Анастасія Пархомець, мама Варвари (8 років) і Єсенії (2 роки), флорист, фіто- та ландшафтний дизайнер, виховує дітей білінгвами. Варвара на однаковому рівні володіє англійською та українською мовами, а у Єсенії основною мовою спілкування є англійська. На родинному святі Family Day 2.0, яке організували 10 вересня українсько-канадська школа Maple Bear Kyiv та Ліцей Educator, Анастасія розповіла про свій досвід і успіхи у створенні вдома англомовного середовища.
Я, як і кожен з вас, батьків, хочу дати дітям якомога більше, тому велику увагу я приділяла саме ранньому розвитку, проте без фанатизму. Тому у нашому будинку дуже швидко полиці наповнювались іграми, дидактичними матеріалами, я цікавилась різноманітними розробками для дітей молодшого віку, ми багато читали, ліпили, майстрували, креативили всіма можливими засобами. Для мене розвиток дитини це насамперед не обмежувати її фантазію. Бути поряд. Направляти. Підтримувати.
Вісім років тому дуже популярними були центри раннього розвитку с фокусом на вивченні англійської. Ми з Варварою почали відвідувати такі заняття, де разом з дітками й викладачем, у маленькому колі, почали знайомство з англійською мовою. Але такі заняття не відрізняються систематичністю та послідовністю. Діти хворіють, пропускають зустрічі, нові діти адаптуються і вчитель відповідно не може рухатися вперед. Одного дня дідусь Варвари розказав про Белу Девяткіну, яка в 5 років вільно розмовляла п’ятьма мовами і це тільки в результаті занять з батьками.
Я вирішила спробувати. Дуже спокушали переваги вивчення мов в ранньому віці. Згідно з дослідженнями, в ранньому віці дитина здатна запам’ятовувати набагато краще і швидше, її мозок працює як «губка», всмоктуючи й нашаровуючи будь-які знання. Були й побоювання, адже моя англійська була дуже далека від ідеальної. Та все ж таки, цікавість перемогла.
Наш білінгвальний шлях розпочався з мультиків, тому що для їх перегляду не потрібно було особливо готуватися. Спочатку переглядали їх під час подорожей, але поступово я стала включати все більше розвивальних елементів у повсякденне життя. До прикладу, ми стали грати в уже знайомі дитині ігри англійською, поступово збільшуючи час від декількох хвилин до години. Ми грали в LEGO, вивчали назви тварин, я включала англійську у наші повсякденні справи й прогулянки.
Дуже багато часу я почала приділяла саме вивченню слів для себе, тому що була єдиним джерелом іноземної мови для доньки. Шукала словники, матеріали, почала досліджувати. Знайшла спільноту батьків дітей-білінгв Enjoy English with Bo. Зайшовши на сторінку групи, я потрапила просто в океан всього того, що я по шматочках збирала в інтернеті: поради, корисні матеріали, словнички, марафони, щоденники мам, бібліотека, зустрічі з носіями мови, і, найважливіше – однодумці!
На той момент я вже шість місяців постійно спілкувалась англійською з донечкою вдома, проте явних результатів не бачила. Вона начебто мене розуміла, але не відповідала, або ж робила це українською. В мене почали опускатися руки, закрадалися думки, що щось не так роблю чи занадто мало.
Першу свідому фразу англійською я пам’ятаю дуже яскраво. Варя зробила свою справу на горщику і скрикнула: «I did it!». Це був знак, що всі мої зусилля пройшли не дарма. Дитина розуміє англійську і почала нею спілкуватись! Засновниця групи Enjoy English with Bo Наталя Сива також порадила не полишати цю справу, бо на все свій час. Варі було повних 2 роки, і це було початком нашої захопливої подорожі у світ білінгвізму вже разом з комьюніті Enjoy English with Bo.
Я відчула, як відкрилось «друге дихання» і мене вже було не зупинити. Я придбала принтер і ламінатор, а невдовзі чоловік поїхав у відрядження до Великобританії і привіз нам в подарунок на Різдво цілу купу книжок.
Розвиток англійської у Варі відбувався дуже швидкими темпами, вона з кожним днем говорила все більше слів і фраз, ми постійно брали участь у марафонах і активностях групи, де за всі наші старання отримували призи, які ще більше заохочували до розвитку.
Наша бібліотека почала наповнюватись різноманітними книжками, як новими, так і читаними (завдяки групі я знайшла дівчат, які викуповували книжки з англомовних ресурсів і доставляли в Україну за адекватними цінами), так вирішилась проблема з читанням, адже кожного вечора ми перечитували по декілька picture books. Так само у нас почали з’являтись і англомовні настільні ігри. На кожну пору року я створила тематичні папки й ми почали відзначати різноманітні свята англійською.
За цей період я підтягнула свою англійську, але здебільшого це було просто нарощування словникового запасу, щоб озвучувати все для доні, тому що вона все запитувала і хотіла знати якомога більше. Але я відчувала, що вже мені самій потрібно більше – я хочу багато їй розповідати, пояснювати, а мені не вистачає знань з граматики та правильної вимови.
Варя пішла в садочок, а я записалась на інтенсивний курс англійської мови. Я була для неї єдиним джерелом англійської, ні діти, ні вихователі в садочку не говорили англійською. Як наслідок – Варя відмовилась спілкуватись англійською, оскільки її друзі не говорили англійською, вона вирішила, що їй це не треба.
Знову на допомогу прийшла спільнота: ми передивлялись разом відеозаписи дітей з групи, відвідували події, які влаштовували організатори. Ми робили все можливе, щоби показати, що поряд з нею є багато англомовних дітей, таких як і вона.
Протест минув, Варіна англійська вийшла на новий рівень, я продовжувала навчання і через два роки мій рівень досяг Upper Intermediate і я вже відчувала у собі нові сили і відкривала для себе також нові можливості. Я стала проводити майстер-класи для дітей нашої спільноти, в яких активну участь брала і Варвара, починаючи від підготовки до проведення.
Клуб зростав і розвивався разом з нами, його учасниками, тепер ми вже організували справжні англомовні табори, аналогів яким немає в Україні! Адже всі – і діти, і мами (які так само брали активну участь у кожній події, виступали співорганізаторами) розмовляли виключно англійською.
Ми влаштовували гучні вечірки до таких свят, як Гелловін та Пасха. Різдво ми святкували в компанії англомовних аніматорів та Санта Клауса. А до католицької Пасхи ми організували Easter Hunt на природі, де діти впродовж декількох годин брали участь у святкуванні за всіма традиціями.
Для мам спільнота проводила майстер-класи з залученням нейтів-спікерів, недільні читання з сертифікованим викладачем нейтівом Наташею Наррагон, ми займались йогою і фейсбілдингом – і все англійською!
За час карантину стали регулярними Zoom-зустрічі з менторами з різних напрямків і для різного віку дітей. Зокрема старші діти проводять заняття для молодших (до прикладу, Яринка з Техасу, яка віртуозно робить Zoom-уроки з малювання). За декілька років клуб розвинувся до масштабів величезного порталу, де всі учасники стали однією білінгвальною родиною, в якій діти невимушено опановують англійську.
Прогрес вивчення англійської від першої фрази був досить стрімким, адже в три роки Варя досить вільно вже говорила, проте словниковий запас був обмежений. В п’ять років вона могла вже вільно спілкуватись, використовуючи складні граматичні конструкції, правильно вживати часи, і дивувати мене новими словами, значення яких я перевіряла у словнику.
В шість років вона почала читати і писати англійською, ми стали вивчати шкільну програму за британськими підручниками. В першому класі вона читала самостійно невеликі книжки, в другому класі вона за місяць могла прочитати декілька книг по 300 сторінок.
Наша бібліотека на той час налічувала біля 500 англомовних книжок. У неї з’явились улюблені англомовні YouTube-канали про експерименти, науку і техніку, медицину.
З появою сестрички її англійська набула ще одного значення – адже тепер вона, як старша, може навчити меншу англійської. З народження Варя зверталась до сестрички виключно англійською, читала їй книжки, грала з нею, тому, ймовірно, Єсенія і обрала для себе першу мову англійську.
Зараз Єсенія говорить простими реченнями, деякі слова вимовляє ще неправильно, поки не використовує минулий час. Кожного дня в її мові з’являються нові слова. З поверненням в Україну Єсенія поповнює словниковий запас українськими словами. З молодшою донькою я отримую зовсім інший досвід білінгва, адже вона обрала її як основну мову для спілкування, на противагу старшій донечці, яка почала свій шлях білінгва з двох років.
Ще один плюс білінгвального навчання я відчула тоді, коли ми вимушено поїхали за кордон, до Німеччини, через повномасштабне вторгнення. Нам всім було дуже просто спілкуватися з місцевими
Німеччина зовсім не англомовна країна, як виявилося. Мені навіть здалося, що рівень англійської в Україні набагато вищий, як і процент людей, які нею можуть спілкуватись.
Мюнхен досить космополітичне місто, там чуєш різні мови. Всі готові були допомогти у лікарні, в магазині і на вулиці. Тому перший місяць нашого перебування не був стресовим через незнання німецької, бо англійська виручала скрізь і усюди, я навіть говорила чоловіку: «Навіщо вчити німецьку, якщо тут всюди англійська». Наприклад, наша хостиня Марія, колега чоловіка, румунка, казала, що вона частіше тут користується англійською, ніж німецькою, хоча вона її знає.
А от коли ми вийняли житло неподалік Мюнхену, в Інгольштадті, справи з англійською були трошки гірші. Це пояснюється тим, що більшість жителів цього баварського міста працює в концерні «Ауді». Річ у тім, що у Німеччині існує чітке розподілення учнів по школах. учні, які не виявляють особливих здібностей у навчанні, йдуть у звичайні вищі школи, де вони отримують робочу спеціальність. У порівнянні з Україною, де батьки дійсно переймаються здобуттям гарного рівня англійської для своїх дітей, Німеччина значно програє.
Повертаючись до адаптації, відзначу, що вона була досить легкою і швидкою, навіть, якщо взяти до уваги той факт, що вчителі спілкувались нею на рівні «можу щось пояснити» та «розумію, що відповідає дитина». Тому перший місяць Варя спілкувалась переважно англійською, але в той самий час дуже швидко опановувала німецьку. Під час другого місяця навчання вона втягнулась і відповідала вже на уроках німецькою і читала, будувала нескладні речення, швидко нарощувала словниковий запас, і по закінченні школи (літом) вона отримала сертифікат, де було зазначено її значний прогрес у вивченні мови.
Всі ці результати однозначно не були б такими дивовижними, аби не знання англійської. У порівнянні з іншими дітьми з України, які були у її класі, вона дійсно показувала кращі результати. Мова давалась їй легко, вона ніби нашаровувалась на вже отримані знання.
{{read_more|Читайте також| 5655, 5613}}
Найпростіше буде тим батькам, як мають певний рівень знання мови й можуть вже нею користуватися. Складніше буде тим, хто не знає англійську, але має бажання навчити дітей, щоби у майбутньому вони так само були World Citizen.
Незалежно від вашого рівня найперше, що ви можете зробити – це перемкнути весь аудіо- і відеоконтент на англійську. Навіть якщо дитина ще не говорить, вона буде фоново сприймати мову, коли дивитиметься мультфільми. Буде відбуватись легке звикання до мови й розуміння її на підсвідомому рівні. Якщо у вас діти старшого віку, підберіть їм цікаві YouTube-канали, які вони будуть дивитись із задоволенням.
Далі ви маєте обрати для себе, коли буде включатись англійська у вас вдома. Є три найпоширеніші принципи: OPOL, MLaH, Time/Place Language.
OPOL (one person one language) – коли англійською говорить хтось один з батьків, який постійно комунікує з дитиною. Такий метод є не тільки найбільш ефективним, але й найбільш енерговитратним.
MLaH (minority language at home) – коли англійською всі члени родини спілкуються з дитиною лише вдома. Такий принцип підходить тим батькам, які мають гарний розмовний рівень.
TIME/PLACE Language – коли використання англійської прив’язується до місця або часу. Тобто тільки після садочка або школи, на курсах і т. д. Цей метод є найменш ефективним, хоча й вітається на початку включення іноземної у повсякденне життя.
У нашому випадку, наприклад, ми починали з останнього методу, поступово перейшовши на OPOL.
У міру зростання вашої впевненості і цікавості з боку дитини, додавайте активностей, розширюйте коло ваших англодрузів, відвідуйте різноманітні івенти, де дитина зможе практикувати іноземну мову та отримувати задоволення.
Читайте разом з дитиною англомовні книжки, це дуже потужний інструмент налагодження контакту і водночас розширення словникового запасу вашої дитини.
Якщо ви не володієте мовою на достатньому рівні, щоб почати говорити, рекомендую знайти клуб або білінгвальну школу чи садок, де викладач/вихователь знайомитимете дитину в ігровій формі з англійською. Вам залишиться підтримувати білінгвальне середовище вдома через анімації, пісні, нескладні книжки.
Також додатково використовуйте застосунки Khan Akademy та Reading Eggs, які є незамінними при вивченні як англійської, так і математики чи логіки. Цікавий канал для дитячої йоги з дуже харизматичною ведучою Cosmic Joga підійде для дітей будь-якого віку, та ви ще й додатково залучите дітей до виконання фізичних вправ.
У клубі Enjoy English with Bo також багато менторів, які проводять онлайн-заняття для дітей різного віку. Це досить ефективний спосіб залучення дитини до вивчення англійської разом з однолітками.
Головне пам’ятати – який би метод ви не обрали, важливо бути послідовними, м’якими та максимально природними, щоби дитина поступово занурювалась у мовне середовище. Тоді це принесе не тільки хороший і стійкий результат, а і масу задоволення! А ще можна записати дитину в білінгвальну школу, наприклад, Maple Bear Kyiv.
Група Enjoy English with Bo у фейсбуці https://www.facebook.com/englishmommies
Група Enjoy English with Bo в інстаграмі https://www.instagram.com/enjoyenglishwithbo/
Акаунт Анастасії Пархомець в Інстаграмі https://www.instagram.com/anastasia_parkhomets/
{{read_more|Читайте також| 2030, 1673}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram