вислухати їх». Маршал Розенберг. «Ненасильницьке спілкування. Мова життя»
Для практики емпатійного спілкування з собою та іншими розроблений Щоденник позитивного спілкування для дітей та підлітків, на основі методу «Ненасильницьке спілкування». Рекомендовано дітям та підліткам для розвитку емоційного інтелекту, комунікативних навичок. Психологам, педагогам, батькам для налагодження позитивних відносин у дитячих колективах та родинах. Придбати можна на сторінці ФБ Щоденник позитивного спілкування для дітей та підлітків.
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram