©«Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи », ілюстрація студії Seri/graph
Ми поцікавилися у видавничо-освітнього проєкту «Портал» в особі Мар'яни Хемій, що вони підготували для дітей середнього і старшого шкільного віку про історію та культуру України у світовому контексті.
Якими були школи раніше, як вони змінювалися, чим відрізнялися одна від одної та які предмети учні вивчали у різні часи, — про це і не тільки розповідає книжка Галини Ткачук «Школознавство». Навіть якщо ви думаєте, що ваша дитина не надто полюбляє читати, і тим більше, якщо вона не надто любить школу, радимо звернути увагу на цю книжку.
По-перше, у ній, окрім тексту, містяться чудесні ілюстрації Юлії Твєрітіної з елементами коміксів, а їх — повірте! — діти точно люблять. А по-друге, в порівнянні зі школами минулого сучасна видасться юним читачам за щастя — чим не вагомий аргумент більше полюбити навчання?
Авторка дослідила, як навчалися в Київській Русі, на Запорозькій Січі, хто міг вчитися в єзуїтських колегіях, братських та парафіяльних школах, гімназіях ХІХ століття та якою була радянська школа. І описує це доступно і з гумором.
До 6 жовтня можна взяти участь у розіграші одного примірника «Школознавства» на нашій Фейсбук-сторінці
Як спілкуватися з дітьми про складні історичні теми — знають автори серії книжок «Життя триває», що орієнтована на учнів молодшого і середнього шкільного віку. У цій серії вийшли друком «Яблука війни» та «Ми живемо на краю вулкана» Надійки Гербіш і «Квіти біля четвертого» Катерина Міхаліциної.
У книжці «Яблука війни» Надійка Гербіш делікатно порушує теми війни, посттравматичного синдрому, еміграції. В центрі оповіді — родина дівчинки Софії, яка переїхала після Першої світової війни з повоєнної Жовкви в Америку. Батько дуже важко переживає минулі події та переїзд, мама щосили намагається не втрачати оптимізму, усі ж разом намагаються призвичаїтися до нових реалій.
Ця щемка історія вчить співчуття, приймати життя в різних його проявах — з печалями і радощами, думати про родину й минуле в широкому світовому й історичному контексті. Книжка містить багато деталей побуту (як тогочасних, так і з попередніх епох), розповідає про культуру інших народів, порушує актуальні й сьогодні проблеми — стосунки в родині й з дітьми; місце жінки в суспільстві; поваги до різних звичаїв та релігій; пошук сенсу життя; війни й національного самовизначення.
«Ми живемо на краю вулкана» Надійки Гербіш порушує одну з найтрагічніших сторінок історії — винищення євреїв у часи Другої світової війни. Дія відбувається у Збаражі, головні герої — єврейська родина. Їх виселяють із власного будинку і гетто, де з часом помирає від хвороби мама. Читачеві невідома доля батька й бабусі — імовірно, вони загинули. Та двом дітям вдається врятуватися. Естер потрапляє спочатку до знайомих поляків, а тоді дістається своїх родичів в Америці.
Тут йдеться про страх і небезпеку, про право жити й бути собою, про те, що світ не без добрих людей, і, звісно, про болючі втрати — смерть рідних, покинута домівка, втрата батьківщини й еміграція. Допоміжні матеріали до тексту, розроблені психологами та освітянами, сприятимуть максимально обережному діалогу — щоб не травмувати дитину, водночас не ігноруючи факти й події минулого.
«Квіти біля четвертого» Катерини Міхаліциної оповідають про Чорнобильську трагедію. А саме — йдеться про історію сім’ї головної героїні Стаськи, яка опинилася в 30-кілометровій зоні й була переселена з рідного села Болотня. Старенька прабабуся засушує полин на згадку про свою молодість, щасливі роки життя з батьками й чоловіком та про рідну домівку, яку довелося покинути. Запах квітки полину, яку по-іншому ще називають чорнобиль, викликає у прабабусі як світлі, так і гіркі спогади.
Вона ділиться з онукою історією свого життя, розповідає про вибух, поспішне виселення з рідної хати, як довелося покинути господарство і всіх домашніх тварин. Про те, як у Києві їх цуралися інші люди, а лікарям не вдалося врятувати сина, що був ліквідатором трагедії. Її чоловік, прадідусь, не зміг далі жити без свого господарства й швидко згас. Прабабуся так ніколи й не повернулася у рідне село, та були й ті, хто попри суворі накази залишився у зоні відчуження. Серед них — відома українська художниця Марія Примаченко, яка доживала у Болотні свій вік.
Ще одна книжка, що оповідає про Чорнобиль, але вже не в художній формі, а мовою фактів і цифр — «Реактори не вибухають» Катерини Міхаліциної та Станіслава Дворницького. Це науково-популярне видання, що може бути цікаве як дітям, так і дорослим, адже детально розповідає і про трагедію, її причини, так і про ядерну зброю, фізичні та хімічні процеси, біологічну дію радіації, принципи роботи ядерного реактора та багато інших деталей, що стосуються аварії, як то детальний опис техніки, що брала участь у ліквідації, міфи про Чорнобиль та сучасні виклики.
Ця книжка вийшла нещодавно, та вже виборола декілька престижних премій — «Найкращий книжковий дизайн» у номінації «Дитяча книга» та перемогу премії Best Book Award 2020 у номінації «Література для підлітків і YA» від Львівського міжнародного BookForum. Над оформленням книжки працювала студія seri/graph.
Ще два нон-фікшн видання для середнього і старшого шкільного віку в інтерактивному форматі знайомлять читачів з інформаційною гігієною та демографією.
«Історія брехні» Марини Кафтан оповідає про боротьбу з фейками, різноманітні містифікації й обмани минулого; міфи, що жили роками й десятиліттями; відомих творців масштабних вигадок. Окрім того, авторка ділиться інструментами для боротьби з неправдивою інформацією, надає алгоритми перевірки тексту, фото й відео на правдивість.
«Залюднена планета» Галини Глодзь в цікавій формі оповідає історію людства від найдавніших часів до сьогодення. Ми живемо в унікальний час, стверджує авторка, адже щодня людство зростає більше, ніж будь-коли раніше. З цієї книжки ви дізнаєтеся безліч цікавих фактів — від того, як знайомляться пари і яка роль сім’ї до того, що впливає на тривалість життя та які з винаходів цьому посприяли.
«Химерний Київ» Тетяни Стрижевської — гід містичним Києвом та розвінчувач міфів про столицю. Тут містяться 32 історії про будинки й місцевості Києва, про привидів, янголів і демонів, про загадкове вбивство в оперному та інші. Ця книжка буде цікавою не лише мешканцям столиці. Кияни можуть використовувати її як спосіб по-новому глянути на місто, будувати за нею маршрути вихідного дня й родинні вилазки, мешканці інших міст дізнаються багато фактів з історії України та роль Києва у ній, водночас книжка може бути розважальним чтивом без прив’язок до локації, оскільки всі історії захоплюють самі по собі.
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram