Мовний фронт: елементА чи елементУ? Про іменники із закінченням -а, -я / -у, -ю

Буває так, що іменники чоловічого роду другої відміни в родовому відмінку однини можуть мати і закінчення -а, -я, і закінчення -у, -ю. Це насамперед залежить від їхнього значення: істота чи неістота; поняття конкретне чи абстрактне; має значення сукупності або ж позначає один предмет.

У параграфі 82 «Родовий відмінок» Українського правопису подано вичерпні правила, коли треба вживати закінчення -а, -я, а коли — -у, -ю, а також наведено приклади з різним закінченням залежно від значення. Оскільки список іменників з різним закінченням куди більший, ніж містить правопис, літредакторка та коректорка Юлія Мороз для uaredactor запропонувала ще низку таких.

авторитета (особа, що має вплив, повагу) — авторитету (вага, вплив, престиж);
акта (документ) — акту (дія);
Алжира (місто) — Алжиру (країна);
алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал);
апарата (прилад) — апарату (установа);
бала (одиниця вимірювання) — балу (святковий вечір);
бара (одиниця вимірювання) — бару (ресторан);
більярда (стіл) — більярду (гра);
блока (частина споруди, машини) — блоку (об’єднання держав);
бора (свердло) — бору (хімічний елемент);
борта (край одягу, посуду) — борту (судно);
булата (зброя) — булату (сталь);
вала (деталь машини) — валу (насип);
детектива (агент) — детективу (твір);
дзвона (інструмент) — дзвону (звук);
джина (дух) — джину (напій);
дуба (а також бука, клена, ясена — окреме дерево) — дубу (буку, клену, ясену — збірне поняття, деревина);
Дубая (місто) — Дубаю (емірат);
духа (надприродна істота) — духу (здібність, властивість, стан);
елемента (конкретне) — елементу (абстрактне);
екіпажа (ресорний візок) — екіпажу (особовий склад корабля, літака, танка; берегова військова частина морської піхоти);
звука (термін) — звуку (процес);
знака (предмет, сигнал) — знаку (відбиток, прикмета);
імейла (поштова електронна скринька) — імейлу (система електронної пошти);
інструмента (одиничне) — інструменту (збірне);
каменя (одиничне) — каменю (збірне);
катара (член секти) — Ка́тару (топонім) і ката́ру (захворювання);
кластера (лінгвістичне й математичне поняття) — кластеру (клуб, орден, гурт);
клина (предмет) — клину (просторове поняття);
колоса (одиничне) — колосу (збірне);
корпуса (тулуб) — корпусу (сукупне);
Кубка (приз) — Кубку (спортивні ігри);
листа (одиничне) — листу (збірне);
листопада (місяць) — листопаду (процес);
Люксембурга (місто) — Люксембургу (країна);
магазина (патронташ) — магазину (установа);
мажора (син багатія) — мажору (звуковий лад);
Манчестера (місто) — манчестеру (тканина);
медіатора (муз. аксесуар; посередник) — медіатору (речовина);
Нью-Йорка (місто) — Нью-Йорку (штат);
органа (частина тіла) — органу (установа);
оригінала (особа) — оригіналу (документ);
пакета (фізичний об’єкт: пакунок, мішок, обгортка) — пакету (абстрактне: пакет акцій, пакет даних);
папера (документ) — паперу (матеріал);
піка (гірська вершина) — піку (найвища точка розвитку, найбільший обсяг, найвища інтенсивність);
порога (брус) — порогу (початок, кількість чи сила вияву ознаки або якості);
портрета (фізичний об’єкт: зображення обличчя людини) — портрету (як жанр у мистецтві; сукупність характерних рис кого-небудь);
потяга (поїзд) — потягу (почуття);
пояса (пасок, талія) — поясу (просторове поняття);
придатка (відросток) — придатку (додаток);
раза (з десятковими дробами: 2,5 раза, у 3,7 раза) — разу (зі значенням часу та повторюваності: кожного разу, одного разу, минулого разу, того разу);
рака (тварина) — раку (хвороба);
рахунка (документ) — рахунку (дія);
реверса (механізм) — реверсу (зворотний бік);
рентгена (одиниця вимірювання; апарат) — рентгену (проміння; просвічування цим промінням; знімок);
Рима (місто) — Риму (держава);
рифа (на вітрилі) — рифу (скеля);
рога (предмет) — рогу (матеріал, зовнішній кут);
сегмента (математичне, зоологічне та анатомічне поняття) — сегменту (абстрактне);
сектора (математичний термін — частина круга) — сектору (підрозділ, відділ, частина чогось);
сирка (виріб, молочний продукт) — сирку (зменшене до сир);
Сінгапура (місто) — Сінгапуру (країна);
соняшника (рослина) — соняшнику (насіння);
стана (машина; пристрій) — стану (торс; табір; обставини; становище);
телефона (апарат) — телефону (вид зв’язку);
тендера (причеп) — тендеру (процедура; торги);
терміна (слово) — терміну (строк);
терміта (комаха) — терміту (речовина);
типа (людина) — типу (зразок, категорія, розряд);
томата (рослина) — томату (сік, приправа);
Туніса (місто) — Тунісу (країна);
файла (прозора поліетиленова тека для зберігання паперів) — файлу (об’єкт комп’ютерних даних);
фактора (посередник; маклер) — фактору (чинник);
фена (вентилятор) — фену (вітер);
феномена (особа) — феномену (явище);
фільтра (прилад) — фільтру (напій, кава);
центра (математичне і фізичне поняття; деталь токарного верстата) — центру (в усіх інших значеннях: середня частина чого-небудь; місце зосередження якої-небудь діяльності; щось найголовніше; населений пункт; найвищий орган керівництва якою-небудь діяльністю тощо);
чина (людина) — чину (посада);
шаблона (пристрій; кресленик) — шаблону (зразок);
шлунка (орган травлення) — шлунку (страва; фізіологічна потреба в їжі);
ячменя (хвороба) — ячменю (злак).

У деяких посібниках натрапляла ще на такі приклади:

буряка (одиничне) — буряку (збірне);

початка (суцвіття) — початку (вихідний пункт; основа).

Утім, до них є зауваження. Сьогодні іменник «буряк» передає збірне значення формою множини: буряки, буряків. Іменник «початок» на позначення суцвіття — ненормативна калька з російської. Українською мовою таке суцвіття зветься «качан».

Зверніть увагу, що є іменники, які мають паралельне закінчення без зміни значення (закінчення залежить від наголосу): столá і стóлу, плотá і плóту, мостá й мóсту, парканá й паркáну, полкá й пóлку, дворá і двóру, гуртá й гу́рту, роя́ і рóю, стидá і сти́ду.

Цей список вдалося зібрати завдяки правопису, підручнику Миколи Зубкова «Сучасна українська ділова мова», книжці Катерини Городенської «Українське слово у вимірах сьогодення», словникові Kyiv Dictionary, статтям Correctarium, власним практичним напрацюванням і спостереженням.

P. S. Редакція правопису 2019 року пропонує вживати деякі назви міст у родовому відмінку однини із закінченням -у: «Назви населених пунктів (крім зазначених у п. 1.2к): Амстердаму, Гомелю, Ліверпулю, Лондону, Мадриду, Парижу, Чорнобилю», але й дозволяє «мати і варіантне закінчення — -а(-я): Амстердама, Гомеля, Ліверпуля, Лондона, Мадрида, Парижа, Чорнобиля».

Я категорично проти такого нововведення й принципово надалі вживаю тільки закінчення -а, -я, якщо йдеться про місто (за винятками, про які сказано ще в попередніх редакціях). Ця стаття чудово ілюструє, чому важливо розрізняти назви із закінченням -у, -ю (бо йтиметься про країну, регіон, емірат чи штат) і назви із закінченням -а, -я (бо йтиметься про місто).

Читайте також

Мовний фронт: як правильно говорити і писати про війну

Про термінологію стосовно подій в Україні та навколо

17.05.2022 13284 0

Мовний фронт: коли і як нарощувати чи не нарощувати числа

Основні правила нарощення чисел

13.10.2022 2293 0