Ольга Навроцька, вчителька англійської мови SchoolToGo, поділилась своїм досвідом стосовно виховання дитини, яка може, хоче або змушена розмовляти кількома.
З початком війни багато українців переїхало за кордон. Незалежно від того, наскільки близько чи далеко ми знаходимося від Батьківщини, перед кожним постає питання вивчення мови: їх вивчаємо і ми, і наші діти... Але чи усвідомлюємо ми, що в іншій країні діти опинилися у середовищі носіїв мови, і тому підхід до вивчення стає іншим?
Білінгвізм (або двомовність) – це здатність розуміти та використовувати дві мови як рідні. Моя донька – це приклад того, як можна в реальному житті навчити дитину розмовляти на двох або навіть трьох мовах. Що важливо пам’ятати ДО:
ваше усвідомлення, що діти, які виростають в білінгвальному середовищі, потребують особливого підходу до навчання; щоб вивчати обидві мови на достатньому рівні, обов'язково треба враховувати особисті потреби та інтереси дітей.Отже, розглянемо, які вимоги до дітей-білінгвів маємо, і як ми можемо їм допомогти в освоєнні обох мов.
Вперше я переїхала до Німеччини у 2015 році, коли доньці було 5 років. Цей період був дуже цікавим, оскільки ми повинні були готуватися до німецької школи. Нашим першим пріоритетом було вивчення німецької мови, але я також хотіла, аби дитина добре знала й англійську. Також мене тривожило питання нашої рідної мови та рівня володіння нею. Таким чином я вирішила вчити доньку трьох мов одночасно – української, німецької та англійської. Ми взяли на себе велике завдання, адже досконале вивчення кожної мови займає в середньому 5-7 років. Тому, якщо ви хочете, щоб ваша дитина володіла кількома мовами, вона повинна вчити їх одночасно. Обравши таку мету, я отримувала допомогу від долі, яка надавала мені потрібних людей та інформацію.
Шукаючи няню, я дізналася про правило однієї людини та однієї мови. Це означає, що у сім'ї, де говорять багатьма мовами, батько повинен говорити, наприклад, угорською, мама – українською тощо. Я навіть зустрічала сім'ї, де цей ланцюжок був довшим, і бабуся з дідусем володіли третьою мовою. Таким чином, діти знали й розмовляли трьома мовами одночасно. Отож, правило однієї людини й мови працювало правдиво. З донькою я та її тато говорили українською мовою, няня була носієм англійської (а я, як вчитель англійської, ніколи не перемикалась і залишалась для доньки мамою, а не вчителем). У школі її навчали німецької. Все йшло за планом, але «з викрутасами». Наприклад, я хотіла, щоб вона вміла писати українською, тому опрацьовували букварик з віршиками. На вечір ми читали віршик на нову літеру, вивчали її, а на наступний день вчилися читати й писати слова з нею. З читанням та письмом німецької мови також проблем не було. А от в англійській мові такий підхід няня не вводила, і я цей момент «проґавила».
Зараз моїй дочці 13 років. Вона говорить, пише і читає німецькою та українською, а от англійська на гіршому рівні, але це не завадило нам розпочати вивчати французьку цього року. Коли вам кажуть, що розмовляють трьома, чотирма чи більше мовами, завжди майте на увазі, що це різні рівні володіння мовами.
Щоб розвивати знання певної мови, переконайтесь, що її застосування відбувається у всі необхідні способи. Для цього обираємо для дітей школу з різноманітними гуртками та креативними уроками, де вивчення мови передбачає не тільки предмет з відповідною назвою, а й гуртки для застосування вивченого. Такі цікаві варіації, як «Читаємо, розуміємо, творимо» та інші можна знайти у школі SchoolToGo, кулінарний клуб англійською мовою, в перспективі – читацький клуб та перегляд і обговорення фільмів на іноземних мовах. Ось це я називаю легким способом дати дітям змогу вивчити іноземну мову.
Доля розпорядилась повернутись в Україну, де донька вчилась з 2 по 6 клас, а тепер ми знову в Німеччині, швидко інтегрувалися до нового навчального процесу.
Отже, бути білінгвальною дорослою людиною – це великий челендж та неймовірний розвиток. Не просто ж так говорив Гете: «Скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина». А ось бути білінгвальною дитиною – великий челендж зокрема для її батьків.
Ми повинні підтримувати наших дітей у вивченні кількох іноземних мов, і треба зробити це правильно. Тут важливо пам'ятати, що ми, як батьки, є їхніми найближчими людьми та головною підтримкою. Варто створити середовище, в якому вони зможуть навчатися мови як вдома, навіть якщо це іноземна мова.
Як це зробити органічно:
старатись подати вивчення мови, як щось цікаве і просте (а не неприємний обов’язок): включати ігри, музику, книжки та фільми цією мовою.
спілкуватися з дітьми цією мовою у повсякденних розмовах та використовувати її в різних ситуаціях.
розуміти, що цей процес вимагає часу, тому треба бути терплячими та підтримувати їх на кожному кроці.
Найголовніше – підтримувати їх любов до мови та бажання навчатися. Ми можемо відчути радість та гордість за кожен їхній успіх, незалежно від того, наскільки великі або маленькі ці успіхи можуть бути. Наша підтримка та наша любов – найважливіші фактори у вивченні іноземної мови нашими дітьми.
Тому давайте будемо підтримувати їх, надихати та допомагати їм розвиватися в кожній мові, яку вони вивчають.
{{read_more|Читайте також| 5849, 2030}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram