Як мама та директорка приватної школи Main School, хочу поділитися нашим досвідом навчання в британській школі. Можливо, він стане корисним для тих, хто планує навчання своїх дітей у Великій Британії. З початком повномасштабного вторгнення росії на нашу територію я, як і всі українські мами, найбільше турбувалася за своїх дітей і хотіла, щоб вони опинилися якомога далі від війни.
І хоча мої діти вже достатньо дорослі, рішення про переїзд до іншої країни на невизначений час давалося непросто. Але все ж ми зважилися й відправилися до Великої Британії.
Я маю сина та доньку, які навчаються в Україні в 10 й 9 класах в Main School. Це альтернативна школа, де я працюю директоркою вже 5 років, і в якості освіти якої впевнена на 100%. Тож у Великій Британії я оцінювала навчальний заклад не лише як мама, а і як едюкатор з досвідом у цій сфері.
Мої діти звикли до демократичного формату навчання, в якому потреби дитини стоять на першому місці. Тому я хвилювалася не лише про їхню соціальну адаптацію, але й про сприйняття школи та освітнього процесу в цілому.
Діти почали навчатися у британській державній школі на околиці Лондона. Школа має довгу історію, багато традицій, проте формат навчання – сучасний і прогресивний.
Освітня система Великої Британії складається з таких етапів:
початкова школа ― 5-11 років, середня школа ― 11-16 років, старша школа ― 16-18 років.Завершуючи середню освіту учні складають обов’язковий іспит – GCSE. Саме на цей рівень навчання потрапила моя донька.
У неї є базові предмети, серед яких – математика (не поділена, до речі, на алгебру й геометрію) та англійська (включає мову й літературу). Також можна самостійно обрати два предмети, за якими будеш складати іспит. Моя донька обрала Arts і Films. На останньому вони переглядають кінострічки, аналізують їх, розбирають та пробують себе в ролі творців кіно.
Син потрапив до старшої школи – Sixth Form, де проходить A-Level — найбільш поширену навчальну програму, що готує студентів до вступу в університет і триває 2 роки, і яка є аналогом 10-11 класів в Україні. Завершивши її, студенти складають іспити у віці 18 років. Тут учні обирають три предмети, за якими й будуть складати іспит, щоб продовжити навчання в коледжі.
Навчальний день в нашій британській школі починається о 08.50 з 20-хвилинної «переклички». До школи та назад дітей розвозить автобус, який забирає їх на зупинці в точний час. Уроки щодня тривають до 15.15, до цього часу покидати територію школи заборонено.
У школі є поділ на houses – ніби факультети у Гоґвортсі. Учнів різних хаузів можна відрізнити за різним кольором краваток. Також у школі є дрескод – обов’язкова форма з фірмовим лого та кольорами школи, яку можна придбати в їхньому магазині.
Домашні завдання викладач публікує в спеціальній групі Teams, до якої мають доступ учні. Виконані завдання школярі надсилають також туди.
Харчування в школі платне. Для того, щоб діти могли відвідувати їдальню, батьки поповнюють спеціальний рахунок, з якого знімаються кошти, а діти можуть замовити обід, скориставшись відбитком пальця.
Найважче було адаптуватися саме до мовного середовища. Хоча рівень вивчення англійської мови в Main School досить високий, все ж звикнути до того, що всі і всюди розмовляють лише англійською було непросто. Особливо це стосувалося безпосередньо уроків, адже всі терміни й поняття тепер треба було освоїти іноземною мовою.
За словами моєї доньки, її нові однокласники, вчителі та весь персонал школи були дуже лояльними щодо мови й приязними. Підбадьорювали, допомагали, постійно цікавилися, чи все гаразд, чи зрозуміло, чи потрібна допомога.
До нових учнів у школі прикріпляють body – куратора, який допомагає адаптуватися й розв'язувати повсякденні питання, пояснює, що і як влаштовано.
Крім того, в школі активно працює психолог, який дружньо налаштований і готовий допомогти з будь-якими питаннями.
З огляду на свій досвід, можу сказати, що не варто боятися робити помилки й просити про допомогу у школи. Звісно, є свої нюанси, але в нашому випадку персонал школи підтримав дітей і допоміг швидко й безболісно адаптуватися до нових умов.
Мої діти вже мають нових друзів, не бояться говорити англійською, вільно почувають себе на уроках та отримують схвальні відгуки від викладачів.
Проте варто взяти до уваги, що для дітей, які приєдналися не від самого початку навчання, рік можуть не зарахувати. З цією проблемою зіштовхнулися і ми, і ще багато українських сімей у Великій Британії. Наприклад, моєму сину доведеться повторно навчатися ще один рік, адже ми потрапили в цю школу лише в березні.
Також знаю, що багато батьків, чиї діти зараз вимушено навчаються за кордоном, хвилюються, що пропускають навчання в Україні й не отримають державний атестат. Для цього ми в Main School спеціально розробили програму вечірньої онлайн-школи. Це дозволяє відвідувати уроки з української програми після іноземних, адже вони проходять з 15.00-16.00. Так, мої діти після навчання в британській школі потім доєднуються ще до онлайн-уроків зі своїми українськими вчителями. І я можу бути впевненою, що вони отримають атестат в Україні, а також легко віллються в навчальний процес після завершення війни й повернення додому. З запитаннями пишіть в месенджер https://www.facebook.com/liliya.rvach
{{read_more|Читайте також| 5610, 5655}}
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram