Який мінімум знань та вмінь має бути в успішного громадянина успішної країни? Із цього питання починалася історія дослідження PISA в 1997 році. Тоді було важко уявити, що креативність стане необхідністю для успіху на ринку праці. А нині це майбутнє поруч. Які ж висновки PISA 2022 мають допомогти школам налаштуватися на сучасну хвилю? Що дає змогу розвинути творчі здібності? Які неочікувані результати показали українські школи? Подробиці від Освіторії.
Навіщо вимірювати креативність? Відповідь проста: бо це головне, що відрізняє людину від штучного інтелекту. Попереду часи, коли з великим обсягом робочих обов’язків зможе впоратися ШІ. А ті, хто вміє лише все те саме, що й автомати та роботи, ризикує стати безробітним. Але постійно зростатиме попит на фахівців, які здатні знаходити нестандартні рішення, розв’язувати проблеми, креативно оформлювати товари або презентувати послуги. До того ж ця якість дає людині змогу адаптуватися до такого швидко мінливого світу, яким він дедалі стрімкіше стає.
Системи освіти більшості країн ставлять перед собою мету — розвинути творче мислення у дітей, побачити випускників шкіл креативними людьми. Це знаходить відображення у навчальних програмах по всьому світу.
Як можна виміряти креативне мислення? Це питання складніше, ніж попереднє, і щоб було зрозуміліше, дослідники розділяють поняття креативності «з великої К» та «з малої к».
Перша Креативність — коли йдеться про особливо розвинені творчі здібності, винахідництво та інженерну творчу думку. Не всі мають такі риси.
А ось повсякденна креативність «з малої к», креативне мислення може бути розвинене в кожної людини. Коли хтось обробляє родинні фото, готує смачну страву із залишків продуктів або розв’язує інші повсякденні проблеми, він має виявляти якраз цю компетенцію.
Таке розмежування важливе, адже чимало батьків і навіть учителів переконані, що в Дениса чи Улянки немає ніякої креативності, бо дитина не співає, не малює, не пише вірші. Мовляв, не всім мистецтвом займатися, підуть у бухгалтери, інженери, менеджери — там інші риси цінуються. Насправді ж у найближчі роки не залишиться жодної професії, де можна буде обійтися без креативного мислення.
Прищепити навички креативного мислення можна кожній дитині, але певні риси характеру значно спрощують процес. Добра новина: це теж виховують родина та школа. Зокрема, розвинена фантазія, допитливість, наполегливість, уміння робити прогнози стосовно різних процесів. Але основні такі:
🎨 творча самоефективність — це коли учень вірить, що здатен успішно виконувати творчу роботу. Ця риса не дає змиритися з поразкою, якщо завдання складне. Учні схильні вірити, що здатні до творчого мислення, коли їх спонукають думати про розв’язання широких життєвих проблем. Успішний досвід у минулому дає сили та надію;
🖼️ відкритість до мистецтва та нового досвіду — це готовність людини до взаємодії з новими ідеями, з плодами фантазії;
📚 найбільший вплив на результати завдань давала наявність відкритості до нових знань. Практично це готовність підлітка жити за принципом lifelong learning. Це готовність учня сприймати абстрактну або складну інформацію та працювати з нею, головним чином, через міркування. Учасники, які мали таку рису, демонстрували вищі результати, ніж інші тинейджери.
Регулярні заняття мистецтвом розвивають креативність, констатували дослідники. Утім, оптимальний варіант — один-два рази на тиждень. Саме такі учні мали кращі результати, ніж однолітки, які ніколи не займаються мистецтвом, роблять це нечасто або, навпаки, щодня. Українські підлітки нині не так часто практикуються в музиці, живописі чи танцях, як діти з інших країн. Знов-таки в період воєнного стану це зрозуміло. Проте виявилося, що серед наших школярів більше тих, хто постійно займається програмуванням (у середньому таких 17%, а у нас — 25%).
Ефективна педагогіка може змінити ситуацію. Дві третини учнів повідомили, що їхні вчителі цінують креативність, заохочують придумувати оригінальні відповіді та дають можливість висловити свої ідеї в школі. Ці учні отримали вищі бали, ніж їхні однолітки. При цьому підлітки, які повідомили, що їхні вчителі цінують креативність, вдаліше виконували завдання на вдосконалення чужих ідей. А ті, які повідомили, що їм дають можливість висловити ідеї, краще за інших справлялися з розв’язанням соціальних проблем і генеруванням різноманітних ідей.
Маємо гарні результати стосовно української освіти, можливо, навіть несподівані. Наші підлітки частіше, ніж у середньому в інших країнах-учасниках, визнавали, що вчителі дають їм творчі завдання, оцінюють креативність, дають змогу запропонувати та втілити свої ідеї. Скажімо, у Сінгапурі 80% дітей повідомили, що їм підвищують бали за креативність, а в Україні — 82%. Якщо порівняти Україну з Грецією, з якою в нас однакові бали, підлітків, яких у школах заохочують до творчості, у нашій країні майже вдвічі більше, ніж там.
Як наслідок: в Україні школярі частіше вірять, що можна бути креативними у будь-якій сфері, не лише у мистецтві, а також більше тих, хто насолоджується творчістю. Чи дається взнаки реформа НУШ, чи це особисті заслуги наших вчителів-змінотворців, але це точно дасть віддалені результати.
{{read_more|Читайте також| 566, 6551}}
Титульне фото зроблене за допомогою штучного інтелекту
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram