Швидкочитання стало модним. Ви напевно бачили оголошення на кшталт «Швидкочитання за 72 години», «Навчіть дитину швидко читати», «Швидкочитання – необхідна навичка в навчанні». Нейропсихолог і засновник проєкту «Діти, готові до майбутнього» Анна Поліщук наводить найпопулярніші упередження щодо швидкочитання і пояснює, як все ж таки правильно навчати дитину швидко читати. Ви дізнаєтеся, скільки часу буде потрібно, щоб опанувати цю навичку, чи варто віддавати дитину на групові заняття і в яких випадках швидкочитання може нашкодити розвитку.
І так і ні. Уміння однозначно. Але швидкочитання – це техніка читання про себе, не вголос. Вищі показники цієї техніки недоступні, поки дитина не навчиться читати вголос якісно, вище певної норми. Спочатку потрібно засвоїти техніку читання вголос, потім вже вирішувати, наскільки дитина готова до швидкісного читання.
Це головний міф. Структури головного мозку і нейропсихологічні чинники, відповідальні за процеси навчання, так швидко не формуються. Нові складні нейронні зв'язки, якщо їх не закріпити, дуже швидко нівелюються. Щоб опанувати швидкочитання, буде потрібно мінімум три місяці регулярних занять.
На жаль ні. Про це багато хто не знає, але неодмінно стикається в результаті. Швидкісне читання – навичка, але не така, як їзда на велосипеді. Її потрібно постійно підтримувати. Без тренувань швидкість буде поступово знижуватися, а якість прочитаного «витікати крізь пальці».
Якщо програма індивідуальна, то так, це можливо. Якщо це робота в групі, то є ризик пропустити важливі параметри в розвитку і становленні цієї навички. І отримати нелюбов до читання взагалі. Назавжди. Навчити всього дитини «з нуля» простіше, ніж переучувати. Підходьте відповідально до вибору того, де і з ким малюк буде вперше освоювати буквар як систему. Робочий варіант: мінігрупи до трьох осіб.
{{read_more|Читайте також| 4920, 4607}}
Багатьом дітям протипоказано вчитися швидкочитанню. Педагог зі швидкісного читання – не лікар, та не логопед і не нейропсихолог, тому він не завжди здатний відрізнити індивідуальні особливості дитини від затримок розвитку, які перешкоджають освоєнню навички. Збільшення і розгін швидкості читання без урахування таких труднощів призведе до закріплення проблем, які вже є у дитини.
При високій швидкості читання стає чітким, акцентованим, очі вчаться «вихоплювати інформацію», але, на жаль, вся принадність художньої літератури залишається недоступною. Всі тонкощі описів, краса природи, деталей костюмів, переливи світла – мозок, найімовірніше, утримувати не стане. Вийде сухий залишок. Логіка без прикрас. Саме тому потрібно точно знати, який літературний жанр ви плануєте читати й чи потрібно вам в цьому випадку швидкочитання.
Теж помилкова думка. Щоб розв'язувати проблему, потрібно зрозуміти її причину. Якщо в дитини дислексія, то шлях корекції буде зовсім не схожий на урок швидкочитання: тут самого читання буде не так багато – спершу працюють з образом букви по всім модальностям і повертаються до основ.
Коли дитина вже технічно і з розумінням опанувала навичку читання, але прискоритися не виходить, на це є причина. І вона може бути будь-якою: від поганого зору (невстановлений діагноз) до труднощів з артикуляційним апаратом і диханням. Тут потрібно розбиратися з логопедом, нейропсихологом чи неврологом. А далі діяти виходячи з рекомендацій фахівців. Швидкочитання не вирішує всіх проблем.
Те, що дитина навчиться тільки на уроках, – міф. Без регулярних, щоденних тренувань вдома навичка буде формуватися нескінченно довго або зовсім не буде опанована. Якщо дитина піде вчитися швидкочитанню, будьте готові знаходити час на домашнє читання і виконання вправ. Інакше гроші підуть в нікуди.
Діагональне читання – всього лише один з численних способів прискореної роботи з текстом, причому досить складний. Щоб до нього підійти, спершу потрібно буде освоїти базові вправи для концентрації уваги й роботи очей, безліч технік фіксації погляду і запам'ятовування, відпрацювати перекази постійно зростаючих в обсязі текстів, коректно транслювати отриману інформацію, вміти обробляти різні стилі й потоки інформації, а вже потім можна буде «взятися за діагональ».
Швидкочитання – довгий шлях. Не раджу шукати легких шляхів, у випадку зі швидкочитанням вони точно приведуть не туди.
Читайте також: Спецпроєкт «Інтерв'ю зі школами», глибинні інтерв'ю з представниками інноваційних шкіл України
Джерело фото unsplash
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram