Альона Макєєва, викладачка географії у школі повного дня КМДШ, розказала нам, як застосовує проєктний підхід на своїх уроках.

Сьогодні освіта перебуває в стані оновлення навчального змісту та удосконалення його структури. А проблема формування цілісної географічної картини світу в учнів, підготовки їх до життя залишається однією з актуальних. Перед викладачами географії постає задача не тільки реалізувати знаннєвий компонент, а запровадити в дію основні компетентності  особистості учня.

 Існує багато підходів до визначення структури компетентностей. Міжнародна комісія Ради Європи пропонує:

  1. Інформаційні — вміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел;
  2. Саморозвитку й самоосвіти — мати потребу й готовність  навчатися протягом усього життя;
  3. Продуктивної творчої діяльності [1].

Можна виділити три групи компетентностей:

  • соціальні – характеризують уміння людини повноцінно жити в суспільстві,  брати на себе відповідальність, приймати рішення, робити вибір, безконфліктно виходити з життєвих ситуацій, сприймати діяльність демократичних інститутів суспільства;
  • полікультурні — не тільки оволодіння досягненнями культури, а й розуміння та повага до людей інших національностей, релігій, культур, мов, рас та соціального становища;
  • комунікативні — вміння спілкуватися усно та письмово рідною та іноземними мовами [1].

Дуже важливо на уроках географії зазначити мотиваційну компетентність. Як ми знаємо, мотив викликає дію, а внутрішня мотивація веде до усвідомлення процесу  навчання, виникнення інтересу до змісту предмета. Мотиваційна компетентність формує позитивне емоційне ставлення  до поставлених задач і веде до свідомого вибору професії.

За допомогою якого інструменту можна допомогти учню усвідомити географічну картину світу?

Таким інструментом є проєктний метод навчання. За визначенням Buck Institute for Education, це метод, навчаючись за яким, учні отримують потрібні знання та навички, досліджуючи і реагуючи на справжні, цікаві та складні питання [2]. Такий формат передбачає залучення учнів до створення власних продуктів, а також підвищує рівень відповідальності за виконаний обсяг роботи; перед школярами постає реальна проблема, що потребує вирішення. [2]

Проєкт «Картосхема харчових брендів України»

Розглянемо приклад проєкту учнів дев’ятого класу школи КМДШ, метою якого було здійснити регіональний зріз харчової промисловості нашої країни та створити власний картографічний продукт «Картосхема харчових брендів України»  та простежити експорт/імпорт товарів у порівнянні з Київською областю. 

Проєкт передбачав командну роботу та тривав два місяці: учні пройшли всі етапи: від ідеї до презентації.

На етапі ідеї перед дев’ятикласниками постало проблемне запитання: «Товари з яких областей найчастіше ми бачимо у супермаркетах нашого міста?» Подібні запитання сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, і показують практичність географічних знань та взаємозв’язок географії з життям.

На етапі створення карти учні збирали, аналізували, систематизували інформацію. Проєкт мав міждисциплінарний рівень, адже тут знадобилися знання з декількох предметів, зокрема, з фізики: учні здійснили радіологічне дослідження місцевих харчових продуктів.  Діти створили додаток до карти – інформаційний збірник, де представили 24 адміністративні області України з короткою характеристикою харчової промисловості в кожній з них.

Пізніше учні розширили проєктну роботу і презентували гастрономічні тури регіонами України з врахуванням різних рівнів радіаційного забруднення внутрішніх вод, ґрунтів і  харчових продуктів.

Учні отримали досвід роботи з картографічними матеріалами, розвинули навичку критичного мислення і командної роботи. 

Як бачимо, проєктний метод навчання має ряд переваг: можливість учнів рухатися у власному темпі, усвідомлювати,  аналізувати й виправляти помилки, відпрацьовувати навички самостійного пошуку інформації. А ще такий підхід готує дитину до реального життя, дає можливість спробувати себе в ролі дослідника, на практиці виявити певні закономірності та зв’язки між різними явищами та процесами.  

Використана література та джерела:
1. https://education-trost.at.ua/2014_04/razbejko.dijalnisno_orientovanij_pidkhid_u_praktic.pdf [електронний ресурс] – діяльнісно орієнтований підхід щодо навчання географії , науково-методичний збірник, випуск 26, м Тростянець, 2014
2. https://nus.org.ua/view/proektne-navchannya-korotko-pro-golovne/ [електронний ресурс] – Нова Українська школа.

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram