Хакатон з кібербезпеки в Noosphere Engineering School Cherkasy
Довгий час в Україні існував стереотип, що вища освіта – це просто процес отримання «папірця», а знання, які дають в університеті, не потрібні. Час від часу з’являлися селебріті та блогери, які розповідали про те, що покинули виш і почали відкривати власні бізнеси, заробляти та подорожувати. Усе це дещо знецінювало значення вищої освіти і тих знань, які молодь отримує на студентській лаві.
Але сучасні університети – це вже давно не лише лекції з застарілою теорією. Виші разом із партнерами створюють і обладнують стартові майданчики для створення власного бізнесу, початку наукової кар’єри, експериментів із сучасними технологіями.
Так, у восьми містах України працюють лабораторії Noosphere Engineering School (Інжинірингова школа Noosphere). Суть їхньої роботи у тому, що теоретичні знання, отримані в університеті, підкріплюються практикою: як у створенні нових продуктів і технологій, так і з погляду бізнес-складової. Практики у цих сферах допомагають студентським проєктам стати життєздатними і трансформуватися у стартапи, котрі будуть привабливими для інвесторів та клієнтів.
Студенти Noosphere Engineering School Cherkasy (ЧДТУ)
Серед найуспішніших проєктів, що з’явилися у стінах Інжинірингової школи: WheelKeep – система захисту велосипедів від крадіжок, My Pol — мобільний застосунок для зв’язку громадян з поліцією, «Студентська ракета» – малі ракети-носії, які створюють і запускають студенти, телеграм-боти «Лікар на війні» і «Дитячий лікар на війні» й інші.
Проєкти дуже різноманітні. Так, один із «випускників» Рівненської Інжинірингової школи – додаток GuidAr. Це квест у доповненій реальності, який в ігровій формі проводить користувачів по знакових місцях Рівного та області. GuidAR дозволяє одночасно грати, підвищувати туристичну привабливість міста та дізнаватися цікаві історичні факти. Такий застосунок дуже корисний для власників локального готельно-туристичного бізнесу як інструмент залучення нових клієнтів. В основі додатка – Fast Quest Implementation System (FQIS, або ж Система Швидкого Втілення Квестів). Вона розроблена командою GuidAR з нуля, щоб максимально швидко додавати до гри нові квести під конкретні потреби. Тобто вуличні фестивалі, тематичні виставки, музеї або заклади HoReCa зможуть швидко замовляти квести від GuidAR, щоб привабити нових клієнтів, підвищити рейтинг закладу або урізноманітнити дозвілля своїх відвідувачів.
А проєкт Illusion від Інжинірингової школи в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара ще на стадії розробки. Це застосунок із доповненою реальністю для місцевого Gagarin Park. У додатку буде камера, якою можна сканувати різні зображення – і на екран смартфона виводитимуться 3D-моделі, що дозволить, наприклад, сфотографуватися з персонажами. 3D-моделі будуть регулярно оновлювати, залежно від сезону чи актуальних подій.
Проєкти інжинірингових лабораторій не тільки розважального характеру. Так, студенти з Житомира та Рівного розробляють FlorAI. Це система розпізнавання карантинних видів рослин та обліку їхніх площ. А вихованці Інжинірингової школи у КПІ ім. Ігоря Сікорського створюють Voice assistant Mykola — віртуальний асистент, який підтримуватиме голосові команди українською мовою та зможе виконувати різноманітні завдання.
Команда проєкту Illusion
Noosphere Engineering School у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара – перша із мережі лабораторій. Вона розпочала роботу ще у 2014 році, і за цей час у її стінах народилося чимало яскравих проєктів і стартапів.
Наразі тут працюють над 13 проєктами. І ще два - на етапі експертної оцінки. На базі Інжинірингової школи робота проводиться постійно. Іноді студенти знаходять лабораторію у мережі інтернет, іноді - за рекомендацією друзів, які вже працюють зі своїми проєктами. На локації Інжинірингової школи взаємодія відбувається по-різному: або ментори пропонують долучитися до актуальних проєктів, або студенти пропонують власні ідеї. У процесі оцінювання ідеї ментори вказують на слабкі місця чи пропонують трансформувати науковий проєкт у стартап, який у перспективі може принести заробітки.
Керівниця Інжинірингової лабораторії у Дніпрі, кандидатка технічних наук, доцентка Світлана Клименко розповідає, що все залежить від актуальності ідей. Наприклад, зараз актуальні напрями це альтернативна енергетика та біоелектроніка, зокрема, «розумні» протези. Крім того, завжди актуальний екологічний напрям, хоч він і потребує ґрунтовних як базових, так і вузькопрофесійних знань.
«Екологія - дуже складний напрям. Ним не завжди можуть займатися самі студенти, тому що він передбачає складну математику, складні алгоритми. А це під силу тільки досвідченим фахівцям», – каже Світлана Клименко.
Втім, у стінах дніпровської Інжинірингової школи йде робота аж над двома екологічними проєктами. MonAir - це розробка серії датчиків для аналізу стану довкілля. YourAirTest - це додаток, який практично не має аналогів в Україні. Він дозволяє отримувати інформацію про екологічний стан будь-якого куточка України й може прогнозувати його на кілька днів. Проєкт має можливості масштабування й на інші країни світу.
В Інжиніринговій школі працюють не тільки студенти-технарі.
«Вражає, що іноді школярі обирають, наприклад, філологічні факультети, але приходять до нас і займаються електронікою. Мовляв, це хобі. Але це хобі теж може стати бізнесом», – ділиться керівниця лабораторії.
Школярі в гостях у Noosphere Engineering School Dnipro
Один із проєктів У Дніпрі реалізовують учні 8-11 класів. Це вихованці сусіднього з університетом ліцею, для яких свого часу організовували майстер-класи з основ програмування Arduino.
Школярі розробляють інтерактивний квітковий горщик. Він нагадуватиме господарю, коли той проходитиме повз вазонів, полити рослину. Крім цього, буде мобільний застосунок, який нагадуватиме полити ті квітки, які стоять у віддалених кімнатах.
«Цей проєкт не є глобальним. Він може й не принесе грошей, але це дасть можливість підготувати дітей до масштабніших проєктів, дати їм базові навички», – впевнена Світлана Клименко.
Загалом в Україні за сприяння мецената, підприємця Макса Полякова діють 12 лабораторій Noosphere Engineering School: у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Державному торговельно-економічному університеті, Київському академічному університеті, Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара, Національному університеті «Запорізька політехніка», Черкаському державному технологічному університеті, Національному університеті водного господарства та природокористування (Рівне), Поліському національному університеті (Житомир), Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, Національному університеті «Чернігівська політехніка».
Мета Noosphere Engineering School – підтримувати студентів і молодих фахівців України у створенні інноваційних проєктів та створити ефективну стартап-платформу для молодих українських спеціалістів. У лабораторіях Інжинірингової школи Noosphere студенти та молоді вчені можуть розвивати свої інноваційні ідеї, створювати технологічні продукти, користуючись інноваційним обладнанням для створення прототипів. Студентам школи надають технологічну та маркетингову підтримку, їхні проєкти супроводжують досвідчені ментори та експерти Noosphere.
Проте Інжинірингові школи – це не тільки проєкти й стартапи. У стінах лабораторій проходить чимало тренінгів та майстер-класів, відкритих лекцій тощо. Наприклад, зараз, як ніколи, актуальна кібербезпека та боротьба з дезінформацією, і тематичні заходи на цю тему регулярно відбуваються в Інжиніринговій школі.
Загалом з 2014 року у заходах Noosphere Engineering School взяли участь майже 10 тисяч людей. А майже тисяча студентів долучилася до проєктів та стартапів. На базі Engineering School заснували і реалізували 65 software і deeptech проєкти. І лише за 2022 рік тут народилося 32 нові проєкти.
Попри чудове технічне оснащення, самі студенти кажуть, що головне – не техніка, а люди: майже 70 професійних менторів і спільнота однодумців.
«Дуже важливе ком’юніті. Якщо ви перебуваєте у середовищі спеціалістів, сильних програмістів, мимоволі у вас з’являється стимул вчитися, дізнаватися щось нове і навчання йде швидше й швидше», – підкреслює тімлід дніпровського проєкту Illusion Олексій Клименко.
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram