Мовний фронт: елементА чи елементУ?  Про іменники із закінченням -а, -я / -у, -ю-image

Буває так, що іменники чоловічого роду другої відміни в родовому відмінку однини можуть мати і закінчення -а, -я, і закінчення -у, -ю. Це насамперед залежить від  їхнього значення: істота чи неістота; поняття конкретне чи абстрактне; має значення сукупності або ж позначає один предмет.

У параграфі 82 «Родовий відмінок» Українського правопису подано вичерпні правила, коли треба вживати закінчення -а, -я, а коли — -у, -ю, а також наведено приклади з різним закінченням залежно від значення. Оскільки список іменників з різним закінченням куди більший, ніж містить правопис, літредакторка та коректорка Юлія Мороз для uaredactor запропонувала ще низку таких.

  • авторитета (особа, що має вплив, повагу) — авторитету (вага, вплив, престиж);
  • акта (документ) — акту (дія);
  • Алжира (місто) — Алжиру (країна);
  • алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал);
  • апарата (прилад) — апарату (установа);
  • бала (одиниця вимірювання) — балу (святковий вечір);
  • бара (одиниця вимірювання) — бару (ресторан);
  • більярда (стіл) — більярду (гра);
  • блока (частина споруди, машини) — блоку (об’єднання держав);
  • бора (свердло) — бору (хімічний елемент);
  • борта (край одягу, посуду) — борту (судно);
  • булата (зброя) — булату (сталь);
  • вала (деталь машини) — валу (насип);
  • детектива (агент) — детективу (твір);
  • дзвона (інструмент) — дзвону (звук);
  • джина (дух) — джину (напій);
  • дуба (а також бука, клена, ясена — окреме дерево) — дубу (буку, клену, ясену — збірне поняття, деревина);
  • Дубая (місто) — Дубаю (емірат);
  • духа (надприродна істота) — духу (здібність, властивість, стан);
  • елемента (конкретне) — елементу (абстрактне);
  • екіпажа (ресорний візок) — екіпажу (особовий склад корабля, літака, танка; берегова військова частина морської піхоти);
  • звука (термін) — звуку (процес);
  • знака (предмет, сигнал) — знаку (відбиток, прикмета);
  • імейла (поштова електронна скринька) — імейлу (система електронної пошти);
  • інструмента (одиничне) — інструменту (збірне);
  • каменя (одиничне) — каменю (збірне);
  • катара (член секти) — Ка́тару (топонім) і ката́ру (захворювання);
  • кластера (лінгвістичне й математичне поняття) — кластеру (клуб, орден, гурт);
  • клина (предмет) — клину (просторове поняття);
  • колоса (одиничне) — колосу (збірне);
  • корпуса (тулуб) — корпусу (сукупне);
  • Кубка (приз) — Кубку (спортивні ігри);
  • листа (одиничне) — листу (збірне);
  • листопада (місяць) — листопаду (процес);
  • Люксембурга (місто) — Люксембургу (країна);
  • магазина (патронташ) — магазину (установа);
  • мажора (син багатія) — мажору (звуковий лад);
  • Манчестера (місто) — манчестеру (тканина);
  • медіатора (муз. аксесуар; посередник) — медіатору (речовина);
  • Нью-Йорка (місто) — Нью-Йорку (штат);
  • органа (частина тіла) — органу (установа);
  • оригінала (особа) — оригіналу (документ);
  • пакета (фізичний об’єкт: пакунок, мішок, обгортка) — пакету (абстрактне: пакет акцій, пакет даних);
  • папера (документ) — паперу (матеріал);
  • піка (гірська вершина) — піку (найвища точка розвитку, найбільший обсяг, найвища інтенсивність);
  • порога (брус) — порогу (початок, кількість чи сила вияву ознаки або якості);
  • портрета (фізичний об’єкт: зображення обличчя людини) — портрету (як жанр у мистецтві; сукупність характерних рис кого-небудь);
  • потяга (поїзд) — потягу (почуття);
  • пояса (пасок, талія) — поясу (просторове поняття);
  • придатка (відросток) — придатку (додаток);
  • раза (з десятковими дробами: 2,5 раза, у 3,7 раза) — разу (зі значенням часу та повторюваності: кожного разу, одного разу, минулого разу, того разу);
  • рака (тварина) — раку (хвороба);
  • рахунка (документ) — рахунку (дія);
  • реверса (механізм) — реверсу (зворотний бік);
  • рентгена (одиниця вимірювання; апарат) — рентгену (проміння; просвічування цим промінням; знімок);
  • Рима (місто) — Риму (держава);
  • рифа (на вітрилі) — рифу (скеля);
  • рога (предмет) — рогу (матеріал, зовнішній кут);
  • сегмента (математичне, зоологічне та анатомічне поняття) — сегменту (абстрактне);
  • сектора (математичний термін — частина круга) — сектору (підрозділ, відділ, частина чогось);
  • сирка (виріб, молочний продукт) — сирку (зменшене до сир);
  • Сінгапура (місто) — Сінгапуру (країна);
  • соняшника (рослина) — соняшнику (насіння);
  • стана (машина; пристрій) — стану (торс; табір; обставини; становище);
  • телефона (апарат) — телефону (вид зв’язку);
  • тендера (причеп) — тендеру (процедура; торги);
  • терміна (слово) — терміну (строк);
  • терміта (комаха) — терміту (речовина);
  • типа (людина) — типу (зразок, категорія, розряд);
  • томата (рослина) — томату (сік, приправа);
  • Туніса (місто) — Тунісу (країна);
  • файла (прозора поліетиленова тека для зберігання паперів) — файлу (об’єкт комп’ютерних даних);
  • фактора (посередник; маклер) — фактору (чинник);
  • фена (вентилятор) — фену (вітер);
  • феномена (особа) — феномену (явище);
  • фільтра (прилад) — фільтру (напій, кава);
  • центра (математичне і фізичне поняття; деталь токарного верстата) — центру (в усіх інших значеннях: середня частина чого-небудь; місце зосередження якої-небудь діяльності; щось найголовніше; населений пункт; найвищий орган керівництва якою-небудь діяльністю тощо);
  • чина (людина) — чину (посада);
  • шаблона (пристрій; кресленик) — шаблону (зразок);
  • шлунка (орган травлення) — шлунку (страва; фізіологічна потреба в їжі);
  • ячменя (хвороба) — ячменю (злак).

У деяких посібниках натрапляла ще на такі приклади:

буряка (одиничне) — буряку (збірне);

початка (суцвіття) — початку (вихідний пункт; основа).

Утім, до них є зауваження. Сьогодні іменник «буряк» передає збірне значення формою множини: буряки, буряків. Іменник «початок» на позначення суцвіття — ненормативна калька з російської. Українською мовою таке суцвіття зветься «качан».

Зверніть увагу, що є іменники, які мають паралельне закінчення без зміни значення (закінчення залежить від наголосу): столá і стóлу, плотá і плóту, мостá й мóсту, парканá й паркáну, полкá й пóлку, дворá і двóру, гуртá й гу́рту, роя́ і рóю, стидá і сти́ду.

Цей список вдалося зібрати завдяки правопису, підручнику Миколи Зубкова «Сучасна українська ділова мова», книжці Катерини Городенської «Українське слово у вимірах сьогодення», словникові Kyiv Dictionary, статтям Correctarium, власним практичним напрацюванням і спостереженням.

P. S. Редакція правопису 2019 року пропонує вживати деякі назви міст у родовому відмінку однини із закінченням -у: «Назви населених пунктів (крім зазначених у п. 1.2к): Амстердаму, Гомелю, Ліверпулю, Лондону, Мадриду, Парижу, Чорнобилю», але й дозволяє «мати і варіантне закінчення — -а(-я): Амстердама, Гомеля, Ліверпуля, Лондона, Мадрида, Парижа, Чорнобиля».

Я категорично проти такого нововведення й принципово надалі вживаю тільки закінчення -а, -я, якщо йдеться про місто (за винятками, про які сказано ще в попередніх редакціях). Ця стаття чудово ілюструє, чому важливо розрізняти назви із закінченням -у, -ю (бо йтиметься про країну, регіон, емірат чи штат) і назви із закінченням -а, -я (бо йтиметься про місто).

Читайте також
Мовний фронт: як правильно говорити і писати про війну

Мовний фронт: як правильно говорити і писати про війну

Про термінологію стосовно подій в Україні та навколо
17.05.2022 0
Мовний фронт: коли і як нарощувати чи не нарощувати числа

Мовний фронт: коли і як нарощувати чи не нарощувати числа

Основні правила нарощення чисел
13.10.2022 0

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram