Меню
Вхід і реєстрація
Тревіс Бредберрі – психолог і автор книжок про емоційний інтелект. Він є співавтором бестселера Emotional Intelligence 2.0 та автором книжки The New Emotional Intelligence. У дописі в LinkedIn Бредберрі пояснює, чому звичка перемикатися між кількома справами може заважати зосередитися й добре виконувати роботу. Він також розповідає, що дослідники з’ясували про багатозадачність і спілкування з іншими.
Можливо, ви вже чули, що багатозадачність не йде на користь. Дослідження справді показують: коли ми часто перемикаємося між завданнями, нам може бути складніше зосередитися, відсіяти зайву інформацію та запам’ятати потрібне.
Дослідники зі Стенфордського університету з’ясували, що люди, які часто перемикаються між різними потоками інформації, гірше справляються з увагою та запам’ятовуванням, ніж ті, хто зосереджується на одній справі.
А раптом деякі люди справді мають особливий хист до багатозадачності? Стенфордські дослідники порівняли тих, хто часто виконує кілька справ паралельно й вважає, що це допомагає їм працювати, з тими, хто зазвичай зосереджується на одному завданні.
Виявилося, що люди, які часто перемикаються між справами, не обов’язково роблять це краще. Учасникам, які багато працювали з різними потоками інформації, було складніше впорядковувати думки й відкидати те, що не стосувалося завдання. Вони також повільніше перемикалися з однієї справи на іншу.
Часті перемикання можуть знижувати ефективність: мозок витрачає час і зусилля, щоб знову зосередитися на потрібному завданні. Тож коли ми намагаємося робити кілька складних справ водночас, якість роботи може погіршитися.
У дописі Бредберрі також згадує експеримент, у якому учасники виконували завдання в умовах відволікань. Його результати часто подають як "зниження IQ" під час багатозадачності. Однак це була невелика демонстрація, замовлена компанією Hewlett-Packard, а не опубліковане наукове дослідження. Тому зниження IQ не варто вважати доведеним наслідком багатозадачності.
Дослідники з Університету Сассекса порівняли, скільки часу люди приділяють кільком медіапристроям – наприклад, пишуть повідомлення, паралельно дивлячись телевізор, – із даними МРТ. Вони виявили зв’язок між частою медіабагатозадачністю та меншою щільністю сірої речовини в передній поясній корі – ділянці мозку, пов’язаній, зокрема, з контролем уваги й емоцій.
Однак це дослідження не встановлює, що саме багатозадачність спричинила такі відмінності. Воно показує зв’язок, але не дає відповіді, що було раніше: звичка постійно перемикатися чи особливості мозку, які могли вплинути на цю звичку. Нейробіолог Кеп Ке Ло, один з авторів дослідження, пояснив:
«Важливо усвідомлювати, що наша взаємодія з пристроями може змінювати те, як ми мислимо, і ці зміни можуть відбуватися на рівні структури мозку».
Коли під час розмови людина раз у раз перевіряє телефон чи планшет, співрозмовник може сприйняти це як неуважність. Бредберрі вважає, що багатозадачність на зустрічах та в інших соціальних ситуаціях може свідчити про недостатню увагу до власної поведінки й реакцій інших людей – навички, пов’язані з емоційним інтелектом.
Автор також пов’язує емоційний інтелект із професійною успішністю. Водночас його твердження про те, що часта багатозадачність може пошкоджувати ділянку мозку й через це знижувати емоційний інтелект, не доведене згаданим дослідженням: воно виявило лише зв’язок між медіабагатозадачністю та особливостями мозку.
Якщо ви звикли постійно перемикатися між справами, спробуйте помічати, коли це справді необхідно, а коли лише розпорошує увагу. Часті переривання можуть ускладнювати зосередження, планування та роботу з деталями.
Коли завдання потребує уваги, корисно на певний час відкласти телефон і завершити одну справу, перш ніж братися за наступну. Це не гарантує миттєвої продуктивності, але допоможе менше відволікатися й краще втримувати фокус на завданні.
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram
Теги: багатозадачність