Освітяни, які все ще залишаються на тимчасово окупованих РФ територіях України, дедалі частіше зазнають тиску з боку сусідів-«визволителів». Уже відомо про випадки на територіях Донецької та Луганської областей, коли окупанти намагаються деукраїнізувати школи: забороняють вивчати мову, літературу та історію України.
А вчителів з Херсонської, Харківської та Запорізької областей, примусово депортованих до РФ, насильницькими методами хочуть русифікувати у так званих «таборах перекваліфікації». Водночас за будь-яку співпрацю з окупаційною «владою» педагогам загрожує кримінальна відповідальність, адже такі дії розцінюються як колабораціонізм.
Виняток можуть становити лише педагоги, які в умовах окупації працюють за українськими програмами. Але чи є/буде така можливість у вчителів – питання відкрите. Далі розповідь вчительки з тимчасово окупованого міста у Херсонській області для «УП.Життя» та пояснення голови парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака і освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, як освітянам у захоплених росіянами містах продовжувати виконувати свої обов’язки.
Наша співрозмовниця викладає англійську мову у місцевій школі уже 23 роки, її рідні – перебувають в евакуації, а сама вона не має можливості виїхати з міста, яке захопили росіяни.
Ворожа техніка стояла на порозі її міста вже у перший день війни. Тоді школярів по всій Україні відправили на вимушені двотижневі канікули. Коли канікули закінчилися, місцеві заклади освіти почали відновлювати навчальний процес дистанційно.
«Поки ще був доступ до інтернету, ми проводили онлайн-уроки в Zoom, давали завдання дітям, перевіряли, спілкувалися. Намагалися і зараз намагаємося психологічно підтримувати їх. Було дуже страшно, тому що постійно стріляли. Згодом дуже швидко зник інтернет. Нам казали, що окупанти перебили кабель», – розповідає жінка.
Згодом директори шкіл розіслали вчителям повідомлення, де йшлося про те, що навчальний рік закінчується. «Керівники шкіл переслали повідомлення, в якому йшлося про те, що ми не будемо співпрацювати з окупаційною «владою». Нам повідомили, що навчальний рік закінчується. Школи мали визначити, коли завершити навчання – 4 чи 8 квітня. Наша школа вирішила продовжити навчання до 8. Сказали виставляти оцінки і все. Звичайно, ніхто не хоче співпрацювати з окупантами. Нам видали трудові книжки, особові справи і сказали «ви їх краще збережете». Ми всі чекаємо, що нас визволять», – наголошує вчителька.
За її словами, люди щодня виїжджають з міста, однак багато хто залишається. Попри те, що навчальний рік завершено, вчителі вирішили продовжити працювати.
«Є діти, які готові навчатися у будь-яких умовах. Ми, вчителі, зі свого боку надсилаємо завдання. Зокрема, через Viber. Якщо у них є можливість переглянути, то ми ще надсилаємо посилання на відео з Всеукраїнської школи онлайн. Коли є важка тема, і розуміємо, що діти самі її не розберуть, вони можуть нам дзвонити. Ми даємо індивідуальні консультації, все пояснюємо», – розповідає вчителька.
За її словами, деяким школам так звана окупаційна «влада» пропонувала співпрацю, та всі вчителі написали заяви про відмову.
Одразу після цього, каже жінка, керівниця міського управління освіти виїхала з міста і нібито почала «працювати дистанційно». Принаймні про це повідомила вчителям директорка школи, де викладає снаша піврозмовниця.
Містом навіть поширюються чутки про те, що всіх вчителів звільнили. Заробітну плату востаннє педагоги отримали ще у березні. Наступні виплати мали б надіслати 14 квітня, однак цього не сталося, розповідає жінка.
«Офіційно нам ніхто нічого не повідомляв. Ми жодних заяв (на звільнення – ред.) не писали. Я питала у директора, чи є у нас взагалі місцеве керівництво. Кажуть, що начальниця управління освіти працює дистанційно.
Директори більшості шкіл повиїжджали, а вчителі не знають, що робити. Керівниця однієї зі шкіл поїхала з міста і взагалі видалилася із робочого чату. Чи будуть вчителям платити, чи не будуть – невідомо. За що і як нам жити далі – ми не знаємо. Таке враження, що нас просто покинули», – наголошує жінка.
Попри невизначеність, педагоги продовжують заповнювати документацію, журнали, виставляти оцінки, аби розіслати дітям табелі. Доступу до сайту «Нові знання», яким освітяни користувалися як електронним журналом і щоденником, наразі немає через відсутність інтернету. За словами співрозмовниці, по місту не працює жоден провайдер, а мобільний зв'язок – слабкий.
Зі слів жінки, усі рекомендації, що надсилало Міністерство освіти і науки, стосувалися лише безпосередньо завершення навчального року, ведення документації та довідки на кшталт «які права має вчитель» щодо дистанційного викладання. Коментуючи можливість будь-якої співпраці з окупантами, жінка наголошує, що люди, зокрема педагоги, налаштовані рішуче і не збираються співпрацювати з ворогом. Всі заручники окупації сподіваються, що до вересня ситуація зміниться на краще.
«Я знаю про закон про кримінальну відповідальність за колабораціонізм. Але ніхто тут з ними не збирається співпрацювати. При цьому у мене немає можливості виїхати, щоб в майбутньому уникнути такої співпраці. Тут ще справа у тому, що зараз – кінець навчального року. Ще є червень, липень, серпень… ми всі віримо, що до вересня щось вирішиться, і нам не треба буде стояти на роздоріжжі», – наголосила жінка.
Зараз вчителі намагаються підтримувати «нормальність» у спілкуванні з дітьми, за що батьки дякують і визнають, що в умовах війни «можливість навчатися стала справжнім привілеєм».
Херсонська область – це Україна. Люди неодноразово демонстрували російським окупантам, що українцям не потрібне їхнє «визволення». Фото: Юрій Соболевський
Останнім часом заклики до освітян не йти на співпрацю з окупаційною владою лунають звідусіль: від уповноваженого із захисту української мови Тараса Креміня, освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, голови комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака тощо.
Деякі педагоги в окупації, як і наша співрозмовниця мають змогу продовжувати навчати дітей за українською програмою, поки самопроголошена «влада» наводить свої «порядки» у тимчасово окупованих містах. Однак, це вдається не всім. Тим, хто погодився співпрацювати з ворогом, навіть під тиском, загрожує кримінальна відповідальність як колабораціоністам.
Під дію санкцій статті про колабораційну діяльність Кримінального кодексу підпадатимуть освітяни, які займалися російською пропагандою у закладах освіти, співпрацюючи таким чином з окупаційною «владою» захопленої території – ті, хто піддався тиску окупантів та навчав дітей за освітньою програмою держави-агресора.
Такі дії будуть трактуватися Законом як колабораціонізм і передбачають кримінальну відповідальність:
виправні роботи на строк до двох років; арешт на строк до шести місяців; позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років.Освітній омбудсмен Сергій Горбачов заявив, що «не може рекомендувати, як педагогам уникати співпраці з окупантами, адже все залежить від конкретної тимчасово окупованої території, ситуації, в якій знаходиться конкретна людина».
При цьому зазначив, що реальним способом уникнути з боку окупаційної влади тиску та примусів до викладання у школі за програмою країни-агресора є оголошення простою.
Горбачов переконаний, що таке рішення щодо всіх окупованих територій мають ухвалити в Україні на найвищому рівні.
«Для мене було б прийнятним, якби на найвищому рівні було ухвалене рішення про оголошення простою на всіх тимчасово окупованих територіях. Тоді вчителі та інші освітяни мали б законне право не приходити до закладів освіти, не здійснювати освітній процес і це допомогло б їм певним чином захиститися від тиску окупантів», – підкреслив освітній омбудсмен.
Раніше Сергій Горбачов звернувся до педагогів, які продовжують навчати дітей на окупованих територіях. Зокрема, він закликав освітян й надалі, за можливості, організовувати освітній процес дистанційно, але приховувати це.
«Вже є факти, коли за організацію освітнього процесу за українськими програмами на освітян здійснювався тиск, погрози з боку окупаційної влади», – підкреслив Горбачов.
Вчителі в окупації, за можливості, можуть навчати дітей дистанційно за українською програмою. Джерело фото Deposittphoto
Якщо ж дистанційне навчання здійснювати не можливt, вчителі мають попросити учнів продовжити навчання в будь-якому іншому закладі освіти України.
В умовах оголошеного простою освітяни мають отримувати не менше ⅔ заробітної плати, що визначено статтею 113 Кодексу законів про працю України.
При цьому не всі керівники закладів освіти або місцевого управління освіти мають змогу видати накази про простій з різних причин: через втрату доступу до печаток, електронних цифрових підписів, програмних систем нарахування, казначейських рахунків тощо.
У зв'язку з цим омбудсмен Сергій Горбачов уже звернувся до Верховної Ради із закликом чітко визначити та оприлюднити повідомлення, чи буде перераховуватися заробітна плата зараз, чи виплати будуть здійснені після звільнення тимчасово окупованих територій.
Статтею 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення освітян своєчасними виплатами зарплати.
Водночас роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це сталося внаслідок ведення бойових дій або ж інших обставин непереборної сили.
При цьому звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від цього обов’язку. Якщо своєчасні виплати неможливі внаслідок ведення бойових дій, то строки можуть бути відтерміновані до моменту відновлення діяльності підприємства.
Горбачов додав, що парламент має уточнити критерії визначення колаборантів, щоб не допустити здійснення виплат тим, хто допомагає ворогу.
«Ми розуміємо складність і навіть трагізм ситуації працівників закладів освіти, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, але все ж закликаємо не зраджувати свою державу та не співпрацювати з окупантами й колаборантами», – наголосив уповноважений.
Горбачов вважає, що всі записи у трудових книжках працівників, зроблені окупантами та колаборантами, або іншими працівниками під примусом не можуть визнаватися дійсними, а педагогічний стаж педпрацівника – вважатися неперервним.
При цьому, за його словами, наразі немає впорядкованого нормативного акту, який визначав би, як вчителям виконувати свої обов'язки на окупованих територіях.
«Вчителі, які піддадуться на тиск і будуть працювати з дітьми, вкладаючи їм в голову отруту «русского мира», понесуть відповідальність. Це не всім подобається, але це Закон України. Допомагати агресору – це злочин», – підкреслив омбудсмен.
Голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак також вважає, що оголошення простою – чи не єдиний спосіб для освітян уникнути тиску з боку окупаційної «влади».
«Ми рекомендуємо припинити трудові відносини і повідомити про це в територіальні органи або обласні органи управління освіти. У будь-якому разі держава гарантує збереження місця роботи і виплату заробітної плати навіть за той час, коли вчитель не буде працювати», – наголосив Бабак.
Голова профільного комітету ВР радить за можливості евакуюватися з тимчасово окупованих територій на підконтрольну українській владі територію.
«Потім можна знайти роботу в іншій школі іншого регіону. Можна зареєструвалися як внутрішньо переміщена особа і отримати зарплату, якщо вчителі не отримали її на окупованій території. Освітня субвенція продовжує нараховуватися. Я розумію, що деякі люди не мають можливості виїхати, але йти на співпрацю з окупаційною владою – це пряме порушення Закону України», – підкреслив Сергій Бабак.
Раніше чиновник наголосив, що виняток становлять учителі, які в умовах окупації працюють за українськими програмами. Такі непоодинокі кейси, за його словами, є в Херсонській області.
У такому разі за вчителем зберігається і місце роботи, і заробітна плата, а також він не нестиме кримінальної відповідальності.
Також голова профільного комітету ВР висловив думку щодо того, чи можуть у майбутньому уникнути покарання вчителі, які пішли на співпрацю з окупантами через реальну загрозу життю та здоров'ю:
«Я не знаю, чи у воєнний час загроза смерті якось пом'якшує обставини співпраці з окупантами, але з морально-етичної точки зору, здається, що ні. Зараз діє закон про воєнний стан, але це не звільняє від виконання інших, і закон про колабораціонізм – один із них. Людям постійно говорять евакуюватися, поки є така можливість, але часто вони не їдуть. Зі своїх особистих причин».
Якщо є можливість евакуюватися з тимчасово окупованої РФ території України - необхідно це зробити, наголошує Сергій Бабак
{{read_more|Читайте також| 5436, 5442}}
Титульне фото UNIAN
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram