Osvitanova.com.ua

12 жовтня завершився Нобелівський тиждень впродовж якого оголошували Нобелівських лауреатів медицини та фізіології, фізики та астрономії, хімії, літератури та миру, а також премію пам'яті Нобеля в галузі економіки. 

Нобелівська премія 2020 року передбачає винагороду в 10 млн шведських крон (близько 1,1 млн доларів). На тлі пандемії коронавірусу ухвалили рішення не проводити традиційну грудневу церемонію вручення Нобелівських премій в Стокгольмі з особистою участю лауреатів. Замість неї відбулася телевізійна трансляція церемонії, в ході якої проводилися онлайн-включення з різних країн світу. Лауреати премії отримають свої нагороди через посольства. Церемонію скасували вперше з 1944 року, коли премії не вручали через Другу світову війну. 

Церемонія вручення Нобелівської премії миру все ж відбудеться в грудні в Норвегії, але буде менш широкомасштабна, ніж зазвичай. Традиційний святковий бенкет перенесено на наступний рік. 

Медицина та фізіологія – Харві Альтер, Майкл Хоутон і Чарльз Райс за дослідження вірусу гепатиту С.

Завдяки їх роботі на сьогоднішній день «тихий вбивця» гепатит С вважається виліковним.

Гарві Дж. Альтер  займався вивченням випадків захворювання на гепатит у людей, яким переливали кров. Майкл Гоутон  визначив генетичну послідовність вірусу. Чарльз М. Райс використовуючи технології генної інженерії реплікував вірус та довів, що саме він викликає поширені хронічні випадки гепатитів. 

Фізика та астрономія – Роджер Пенроуз, Рейнхард Гензель, Андреа Гез за вивчення чорних дір.

Коли масивна зірка руйнується під власною гравітацією, вона утворює чорну діру, настільки важку, що вона захоплює все, що проходить її горизонт подій. Навіть світло не може врятуватися.

Роджер Пенроуз – лауреат Нобелівської премії з фізики 2020 року – придумав геніальні математичні методи вивчення загальної теорії відносності Альберта Ейнштейна. Він показав, що теорія веде нас до утворення чорних дір, монстрів часу і простору, які захоплюють все, що в них входить.

Щоби довести, що формування чорної діри є стабільним процесом, Пенроузу необхідно було розширити методи вивчення теорії відносності - вирішити проблеми теорії з новими математичними поняттями. Новаторська стаття Пенроуза була опублікована в січні 1965 року і до цих пір вважається найважливішим внеском в загальну теорію відносності з часів Ейнштейна.

Крім нього, половина Нобелівської премії була спільно вручена Рейнхарду Гензелю і Андреа Геза «за відкриття надмасивного компактного об'єкта в центрі нашої галактики».

Хімія – Еммануель Шарпентьє та Дженніфер А. Дудна за розробку метода редагування геному CRISPR/Cas9.

Разом вони довели, що технологія генетичних ножиць дозволяє керувати ДНК вірусів і «розрізати» будь-яку молекулу ДНК у певному місці. За допомогою цієї технології, відомої як CRISPR/Cas9, вчені вже змогли вивести рослинні культури, стійкі до цвілі та шкідників. CRISPR/Cas9 наразі використовується у клінічних дослідженнях нових методів лікування раку, ВІЛ та інших захворювань.

Література – поетесі Луїзі Глюк

Луїза Глюк вважають однією з найвидатніших поетес сучасної американської літератури. Центральні сюжети її творів – дитинство, родина, близькі стосунки з батьками, братами та сестрами. 

Премія Миру – Світовій продовольчій програмі

Світову продовольчу програму відзначили «за зусилля, спрямовані на боротьбу з голодом, за внесок у покращення умов для миру в районах, що постраждали від конфліктів, і за те, що вона діє як сила, що сприяє запобіганню використанню голоду як зброї війни та конфліктів», повідомляється в Твіттері Нобелівської премії.

Економіка – Полу Мільграму і Роберту Вілсону за удосконалення теорії аукціонів і винахід нових форматів аукціонів

Нагорода, яку зазвичай називають Нобелівською премією з економіки, насправді прямого відношення до Альфреду Нобелю не має. На відміну від всіх інших номінацій, вона не була створена за заповітом шведського мецената, але заснована Шведським державним банком на честь свого трьохсотріччя і офіційно називається премією Шведського державного банку з економічних наук пам'яті Альфреда Нобеля. Виплачується премія за рахунок коштів, переданих держбанком Швеції в розпорядження фонду Нобеля, однак вибирає лауреатів Королівська шведська академія наук. 
 

Нобелівські лауреати українського походження

Серед лауреатів Нобелівської премії поки що немає українців за громадянством. Водночас серед всесвітньо відомих нобелівських лауреатів є вчені і письменники, які народилися на  Україні. 

На території сучасної України народилися шестеро майбутніх Нобелівських лауреатів. Ісидор Рабі, Семен Кузнець та Менахем Бегін народилися на українській етнічній території.

Ілля Ілліч Мечников (1845—1916) — мікробіолог, ембріолог, зоолог та імунолог україно-єврейсько-молдавського походження. Прізвище Мечников являє собою русифікований варіант українського прізвища Спадаренко (від староукраїнського «спадар» — меч), що носив його прадід. Народився у с. Іванівка-Панасівка Куп'янського повіту на Харківщині. Емігрував до Франції через переслідування імперської влади за українофільські настрої. 1908 року Іллі Мечникову разом із німецьким ученим Паулем Ерліхом було присуджено Нобелівську премію — «за праці з імунітету».

Ісидор Рабі (1898—1988) — американський вчений-фізик, що народився на Лемківщині, у місті Риманеві (тепер — Польща). Одержав Нобелівську премію 1944 року «за резонансний метод вимірювання магнітних властивостей атомних ядер».

Зельман Абрахам Ваксман (1888—1973) — американський вчений, вихідець із с. Нова Прилука Липовецького повіту Київської губернії (тепер Вінницька область). Нобелівська премія 1952 року в галузі фізіології та медицини — «за відкриття стрептоміцину — першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу».

Шмуель Йосиф Халеві Аґнон (справжнє прізвище Чачкес) (1888—1970) — народився у місті Бучачі на Тернопільщині, у заможній і освіченій єврейській родині. За два найвідоміші романи — «Весільний балдахін» і «Нічний гість» — 1966 року йому було присуджено Нобелівську премію в галузі літератури (разом із Неллі Закс) — «за глибоко оригінальну й майстерну прозу за мотивами життя єврейського народу».

Семен Кузнець (1901—1985) — виходець із Пінська, що до 1922 року входив до складу України. За національністю навпіл українець. Навчався у Харкові. 1971 року «за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке привело до нового, глибшого розуміння як економічної та соціальної структур, так і процесу розвитку» Саймону Кузнецю було присуджено Нобелівську премію з економіки.

Менахем Вульфович Бегін (1913—1992) — 7-й прем'єр-міністр Ізраїлю (від червня 1977 до 1983), лауреат Нобелівської премії миру 1978. Народився в сім'ї секретаря єврейської громади у Бересті (українська етнічна територія, нині на території Білорусі).

Роалд Гоффман (* 1937) — народився в Золочеві в родині випускника Львівської політехніки інженера Гілеля та вчительки Клари Сафран. Лауреат Нобелівської премії 1981 року «за розробку теорії протікання хімічних реакцій», що значно розширює можливості для планування хімічних експериментів. Саме йому належать слова «Україно, обітована земле мого серця!»

Георгій Харпак (Жорж Шарпак) (1924—2010) — французький фізик, родом із Дубровиці на Рівненщині. Його вважають одним із найталановитіших учених-експериментаторів. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1992 року за «винахід та вдосконалення детекторів частинок, особливо багатопровідної пропорційної камери».

Світлана Алексієвич (* 1948) — білоруська російськомовна письменниця, народилась у Станіславі (нині Івано-Франківськ) в сім'ї білоруса та українки. Лауреатка Нобелівської премії з літератури 2015 року «за поліфонічні тексти, що є монументом страждання і хоробрості в наш час».

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram

Поширити у соц. мережах: