Агенція з добору шкіл для дітей School Navigator у співпраці з освітнім медіапорталом Освіта Нова ініціювали спеціальний проект «Інтерв'ю зі школами». Мета проєкту – роз'яснити батькам різницю між конкретними приватними школами.
Трохи передісторії.
Агенція з добору шкіл School Navigator спеціалізується на вивченні запитів батьків та виявляє критерії, на які варто орієнтуватись при виборі школи. Зокрема, проводить глибинне інтерв'ю з батьками, психолог спілкується з дитиною. На основі особливостей сімейної ситуації та особливостей розвитку дитини аналітичний відділ агенції шукає школу, яка покаже найкращий результат співпраці саме з цією сім’єю.
Такий підхід зменшує хаос на ринку української шкільної освіти та негатив у сторону шкільних закладів. Команда School Navigator переконалась, що поганих шкіл немає. Є недостатньо інформації та нерозуміння різниці.
Тож результатом цієї колаборації стануть глибинні інтерв'ю з представниками інноваційних/альтернативних/приватних шкіл України. Представляємо вашій увазі київську демократичну «Спільношколу».
Анастасія Киреєва-Кислинська, фундаторка «Спільношколи», неприбуткового, незалежного навчального закладу. Розвиваю візію нового формату шкільної освіти, який не стільки задовольняє наявний попит на ринку, скільки створює та пропонує інноваційну освіту дітей для їх становлення та реалізації в сучасному світі
У Києві. Завершуємо літню програму в попередньому приміщенні на Дорогожичах, вул. Петропавлівська, 37. Сьомий навчальний рік починаємо в новозбудованому під нас дитячому комплексі на Виноградарі в ЖК «Варшавський мікрорайон» з 19 вересня 2021 р.
Думка створити школу виникла близько 12 років тому, і я весь час намагалася рухатися у цьому напрямі, але розпочати це вдалося тільки у 2015 році. Були пошуки, навчання, визрівання ідей, громадська залученість у законодавче реформування освіти, психологічна освіта та практика, взаємодія з закордонними науково-практичними та дослідницькими програмами й декілька спроб створення інноваційної школи.
А потім я зрозуміла, що я не знайду замовника школи як бізнесу, який би ризикнув створити її не повторенням минулого, навіть якісним, а реалізовуватиме новітні рішення у всьому комплексі задач: новітня мета, зміст, підходи, середовище, організація, стосунки, економіка, комунікація – принципово інноваційну школу без компромісів до кон’юнктури ринку, рівня прибутку та бажанням масштабувати.
Звичайна школа із класно-урочною системою застаріла, тому мене цікавив не просто альтернативний шлях, а пошук нової моделі, яка має відповідати запитам сучасного світу. В січні 2015 року взяла участь в міжнародній конференції «Свобода вибору в освіті» в США.
Звідти приїхала з розумінням, що перед необхідністю радикальних змін в шкільній освіті стоїть все світове товариство й насправді несміливо гальмує. У сфері обов’язкової освіти залучено дуже багато політики, грошей, ризиків та людських стереотипів. Й тих, хто готовий до принципово нового, не так багато. Але всюди з’являються нові окремі приклади, які слугують дієвими моделями для розповсюдження нових практик.
Нова модель ще не з'явилася і людство тільки постало перед викликом. Науково-технологічний процес створив прірву між запитом реальності й тим, що видає школа. За роки моїх пошуків, поїздок та аналізу сформувалися обриси нової школи.
Потім знайшлися критерії й ми синхронізували концепцію Спільношколи з загальносвітовим трендом – Innovative Learning Environments (ILE). На 2021 рік цей рух має багато прикладів успішних проєктів.
Але як це часто трапляється приводом для початку власних змін стає щось особисте. Мені важливо було зрозуміти, чому мій старший син відмовився ходити до школи у віці 10 років. Я згадувала також свої переживання з минулого, пов’язані зі своїм навчанням та дитинством. Школа може впливати. Вона може створювати свіжу сучасну здорову та добру атмосферу не тільки для конкретних дітей, але й сприяти миру в родинах, а також й впливати з часом на конструктивні зміни соціальних тенденцій. Я переконана, що освіта – це саме той шлях, яким можна покращувати світ.
В основі школи лежить гуманістичний погляд на людину (не плутати з гуманною педагогікою), людиноцентричний підхід. Одним із його фундаторів був Карл Роджерс. Ненасильницьке спілкування, яке останнім часом стає більш відомим у сфері комунікацій, і в освіті також походить з людиноцентричної філософії. Цей погляд передбачає повагу до волі людини, її потреб та переживань, її права жити та діяти у відповідності своїх сенсів.
В освіті гуманізм – це розмите поняття. Всі, хто працюють у цій сфері, насправді хочуть добра дітям. А батьки, що дбають про своїх дітей, й тим більше. Але шляхи, якими всі цього досягають, відрізняються. Впродовж XX століття панує об’єктний погляд на дитину, який і продовжує переважно існувати. Працює він таким чином: батьки/вчителі мають своє бачення на проєкт «Дитина» й далі штовхають-тягнуть-обстругують цей «нейтральний матеріал», щоби досягнути своїх цілей. В такому ставленні передбачається, що дитина може проявляти себе тільки так і тією мірою, що збігається з очікуваним результатом дорослих.
Апріорі вважається, що дитина ще мала й тому вона не знає, що для неї краще й потрібно. Людиноцентричність, підносить суб’єктність. Тобто дорослі створюють такі обставини, в яких замість маніпулювань учнем, як об’єктом, надається достатньо прийняття, емпатійного відгуку, простору, часу, уваги та терпіння.
Так дорослі дають розвернутися та проявитися внутрішній тенденції до зростання та самоздійснення особистості в школі. Учень тоді є основним чинником навчальної діяльності, а ми створюємо насичене можливостями для освіти середовище й будуємо з ним стосунки, в яких живе довіра, повага, зацікавлення й таким чином, а не через стимул, підтримується мотивація до навчання. У такому випадку ми розкриваємо простір для дії, прояснюємо альтернативи, а вибір дитина робить сама.
Окрім філософської основи, спираємося на принципи Аgilе. Це рамка організації процесів та командної взаємодії, що дозволяє створювати інноваційний продукт. Вона закладає інше ставлення до поняття «структура». Коли існує динамічна стабільність, школа працює як організм, а не машина, яку спроєктували й вона поїхала, й їздить однаково багато років підряд. І школа – це не бізнес-план, що один раз вдався. А зерно, що концептуально у своїй суті має все основне, але не може бути через рік таким самим на вигляд, як буде деревом через 15 років. Спільношкола з першого дня була інноваційною школою. Вона не була альтернативною, в тому сенсі, що працює без освітньої програми. Хоча Спільношкола ліцензійний заклад, вона також не була традиційною школою, яка працює за типовими програмами з класно-урочною системою.
Ще один аспект, на який ми спираємося у своїй роботи – критерії освітнього інноваційного середовища, яке пропонує Міжнародна організація економічного співробітництва та розвитку. Всього критеріїв 7, і їхню реалізацію ми невпинно розширюємо і поглиблюємо.
Останнім зазначу ще одну характерну рису Спільношколи – власну компетентісну освітню програму – 5keys. Предметноорієнтовані освітні програми в світі поступово замінюються компетентнісними. Замість «я знаю» школа вчить надбанню нової якості «я вмію». Але поки школи, які реалізують не фактологічне викладання, а опановування нових вмінь, в Україні залишаються поодинокими.
Оскільки школу ми створювали з нуля, втілити це було легше. Завдяки предметним галузям діти вчаться мислити, опрацьовувати інформацію в будь-який спосіб та будь-якій формі, володіти собою, конструктивно взаємодіяти та здійснювати свій унікальний вклад у світ навколо. За 6 років ми розробили і відпрацювали власну компетентнісну програму і продовжуємо її розвивати за принципами Agilе.
Дослідницька програма Innovative Learning Environments, велика науково-практична програма Innovative Learning Environments and Teacher Changes, а також школи, які я відвідала, і які належать до категорії шкіл нового формату. Наприклад, Ørestad Gymnasium і Hellerup School у Копенгагені, Saunalahti School у Фінляндії і низка Dalton шкіл у Нідерландах. Візуально ці всі школи відрізняються від класичних наявністю просторів для соціальної взаємодії. В них також є мультифункціональні приміщення, побудовані методом кластерів (немає довгих коридорів і кабінетів, а є певні резиденції для дітей). Ми перебуваємо в пулі саме таких шкіл.
Для батьків, по-перше, у нас є закрита група у фейсбуці і канал у телеграмі, де ми час від часу інформуємо, що робимо, де перебуваємо за графіком року, які відбуваються події. По-друге, це три індивідуальні зустрічі на рік. Якщо все йде спокійно, то їх цілком достатньо. Батьки мають очікування та сподівання від своїх дітей, хвилюються, а у дитини в школі інша реальність, переживання та думки. Школа на таких зустрічах виступає порадником батькам та помічником дитині, щоби прояснити те, що батьки не бачать. Ми допомагаємо будувати комунікацію так, щоби вона була «з» дитиною, а не «про» дитину. Ми наполягаємо на варіанті партнерських стосунків, в яких є спільна мета й ми в одній команді. Це важливо для зрощування суб’єктності дитини та підтримки її особистісного розвитку. В діалозі трьох сторін, відбувається синхронізація запиту батьків, можливостей та прагнень дитини та фактичного стану справ.
Також активно працює електронна пошта, і можна звертатися з будь-якими уточненнями та питаннями Для оперативного зв’язку у нас в школі працює черговий куратор. Він моніторить всі месенджери, на які оперативно реагує. Батьки також отримують від школи листи, орієнтовно 5-6 на рік, де є підсумкова інформація за певний період. Ми проти постійного контролю навчальних процесів дітей зі сторони батьків. В тому числі не передбачаємо допомогу батьків з виконанням самостійних завдань на закріплення. Вони відбуваються в школі.
Все, що стосується навчання відбувається в школі у дитини за допомогою школи. Дитина за шкільні роки проходить шлях від залежності до самостійності. Природний та найбільш ефективний варіант освіти той, при якому школа створює насичений простір та можливості для навчання, а батьки дають емоційну опору та прийняття своїй дитині вдома, морально-етичні орієнтири та розвиток смислів в житті.
Навчання у нас відбувається 3-4 рази на тиждень Починаючи із сьомого року навчання, ми активно інтегруємо англійську мову у проходження різних дисциплін,
Сучасний погляд на фізичну активність передбачає окрім функціонального тренажу і спортивних ігор ще і природне ненавмисне заохочення до руху: ходіння та активне перебування на свіжому повітрі. Щотижня у нас є соціальний день, коли діти ходять на екскурсії.
В новому приміщенні для збалансованого цілісного підходу в освіті стане значно більше. Школа в своїх намаганнях давати якісну освіту однаково серйозно зважає на кожну з чотирьох сторін цілісного розвитку особистості:
- інтелектуальну,
- соціальну,
- емоційно-естетичну та фізичну.
Ми не радимо батькам у початковій і середній школі вдаватися до будь-яких профілізацій, тому що за віковою психологією ще не прийшов час для надбання фундаментальних знань чи навичок за вузьким напрямом. Наше завдання як школи – ознайомити дітей з можливостями для вибору та сприяти навичкам здійснювати осмислені рішення. Тому балету у нас нема, але танці є. Якщо це музика, то це більш-менш щось не спеціалізоване: співи, джаз-бенд, у якому є можливість грати на різних інструментах. Спорт також без професійного спрямування: айкідо, брейкданс, шахи, йога. Я б ще віднесла до фізичної частини – саморегуляцію нервової системи. У нас є медитативні практики: хвилинки концентрації, саморелаксація, візуалізація. Дитина має навчитися розуміти, як їй відновлюватися після нервового напруження.
Школа має свій харчоблок. Ми розглядаємо процес харчування як зону, де дитина теж вчиться приймати рішення. Ми не прихильники видавання порцій, не враховуючи бажання дитини, а намагаємося дати можливість їй обирати, супроводжуючи цей процес у векторі виховання здорових харчових звичок. Наші кухарі контактують із дітьми та входять у педагогічну команду. Вони знають особливості дітей, тому завжди звертають увагу та допомагають в конструктивному виборі, що взяти на тарілку. Наші викладачі харчуються разом з дітьми й також підтримують розвиток культури харчування.
Школа має свою закриту територію. Розташована у центрі житлового кварталу. Має охорону та камери для безпеки периметру. Загалом комфортна і безпечна атмосфера. У нас передбачені камери у транзитних коридорах, але у навчальних приміщеннях ні, наша принципова позиція. Дослідженнями давно доведено, що спостереження під час діяльності негативно впливає на психіку людей.
Зараз у нас навчається 75 дітей. У наступному році у школі має бути 180, взагалі вона розрахована на 300 учнів. Для кожного академічного рівня передбачена своя локація. Це постійний колектив з 48-72 дітей з різницею по віку в 2-3 роки й поділяється на 4-6 академічних груп, між якими можливі переходи серед навчального року. У школі обов’язково є місця для усамітнення й діяльності різних за розміром груп. Окремі кімнати тет-а-тет, де учні можуть затишно провести час чи перепочити. Це ергономічний, цікавий та приємний простір для всіх дітей.
Важливим моментом є шумоізоляція, що досягається шляхом відповідних будівельних матеріалів. Це все продумані речі, які допомагають дітям комфортно почуватися, бути залученими, а не примушеними до соціалізації. Коли створювалася архітектура комплексу, то ми орієнтувалися на такі критерії: навчальне середовище має провокувати на навчання, діяльність та рух; простір має бути гнучким для різних форматів навчання; атмосфера має підтримувати відчуття залученості у спільноту.
У форматі офлайн-школи тьютор у просторі, де є група дітей, допомагає їм із соціальною взаємодією. Академічний куратор бачить прогрес дітей, комунікує з цього приводу, допомагає з організаційними моментами з викладачами, контактами, питання індивідуального просування, проєктною роботою. Ні тьютор, ні академічний куратор, ні викладачі не мають в задачах регулярну комунікацію з батьками. Максимум уваги надається контакту з дітьми. Академічний куратор бере участь в індивідуальних зустрічах «на трьох» (батьки, дитина і школа). Є ще служба підтримки навчання, до якої входить команда психологів, що працюють зі складнощами, які виникають протягом навчання. Це спілкування з дітьми та батьками про непрості ситуації, які мають зазвичай глибші коріння й потребують додаткової уваги з боку батьків, але впливають на навчання.
Якщо ви бажаєте також розповісти нашим читачам про свою школу і стати зрозумілішими для своїх клієнтів, залишайте заявку тут.
Фото надані «Спільношколою»
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram