Osvitanova.com.ua

Співзасновниця та керуюча партнерка Креативної Міжнародної Дитячої Школи (КМДШ) Лідія Білас розповіла, чому не високий інтелект є запорукою для успіху людини в житті, а середовище. І якщо таке середовище – сучасна школа, то батьки з часом зрозуміють, що інвестуючи в освіту власних дітей, вони отримують побічний ефект – власний розвиток.

Машину часу давно вигадали. Кожен з нас може скористатись нею – під час візиту до психотерапевта повернутись в минуле та пережити його знову вже з новими ресурсами. Разом з професійним коучем або безкоштовним відео на YouTube відправитись в майбутнє
– скласти список цілей та шляхи їх досягнення. Разом з дітьми на ігровому майданчику відправитись в дитинство – гойдатись на гойдалках, ліпити замки з піску, стрибати на ліжку і їсти цукрову вату. Щиро сміятись. Щиро дивуватись. Дихати на повні груди. 
Діти – наш провідник в світ невинної та простої, але такої цінної та справжньої радості.

Сучасна школа може стати ще більш потужною машиною часу, яка наповнить дорослих важливими ресурсами. 

Експеримент Термана. Що важливіше: інтелект чи середовище?

Американський психолог та педагог Льюїс Термен трохи менше ста років тому зайшов до шкільної класної кімнати і був шокований. Прибиральник-підліток там грав на піаніно настільки геніально, що у Термена перехопило дух. Він вирішив виміряти IQ бідно вдягнутого підлітка, але вже наперед був впевнений, що той був обдарованим. Дійсно рівень IQ хлопця був вище за 140, що було дуже близько до геніальності. Термена захопила ідея – знайти всі схожі алмази, щоб перетворити їх на діаманти. Він був переконаний – саме рівень IQ є основним показником успіху в житті. Так в 1921 році почалось масштабне і довготривале дослідження обдарованих дітей, що охопило тисячі людей і отримало назву «генетичне вивчення генія» і мало на меті дослідити, чи справді студенти з високим IQ більш успішні в житті, а стереотип про пряму взаємодію IQ та успіху в житті з тих пір міцно прижився в американському суспільстві. 

Минули десятиліття поки врешті решт Термен не зрозумів, що успіх не має відношення до рівня інтелекту, бо саме середовище впливає на особистість найбільше. Дослідник зустрівся вже з дорослими учасниками експерименту та розділив їх на три групи – А, В, С. В групу А увійшли науковці, лікарі, адвокати – ті, кого вважали на той час успішними представниками суспільства. До групи С увійшли ті, хто або не мав роботи, або нічого особливого в житті не досягнув. Більшість з учасників цієї групи були невлаштованими, бідними та невпевненими у собі. Хоча в підлітковому віці рівень інтелекту у всіх учасників груп був вищим за середньостатистичний, доля кожного склалась по-різному. 

Порівнювались крайнощі. В чому ж відмінності групи А і С? У вихованні та середовищі. Батьки дітей з групи А в основному мали вищу освіту та відповідне коло спілкування, багато читали і дома у них були хороші бібліотеки. Третина батьків групи С не мало навіть середньої освіти. 

Для успіху групі С бракувало не геніальності, закодованої в ДНК, їм не вистачало соціального оточення, яке підготувало б їх до життя в зовнішньому світі. Саме середовище може розкрити талант в повній мірі. Цікавим є те, що цей зв'язок працює і в зворотну сторону – сучасні діти можуть стати вчителями для своїх батьків. Вдихнути у себе середовище поваги та любові в школі та видихнути його на своїх батьків. Освіта дітей впливає не лише на них і їх долю, але й на дорослих, стаючи рушійною силою змін в суспільстві.

Всі учасники сучасного та правильно організованого освітнього процесу отримують ту саму машину часу, яка транспортує їх у минуле та дозволяє зрозуміти рівень необхідних навичок, компетенцій, цінностей, що формують успішну, щасливу та впевнену особистість. 

Які навички розвиває сучасна школа

Школа минулого – це беззаперечна правота вчителя та вимагання визнати його авторитет, часто несправедливість, грубе підвищення голосу, завищені вимоги до учнів, приниження. Нові стандарти навчання – це намагання побачити та розкрити унікальний талант кожної дитини, розуміння того, що швидкість і траєкторія розвитку у кожного різна. Це підтримка з боку дорослих та створення такого середовища, в яке хочеться повертатись за ресурсами, середовища, в якому дитина розквітає. 

Побачити та розкрити потенціал.

В багатьох школах досі існує одна програма з літератури, англійської мови, хімії та інших предметів. Юний геній програмування в дитинстві може страждати від зауважень вчителя через його поганий почерк, талановитого художника можуть турбувати незадовільні оцінки з хімії, а чудові знання англійської мови у дівчинки, яка прожила три місяці в Лондоні, зійдуть на нанівець через занадто легкі та нудні для неї уроки в школі. В США не існує загальної програми для всіх. З третього класу діти здають загальні тести штату. З їх допомогою вчителі можуть розгледіти видатні здібності дитини і та почне займатись за програмою для обдарованих дітей «Gift and talented». Вони будуть мати більше домашніх завдань та вищі вимоги. Інші діти мають легку програму, мало домашньої роботи, можуть обрати список предметів, які їм хочеться вивчити. Школярі мають відвідати певну кількість предметів з науки, мистецтва, мов. 

Найголовніше в цій системі – вміння чути, чого хоче дитина, а не нав’язувати їй щось, через що вона почне відчувати себе неповноцінною або недостатньо здібною. В школах минулого вчитель ніби навмисно під лупою намагається знайти в дитині незнання, тоді як в сучасній школі під лупою намагаються розгледіти зернятка таланту, адаптуватися і стати благодатним грунтом, в якому цей талант розкриється. 

Для багатьох батьків так повага та розуміння дитини стає відкриттям. Раптом з плечей мами і тата падає тягар, який вони несли з собою все життя. Виявляється, не варто перейматись через погані оцінки з фізкультури або фізики. Батьки вчаться у дітей звертати увагу на свої таланти та розуміти, що вони мають великий зв'язок з щастям, тому ними не варто нехтувати, їх варто розвивати. І почати ніколи не пізно, навіть якщо тобі 30, 40, 50, 60 або більше. 

Захистити особисті кордони.

В сучасних школах ведеться активна протидія булінгу як фізичному, так і моральному. Іноземців може шокувати навіть відкрите обговорення оцінок дитини на батьківських зборах. Адже це особиста інформація про дитину. Розвиваючись в оточенні поваги до своїх кордонів, дитина виростає таким дорослим, який буде поважати кордони інших – в черзі, в розмові з родичами та друзями, в колективі, під часу автомобільного руху на дорозі. Ця повага може інфікувати - дивним чином люди, які відчули до себе повагу, переймають цю чудову звичку в спілкуванні з іншими. Спочатку систему змінюють її учасники, потім система змінює учасників. 

Право на власну думку.

Сучасна прогресивна школа – це не лише запам’ятовування дати історичної події, але й системне бачення її передумов та наслідків. Це право на власну думку, діти не бояться висловлювати критичний погляд або креативну ідею. Заохочення активного способу мислення мотивує дітей розвивати це мислення та змушувати мозок генерувати все більше та більше ідей. Це фонтанування ідеями, які чекають та приймають в певному середовищі, змушує батьків набратись сміливості та дати право на життя й своїм ідеям. Часто це допомагає в кар’єрі та допомагає показати себе світу.    

Малкольм Гладуелл в книжці «Генії та аутсайдери» підтверджує важливість середовища на подальший успіх. Діти батьків середнього класу ще зі школи вчаться формувати у себе уявлення про «правомочність». Це проявляється у відчутті права задовольняти власні потреби і вступати в активні діалоги з дорослими або однолітками, відчуваючи  себе абсолютно комфортно в цих дискусіях. Наприклад, така дитина на обстеженні у лікаря буде задавати питання, які її будуть цікавити, щоб отримати максимальну користь для здоров’я. Така сміливість є показником раннього усвідомлення почуття власної значущості,  права озвучувати власні думки та ідеї. На відміну від дітей середнього класу, діти з іншого соціального прошарку поводять себе тихо та смиренно. Це відразу віддає владу в руки дорослого та дозволяє маніпулювати, вести бесіду в потрібному саме для дорослого руслі. 

Сучасна школа своїм ставленням до дитини формує самоцінність ще в шкільному віці. В той час, коли Google володіє більшими знаннями, ніж вчитель, зростає важливість саме тієї атмосфери, яку несе в собі освітній заклад. Те, на що витрачають роки свого життя в кабінетах психотерапевтів дорослі, сучасні діти завдяки освіті отримують в природних умовах освітніх шкіл. 

Усвідомлення правомочності, яке дітям прищеплюють в школі, допомагає в досягненні успіху в сучасному світі. Закриті двері для дитини не означають поразку, не означають закінчення гри та лавку запасних. Зачинені двері – це всього лише двері, в які можна постукати ще раз, довести, що ти гідний в них зайти, проявити себе ще раз. Подібна поведінка з присмаком почуття власної гідності є прикладом, який не без подиву батьки запозичають собі. Виявляється, інвестуючи в освіту власних дітей, можна отримати побічний ефект – інвестувати у власний розвиток.

Фото Джон Вільгельм

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram

 

Поширити у соц. мережах: