4 запитання, які допоможуть обговорити з дитиною результати навчання

Низька оцінка може стати приводом не для докорів, а для розмови про те, що вже вдалося і який крок допоможе рухатися далі. Фарід Баширі, докторант факультету освіти Queen’s University, пропонує чотири запитання, які допоможуть зосередитися на роботі учня, а не навішувати ярлики.

Результат не визначає здібностей дитини

«Математика ніколи не була твоїм сильним предметом» або «Ти неуважний» – такі фрази можуть здаватися звичайними коментарями. Але вони переносять увагу з конкретної роботи на особистість дитини. Так само мало допомагає і загальна похвала на кшталт «Ти геній»: вона не пояснює, що саме вдалося і як діяти далі.

Натомість варто назвати конкретний момент у роботі: що учень зробив правильно, де виникла помилка і який наступний крок можна спробувати. Такий підхід узгоджується з дослідженнями зворотного зв’язку: його користь залежить не лише від сказаного, а й від того, чи може учень зрозуміти коментар і використати його.

Баширі пропонує обговорювати навчальну роботу за допомогою чотирьох запитань:

1. Що потрібно було зробити?

2. Що вже показує робота учня?

3. Що можна спробувати далі?

4. Яка підтримка допоможе зробити цей наступний крок?

Як варто переформулювати

Наприклад, шестикласник розв’язував задачу на додавання дробів із різними знаменниками. Дорослий може сказати: «Ти правильно знайшов спільний знаменник, але потім змінив і чисельник. Спробуй ще раз виконати четверте завдання за цим прикладом. Я перевірю, як вийшло».

У такому коментарі є і навчальна мета, і конкретний опис роботи, і наступна дія. Учень розуміє, що саме треба виправити, замість того щоб чути оцінку власних здібностей.

Чіткий зворотний зв’язок не означає, що вимоги потрібно знижувати. У дослідженні учні сьомого класу частіше переглядали свої есе, коли критичні зауваження поєднувалися з високими очікуваннями та впевненістю в тому, що вони можуть їм відповідати.

Спершу – обговорення виконаної роботи, потім – оцінка

Коли учень отримує завдання назад, він може дивитися передусім на бал і не читати коментарів. У наведеному Баширі дослідженні деякі вчителі спершу обговорювали з учнями зворотний зв’язок, а оцінку показували пізніше. Ідея полягала в тому, щоб спочатку спрямувати увагу на навчання і можливість покращити роботу.

Тому корисно дати дитині час прочитати коментарі й виправити завдання. Зворотний зв’язок працює тоді, коли учень може спробувати скористатися ним, а не просто побачити напис на полях.

Як говорити про оцінки вдома

Невдалий результат може засмутити дитину. Перш ніж переходити до аналізу помилок, батькам варто визнати її почуття й запропонувати вибір: "Бачу, що результат тебе засмутив. Хочеш поговорити зараз чи після вечері?".

Коли дитина буде готова, можна разом повернутися до чотирьох запитань. Батькам не обов’язково ставати домашніми вчителями й пояснювати весь матеріал заново. Можна запитати: «Що допоможе тобі більше – розібрати ще один приклад чи сформулювати запитання вчителю?».

Мета такої розмови – допомогти дитині побачити в оцінці інформацію про наступний крок, а не вирок її здібностям. У метааналізі 36 досліджень підтримка батьками автономії дитини була пов’язана з вищою навчальною мотивацією та кращими академічними результатами.

У якісному дослідженні досвіду оцінювання взяли участь 168 учителів із Канади та інших країн. Серед тем, які вони порушували, були емоційний вплив оцінювання та надмірна зосередженість на балах. Це не означає, що кожна дитина переживає оцінки однаково, але нагадує: навчальний результат може мати для неї не лише академічне значення.

Читайте також

Про важливість мотивації і зворотнього зв’язку для навчання

20 прийомів формувального оцінювання

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram