Деякі студенти вважають, що найкращі викладачі – практики. Мовляв, вони дають найцінніші, наближені до «бойових» умов знання. Олена Плоха з цим погоджується, оскільки співпрацює з ІТ-компанією ЕРАМ у ролі керівника навчальних лабораторій і поєднує цю активність з роботою у ВНЗ, в якому вона викладає «Управління ІТ-проєктами», «Інновації та підприємництво в ІТ», «Інформаційні системи в організації та менеджменті ІТ-підприємств». У цьому матеріалі вона ділиться своїми думками, чому важливо вчитися, щоб учити, і розповідає де, коли і як це можна робити.
В мене характер типової відмінниці. Закінчила школу з золотою медаллю, а потім Харківський національний економічний університет з червоним дипломом. Працювала рік податковим інспектором, а потім погодилась на пропозицію вступити до аспірантури рідного ВНЗ. Склала іспити, пройшла конкурс і незабаром моя кар'єра у вищій школі почалася. Я завжди любила допомагати людям розвиватися, спостерігати їхній прогрес і усвідомлювати свою участь в ньому. Все це я знайшла для себе в професії викладача.
До того ж згодом я впевнилась, що навчати – цікаве заняття, нудьгувати майже немає часу. Спілкування зі студентами з різним рівнем підготовки та життєвим досвідом – чудовий досвід. Адже хороший викладач розпізнає енергію, налаштовується на хвилю аудиторії, щоб інтерпретувати та презентувати матеріал доречно конкретній групі. Так в процесі навчання розвивається не лише група студентів, а й сам викладач.
Але дуже швидко традиційних підходів мені стало замало. Хотілося пробувати нове. Щось таке, що дозволить побачити результати навчання якомога швидше. У 2013 році мені пощастило взяти участь в європейських проєктах ERASMUS+, в рамках яких викладачі українських, білоруських та європейських університетів працювали над впровадженням інноваційних підходів в освіту. Власне кажучи, там я і навчилася у європейських фахівців впроваджувати тренінгові методи у свої дисципліни. З того часу мої студенти-магістри отримували теорію малими порціями, а більшу частину часу присвячували практичним завданням, моделюванню реальних ситуацій та розбору кейсів. Для них це було новинкою і «вау-ефектом». Для мене –новою кар'єрною сходинкою.
Я почала запроваджувати досвід тренінгів в роботу з різними курсами. І незабаром отримала пропозицію працювати з грантовим IT-стартапом, який передбачав мікс технологій та бізнес-знань. Я повинна була навчити команду продумувати бізнес-ідею, економічну складову стартапу, презентувати його і втілювати в життя. Мене дуже надихнула ця ідея, ми виграли ще кілька грантів, почали співпрацювати з колегами з інших європейських університетів. Все глибше я занурювалася в питання того, як зробити класичну університетську освіту справді потрібною, практичною і потрібною для студентів.
Приблизно тоді ж, у 2014-му, я перейшла на кафедру інформаційних систем ХНЕУ ім. Семена Кузнеця. Це був новий для мене світ. Треба було навіть ходити на курси програмування, щоб підвищити кваліфікацію. Але те, що раніше здавалося іншою планетою, раптово стало близьким і доступним для розуміння.
Я довго дослухалася до відчуттів: будувати кар'єру в ІТ у ролі розробника, тестувальника або бізнес-аналітика, або залишитися у сфері освіти. І зрозуміла, що все ж таки бажання викладати в мені дуже сильне. Так стала придивлятися до можливостей освіти в ІТ.
У той час я вже викладала технічні дисципліни й хоча щосили вивчала теорію, чітко відчувала, що для навчання студентів мені не вистачає практики, живих прикладів. Буквально задихалася від цього. На щастя, коли є запит – приходять і можливості!
У 2017 в ЕРАМ стартувала пілотна для компанії й країни в цілому програма Teachers Internship. Йшлося про стажування для викладачів ВНЗ. Я побачила оголошення в Facebook і без зайвих вагань зареєструвалася. Мене чекало інтерв'ю, співбесіди й незабаром я опинилася поміж перших 16 осіб, які проходили навчання в Харкові.
ЕРАМ Teachers Internship дала мені саме те, чого так не вистачало. Я одразу додала практику у свої тренінги, які проводила для студентів на спеціальностях «Комп'ютерні науки», «Програмна інженерія». Після занять я збирала анонімні анкети й розуміла: спрацювало! Їм було корисно! Для мене це було перемогою. А трохи пізніше я отримала запрошення від компанії співпрацювати спочатку як тренер, а потім як керівник навчальних лабораторій з автоматизованого, функціонального тестування і бізнес-аналізу. Сьогодні я поєдную свої знання зі сфер економіки, інформаційних технологій, освіти, бізнесу і застосовую їх в IT-сфері.
Програма ЕРАМ Teachers Internship давно стала частиною компанії і я рада, коли бачу нові набори. Саме зараз викладачі ВНЗ та шкіл з будь-якої точки країни беруть участь у літній онлайн-програмі.
Точно знаю: справжній виклик – вчити студентів, які вже співпрацюють з компаніями. Більшість вже на третьому курсі, а то й раніше, роблять перші кроки в професії, претендують на навчання або вакансії. Деякі викладачі, звичайно, усвідомлюють, що нинішнє покоління студентів треба вчити інакше. Це вже не питання новаторських програм, а пряма необхідність. Тому великий плюс, що програма ЕРАМ стала всеукраїнською і тепер декілька разів на рік вона доступна не тільки викладачам ВНЗ, а й шкільним вчителям по всій країні. Ми розсудили так: якщо у 2021 запустили пілотну програму профорієнтації для школярів ЕРАМ Pre-Junior program, то треба і вчителям дати можливість бути з вихованцями на одній хвилі в плані розвитку технологій і трендів в ІТ-освіті.
Можливості для розвитку для викладачів є, важливо лише стежити за анонсами в соцмережах. Ряд інших ІТ-компаній створили свої аналоги Teachers Internship. Ними варто користуватися, тому що складно у 2021 почувати себе впевнено, викладаючи студентам ІТ-спеціальностей без практичного досвіду.
Попри велике навантаження, я все одно поєдную співпрацю з ІТ-компанією і роботу в університеті. Так само роблять і більшість колег-керівників лабораторій з ЕРАМ. Наша головна мотивація – щире бажання ділитися практичними знаннями та досвідом зі студентами. Це змушує працювати більше, ніж часом дозволяє баланс між роботою та особистим життям. Але якщо не буде зв'язку освіти й бізнесу, ми не зможемо готувати молодих фахівців, які будуть успішні на ринку праці.
Саме тому ЕРАМ бере участь в роботі ІТ-кластерів, Асоціації ІТ України, Європейської Бізнес Асоціації, яка спрямована на трансформацію і поліпшення технічної освіти в країні. Це стратегічно важлива робота і соціальна відповідальність бізнесу. Прекрасно, що в неї інвестують багато великих гравців IT-ринку.
Викладачеві у 2021 важливо не стояти на місці, а розвиватися і змінюватися так само швидко, як навколишній світ. Тільки в такому випадку можна залишатися конкурентним. Для цього, звичайно, треба любити свою справу, прагнути до саморозвитку і хотіти принести користь.
Більшості студентів (за винятком тих, хто не потребує сторонньої мотивації, і тих, хто зовсім не замотивований і шукає себе в інших сферах) все ж таки потрібен ментор, наставник. Саме такою персоною може бути викладач: людиною, яка підтримає, допоможе, підкаже більшості майбутніх фахівців вектор розвитку. Цей підхід дещо відрізняється від класичного, але він адекватний сучасним реаліям і запитам студентів. І для нього потрібна певна практична експертиза, якісний контент, перевірений практичною роботою. Такому викладачу студенти будуть довіряти, від нього отримають мотивацію.
Добре, що українські ВНЗ мають певну автономність. Це дозволяє їм поступово трансформувати програми, запроваджувати нові формати навчального процесу в рамках варіативних дисциплін. Та й у школах, де програма більш регламентована, все одно залишається можливість факультативів. Це простір і можливість для вчителя дати учням щось нове і корисне. Звісно, було б чудово, якби такі ініціативи підтримував не лише ентузіазм викладачів, а й держава.
{{read_more|Читайте також| 4985, 4977}}
Відверто кажучи, викладачам зараз непросто ще й тому, що студентам доступно безліч ресурсів. Необхідно бути на голову вище, щоб відповісти на можливі запитання від тих, хто дуже рано починає отримувати практичний досвід. Особисто для мене найкращий показник ефективності заняття – коли студенти після тренінгу кажуть, що дізналися щось нове, хоч вже й працюють декілька років роботи в ІТ-компанії.
Рекомендую всім викладачам: підшукайте те, що підійде особисто вам для підсилення своєї експертизи та користі. Шукайте матеріал в книгах, блогах, відеоуроках, відкритих ресурсах, програмах і стажуваннях від компаній. Поступово відмовляйтесь від класичного формату «лекція + практика». Особисто я даю студентам для попереднього ознайомлення з темою матеріал, корисні посилання. Коли вони приходять підготовленими, ми можемо витратити час на обговорення, дискутування, питання і практичний розбір тієї чи іншої теми.
При цьому, безумовно, гра не повинна проходити в одні ворота. ВНЗ теж необхідно стати гнучкішими, адаптивнішими. Надлишок бюрократії може вбити у викладачів бажання розвиватися. Якщо так станеться, ми дуже скоро відчуємо наслідки на ринку праці.
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram