Закон Про дошкільну освіту: основні новації

Науковцями та іншими фахівцями спільноти цивілізованих країн світу доведено: від якості дошкільної освіти залежить успішність дитини як на інших рівнях освіти, так і в професійному та особистому житті. Дошкільна освіта – перший рівень в системі формальної освіти, на фундаменті якого здобувається повна загальна середня освіта. Верховна Рада України 6 червня ухвалила Закон Про дошкільну освіту, за який проголосували 299 депутатів. Метою закону є створення максимально сприятливих умов для стрімкого розвитку якісної та доступної дошкільної освіти. Про основні ідеї цього Закону нам розповіла команда ГО «Освіта 360».

Основні ідеї Закону Про дошкільну освіту

Одна з ключових ідей закону – створити механізми для освітнього розвитку дитини від народження, як невіддільної частини навчання впродовж життя. Закон надає різноманітні можливості для забезпечення раннього розвитку і дошкільної освіти дитини одночасно, залежно від бажань батьків або потреб сім’ї бути залученими до трудової діяльності. Дія цього Закону поширюється на всіх суб’єктів освітньої діяльності, їх засновників, учасників освітнього процесу, органи управління у сфері дошкільної освіти та інших осіб, визначених цим Законом.

«Україні вже давно потрібно реформувати дошкільну освіту. Тому ми пропонуємо чітко визначити форми її здобуття, форми дитячих садочків, педагогічну підтримку батьків та ще низку важливих змін. Впевнений, їх відчують усі учасники процесу – і педагоги, і батьки», – наголошував ініціатор законопроєкту Володимир Воронов, голова підкомітету Ради з питань раннього розвитку та дошкільної освіти.

Тож поки новий закон очікує підпису Президента України, після чого набере чинності, ми вирішили розповісти про головні новації.

Головна ідея законопроєкту – дошкільна освіта повинна стати доступною і гарантованою кожній дитині.

Кожна дитина в Україні повинна мати можливість здобувати якісну сучасну дошкільну освіту з урахуванням її індивідуальних особливостей, потреб, інтересів та здібностей і, як правило, у садочку (особливо в контексті частини 2 статті 4, частини 5 статті 11 Закону України Про освіту).

Закон покликаний поставити дитину в епіцентр всіх організаційних і управлінських рішень на всіх рівнях управління, адже саме дитина є головним стейкхолдером всієї владної вертикалі й всіх інституцій системи дошкільної освіти. Новий закон спрямовує систему дошкільної освіти на те, щоб вихователі мали усе необхідне для розвитку, виховання і навчання вихованців у належних, безпечних і здорових умовах.

Гарантії для дошкільнят

Новим законом передбачені окремі гарантії дошкільнятам. Відтепер забезпечена правова визначеність у питанні віку, до якого діти можуть перебувати в дитячому садку, здобуваючи дошкільну освіту. А саме визначено, що дошкільна освіта здобувається, як правило, до шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося шість років (дітям з ООП – сім років) і які не розпочали здобувати початкову освіту, мають право продовжити здобувати дошкільну освіту до зарахування їх до початкової школи відповідно до законів України «Про освіту» і «Про повну загальну середню освіту» (Стаття 8).

Закон також визначає, що освітній простір для дітей та освітян має бути безпечним, здоровим, інклюзивним чи, за потреби, – спеціальним. Зокрема йдеться про: наявність укриття в кожному садочку, психолого-педагогічний супровід, за можливості – психологічний супровід, сучасні підходи в організації харчування, охорони здоров’я, гарантію, у разі потреби, домедичної допомоги, цифровізацію управлінських процесів та підтримку роботи вихователів.

Кожній дитині у закладі дошкільної освіти законом гарантується:

▪ безпека,
▪ психолого-педагогічний супровід,
▪ у разі потреби домедична допомога, що надається відповідно до порядків надання домедичної допомоги, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Тепер засновник закладу дошкільної освіти зобов’язаний забезпечити здобувачів дошкільної освіти та працівників закладу дошкільної освіти засобами колективного захисту (укриття) та індивідуального захисту (стаття 37).

Серед додаткових гарантій передбачена можливість цілодобового перебування для дітей, батьки яких мають специфічні умови роботи або тимчасово перебувають на лікуванні (умови, зокрема обов'язковий запит батьків) – як правило, на платній основі (за рішенням засновника (Органи місцевого самоврядування, ОМС) (Стаття 17).

Зміни у формах здобуття дошкільної освіти

У своїй логіці новий закон керується наступними тезами:

Тому Закон передбачає відновлення мережі ясел та запровадження нових типів організації освітньої діяльності для роботи з дітьми до трьох років, приміром, сімейні (родинні) садки, центри педагогічного партнерства, мінісадки. Варто звернути увагу, що центри педагогічного партнерства можуть створюватися поки що або потужними громадами, або за допомогою міжнародних партнерів, або приватними провайдерами освітніх послуг, адже потребуватимуть значних ресурсів.

Центри педагогічного партнерства передбачені насамперед для батьків немовлят та дітей раннього віку. В них вихователі та психологи працюватимуть з дітьми, які перебувають у садочку разом з одним із батьків, а також надаватимуть батькам поради та допомогу. Такі центри будуть особливо цікаві батькам, які переживають психологічні труднощі (наприклад, післяродова депресія, загибель одного з подружжя, підвищена тривожність від жахів війни) або потребують тривалого фізичного відновлення і не можуть залишатися на самоті.

Законом передбачено, що у кожному дитячому садку створюється інклюзивне освітнє середовище, а за потреби – спеціальне. Кожній дитині з ООП у разі потреби забезпечується інтеграція. Діти з ООП беруть участь в освітньому процесі дитячого садка, у разі потреби за допомогою асистента вихователя / асистента дитини (Cтаття 19) / команди психолого-педагогічного супроводу.

Діти з ООП мають право здобувати дошкільну освіту до восьми років в різній формі здобуття освіти (стаття 12):
- очна (денна),
- основна,
- дистанційна,
- педагогічний патронаж,
- мережева,
- сімейна (домашня).

До прикладу, діти з ООП, якщо є потреба або бажання бути у домашніх умовах, отримають можливість педагогічного патронажу.

Групи формуються у разі потреби чи погодження батьків:

Вперше запроваджується підхід провідних країн світу щодо наповнюваності груп, який визначається співвідношенням кількості вихованців до кількості вихователів, які одночасно працюють з дітьми (Стаття 17). Визначено, що у державних та комунальних ЗДО кількість вихованців становить не менше 5 осіб в одній групі.

Діти можуть здобувати дошкільну освіту за вибором їхніх батьків:

- у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування та форми власності;
- у дошкільних підрозділах (зокрема філіях) юридичних осіб публічного чи приватного права, у тому числі закладів освіти;
- у сім’ї – за сімейною (домашньою) формою здобуття дошкільної освіти;
- за допомогою фізичних осіб-підприємців, які провадять освітню діяльність у сфері дошкільної освіти.

ЗДО, а також різноманітні провайдери освітніх послуг усіх форм власності можуть організувати і провадити свою освітню діяльність в одному або декількох типах:

- ясла для дітей від 3 місяців до 3 років,
- дитячий садок для дітей від 3 років,
- спеціальний дитячий садок для дітей з ООП,
- мобільний дитячий садок для дітей віддалених населених пунктів, де відсутні умови для безоплатного здобуття ДО,
- сімейний (родинний) садок для дітей від народження у власному житловому будинку сім’ї (родини),
- мінісадок з одночасним перебуванням до 5 дітей, центр розвитку дитини,
- центр педагогічного партнерства.

ЗДО (інший СОД) може поєднувати типи організації освітньої діяльності, утворюючи для цього окремі структурні підрозділи та/або групи (Стаття 35).

Справедлива черговість зарахування гарантується законом (Стаття 13). За місцем проживання у першочерговому порядку зараховуються діти певних категорій: діти сироти, діти наших загиблих воїнів, діти з ООП, діти старшого дошкільного віку, які здобувають обов’язкову в Україні дошкільну освіту, діти військовослужбовців та ін.

Призначення керівників ЗДО та умови роботи вихователів

Зміни стосуються і призначення керівників ЗДО. Відтепер на посаду керівника державного або комунального ЗДО призначається особа за результатами конкурсу, що проводиться відповідно до положення про конкурс, затвердженого засновником відповідного закладу на підставі типового положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу дошкільної освіти, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Засновник державного або комунального ЗДО призначає переможця відповідного конкурсу на посаду керівника такого закладу та укладає з ним трудовий договір (контракт) строком на шість років.

Після закінчення строку, на який укладено строковий трудовий договір (контракт), його дію може бути продовжено на такий самий строк засновником відповідного закладу без проведення додаткового конкурсу, з урахуванням вимог законодавства про працю та результатів роботи такого керівника. Продовження строку дії трудового договору (контракту) на невизначений строк не допускається (стаття 24). З особою, яка призначається на посаду керівника державного чи комунального ЗДО вперше, укладається трудовий договір (контракт) строком на два роки. Після закінчення строку дії такого трудового договору (контракту) та за умови належного його виконання сторони мають право продовжити строк його дії ще на чотири роки без проведення конкурсу.

Зміни також стосуються і умов працевлаштування вихователів. Вихователям зокрема гарантується скорочений робочий час (Стаття 26). До прикладу, для керівників та вихователів-методистів Законом передбачений 35-годинний робочий тиждень, тоді як для вихователів – 30-годинний. На рівні закону (на вимогу Ст. 45 Конституції України) обов’язкова щорічна оплачувана відпустка в 56 днів (Стаття 27). Помірне (адекватне) педагогічне навантаження з урахуванням інших складових робочого часу і збереження здоров’я педагогів (Стаття 26).

Вперше для вихователів педагогічне навантаження складатиме 25 годин на тиждень. Оплата праці працівників закладів дошкільної освіти здійснюється відповідно до законодавства України, включаючи Закон Про освіту та Про оплату прац. Працівники мають право на підвищення окладів, надбавки, премії та інші виплати. Вихователі, які працюють з перевищенням норм, отримують доплату за кожного додаткового вихованця. Розміри посадових окладів працівників державних і комунальних закладів дошкільної освіти встановлюються Кабінетом Міністрів України. Засновники цих закладів можуть встановлювати оклади, доплати та надбавки, що перевищують визначені Кабміном (Стаття 28). 

Додатковим захистом дитини є те, що уперше, тим більше на рівні закону, запроваджується заборона на роботу у дитячих садках особі, яка вчинила умисне кримінальне правопорушення щодо дитини чи жорстоке поводження з дитиною. А провадити освітню діяльність у сфері дошкільної освіти можна виключно за наявності відповідної ліцензії.

Складові автономії ЗДО

Закон уперше визначає всі складові автономії ЗДО (академічну, організаційну, кадрову, фінансову), яка гарантована Законом України Про освіту для всіх закладів освіти, та на вимогу базового Закону повинна бути визначена на рівні спеціального закону. Продовжуючи реалізацію принципів демократизації, дерегуляції та децентралізації в освіті, запроваджується демократична система держаного нагляду (контролю), яка, у першу чергу, спрямована на допомогу дитячим садкам та органам управління у забезпеченні якісної дошкільної освіти в Україні.

Засновник ЗДО здійснює контроль за дотриманням установчих документів, використанням публічних коштів та іншою фінансово-господарською діяльністю, недопущенням привілеїв чи обмежень (дискри-мінації) за будь-якою ознакою, виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію жорстокому поводженню з дитиною, зокрема булінгу (цькуванню), заснованим ним ЗДО, розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки жорстокого поводження з дитиною, зокрема булінгу (цькування), за заявами батьків вихованців та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг.

Відповідно запроваджується різноманіття освітніх програм. Як тих, що мають рекомендації МОН, так і тих, для яких автори (у тому числі ЗДО) самостійно отримали експертні висновки у наукових установах, закладах вищої та/або післядипломної освіти. Педагогічним радам дозволено обирати ті програми, які на їхню думку дозволятимуть в конкретному місці, в конкретний час і стосовно конкретних груп дітей найкраще забезпечити досягнення цими дітьми результатів, визначених державним стандартом (Стаття 16).

Економічні гарантії, «Кошти йдуть за дитиною», додаткові доходи ЗДО

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов’язані забезпечувати:

- рівні умови розвитку закладів дошкільної освіти усіх форм власності;
- доступність державного та комунального майна для потреб закладів дошкільної освіти;
- рівні умови користування нерухомим майном державної або комунальної власності, що передається закладам дошкільної освіти в оренду для провадження освітньої діяльності;
- доступність земельних ділянок для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів закладів дошкільної освіти;
- доступність комунальних послуг закладам дошкільної освіти.

Закон створює ще одну можливість для збільшення рівня доходів працівників державних і комунальних ЗДО коштом додаткових, зокрема освітніх послуг, адже дозволяє:

- 70 % від сукупного річного доходу спрямувати на оплату праці, заохочення, зокрема преміювання працівників, відповідно до колективного договору та внутрішніх актів ЗДО;
- 30 % – на поліпшення та розвиток матеріально-технічної бази ЗДО (поточні ремонти, придбання майна, поліпшення матеріально-технічного, ігрового, навчально-методичного забезпечення освітнього процесу тощо), забезпечення статутної діяльності.

У разі наявності попиту та нестачі місць для здобуття дошкільної освіти у комунальних закладах освіти їх засновники (ОМС) можуть користуючись публічними коштами та відповідно до затверджених ними порядків:

- придбати у інших суб’єктів освітньої діяльності відповідні освітні послуги;
- повністю або частково компенсувати батькам кошти, сплачені за здобуття їхніми дітьми дошкільної освіти;
- в інший спосіб забезпечити фінансування здобуття дітьми дошкільної освіти за принципом «Кошти йдуть за дитиною».

Фінансування здобуття дошкільної освіти особами з ООП, у тому числі надання психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг, придбання допоміжних засобів для навчання, визначених індивідуальною програмою розвитку особи з ООП, за рахунок коштів місцевих бюджетів та субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, відбувається шляхом передачі закладу дошкільної освіти, який обрали батьки такої дитини, визначеного для такої дитини обсягу коштів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Творці закону впевнені, що ЗАКОН 8030 – найкращий на європейському освітньому просторі, адже: фокусує увагу на потреби кожної дитини і визначає державні гарантії, пропонує свободу вибору з різноманіття можливостей, забезпечує баланс між свободою і відповідальністю; пропонує нову систему дошкільної освіти, за якої:

✔ кожна дитина отримає якісну освіту

✔ кожна родина – підтримку

✔ кожна громада – широкі повноваження, а

✔ суспільство – впевненість стабільного розвитку і щасливого майбутнього.

Паралельно зі зміною законодавства, представники освіти та громадськості впроваджують проєкти, які також покликанні допомогти вирішити часом непрості питання догляду за дітьми і дошкільної освіти. Одним з таких є проєкт Міжнародної організації праці (МОП) «Забезпечення участі жінок у ринку праці через розширення послуг із догляду за дітьми і дошкільної освіти».

«Найважливіші аспекти нового закону саме в розрізі збільшення частки жінок на ринку праці, на мою думку, полягають у передбаченні гнучких форм для швидкого розширення мережі доступних закладів догляду за дітьми і дошкільної освіти. Створення нових менших та гнучкіших форм дозволить більшій кількості батьків віддати своїх дітей до дитячих садочків, а самим вийти на роботу, – наголошує Ірина Вінтонюк, Національна координаторка проєкту МОП. – МОП опублікувала прогнози щодо потреби у людському капіталі для економічного відновлення України. Розрахунки показують, що для досягнення цілей щодо росту ВВП, встановлених Мінекономіки до 2032 року, частка жінок на ринку праці має збільшитись на 24%. Таким чином, жінки є одним з найважливіших ресурсів робочої сили, а створення ефективних політик у сфері догляду за дітьми і батьківської відпустки є основними інструментами для реалізації цього потенціалу».