Карантин фактично оприлюднив українську освіту – все стало відкритим і зрозумілим. І реалії, і проблеми, і потреби змін, і напрями змін. І в цьому позитив ситуації та її потужний потенціал. 

Іде шостий тиждень дистанційного навчання. Школи вже випрацювали свої системи, і, хоча інтернетом ходять смішні меми про навчання на карантині, справа рухається. По-різному в різних закладах, але вперед. 

Позитивний досвід є. Просто вчителям зараз ніколи писати, надто велике на них навантаження. Приватна школа "Паросток", що у Полтаві, працює з першого дня карантину: всі діти навчаються, прийняли двох нових учнів, програма проходиться повністю та якісно, школярі проводять час змістовно й цікаво. Навіть – місія, здавалось би, нездійсенна у віддаленому форматі! – діють учнівські соціальні проєкти. 

Ділимося певними висновками, що може дати успіх на дистанції. Це допоможе в тому випадку, якщо у дитини немає жодного доступу до інтернету. Але в інших випадках – на більшість школярів спрацює.

ВІД/ДЛЯ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ

1. Мотивувати учнів навчатися. Доводиться користуватися месенджерами, а навіть голова ДСЯО говорить, що мотивувати учнів до навчання по вайберу складно.  І все-таки наснажувати потрібно!

Ось як починає день тьютор 8 класу школи «Паросток» Анастасія Омельченко: «Доброго ранку! Сьогодні кожен з вас – творець своєї долі, успіху. Ви власноруч можете покращувати цей світ добрими ділами. Спробуйте сьогодні ощасливити хоча б одну людину благою звісткою, доброю справою. Це так важливо. Успіхів у дні!»

А ось звертання тьютора Ольги Маслової: «Шановні учні 7-го класу, ми продовжуємо здобувати освіту, покращувати світ своїми знаннями, уміннями, проектами. Наша мудра думка на тиждень "Я відповідаю за себе".   Любі діти, манюсінький вірус не буде мати шансів, коли ви натхненні, щасливі, активні, працьовиті, вам цікаво. Продуктивного тижня!»

Освітня мотивація дитини – проблема й недистанційної освіти, і ця проблема потребує комплексного вирішення. Наснаження – лише елемент цього комплексу. Але зараз найдоступніший.

2.  Допомагати учням укласти розклад. Діти мають навчатися за розкладом, це впорядковує їхнє життя і навчання. У школі «Паросток» навчання відбувається системно: враховано і новий режим дня, і родинні справи учнів, і зміну видів діяльності, і працю, й фізкультуру.  Якщо ваша школа не пішла цим шляхом, бажано встановити для своїх дітей розклад на тиждень, домовившись з предметниками, які працюють з дітьми онлайн. Далі повідомити цей розклад школярам та батькам, а потім тільки корегувати, якщо обставини у вчителя змінюються. 

3. Допомагати дітям усвідомити особливості самостійного навчання. У цьому допоможе рефлексія – осмислення того, що з ними відбувається. Поставте питання, ось такі, до прикладу: 

  • Чого навчило тебе віддалене навчання?
  • Що було твоєю зоряною миттю на цьому тижні?
  • Кому і за що ти вдячний?
  • Що ти зумів зробити?
  • Що було твоєю освітньою зоряною миттю?
  • Чим ти сьогодні/на цьому тижні зацікавився?
  • Яка тема зацікавила тебе найбільше і чому?
  • Як ти сьогодні покращив світ?
  • Чи вдається тобі навчатися самостійно?
  • Що допомагає тобі самостійно навчатися?

Перелік можна продовжувати нескінченно, а питання висвітлюватимуть проблеми саме ваших школярів. Звичайно, дадуть відповідь не всі учні. Але ті, хто дадуть, осмислять власні здобутки та наснажать інших.

Ось приклад такого запитання до учнів-восьмикласників: «Любі учні, сьогодні був пізнавальний для вас день, сповнений викликами та творчими завданнями. Кожен мав змогу здобути перемогу над собою, зробити ривок. Але одна перемога не веде до успіху, на відміну від постійного бажання перемагати. Успіх здобувається завдяки системності. Чи вдалося тобі сьогодні зберігати постійне бажання перемагати? Робити все послідовно та системно? До яких результатів тебе це привело?»

І ось як відповідають учні: «Мені сьогодні вдалося втілити плани у реальність. А саме: сьогодні я змогла вивчити та продекламувати вірш, відповісти на питання по прочитаному вчора епізоду, виконати всі завдання з зарубіжної літератури, звітувала про виконанні завдання і зараз майже дочитала повість «Вітька + Галя, або повість про перше кохання». Мені все це вдалось, я думаю, що внаслідок максимальної включеності та самоорганізації».

Такі відповіді наснажать і вчителя, бо покажуть сенс і результативність професійних зусиль.

ВІД/ДЛЯ ПРЕДМЕТНИКІВ

1. Пропонувати щось більше, ніж «параграф 30, питання 6». Так робить вже багато вчителів: використовуючи сторонні ресурси чи створюючи свої. Діти виконують цікаві тести, переглядають фільми, готують проєкти.

2. Мотивувати на тренування. Є уроки, де вкрай необхідно тренуватися. Без цього в школі нікуди. Тоді знову допоможе натхненне слово вчителя!

Ось як звертається до своїх учнів вчитель української літератури школи «Паросток» Ольга Чеханюк: «Любі читачі автобіографічної повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять»! Спробуємо дочитати твір про любов до землі, до простих хліборобів, які вміли шанувати і добрих людей, і худобину, і тепло хати, і щедрість полів, і чесну працю, і святий хліб. Цей твір написано для кожного з вас. Ось з таких народних джерел черпав своє натхнення до письма і Михайло Стельмах, а потім і його син Ярослав Стельмах, який написав «Митькозавра…». Тож хай і вам буде «і хороше, і радісно, і дивно в цім великім світі»!» 

2. Давати якісну оцінку та відзначати успіх учня. Оцінка та визнання вчителя – потужний інструмент, а на дистанційному навчанні особливо важливо підтримати дитину.

Звертається вчитель «Паростка» Людимила Кузуб: «Доброго дня, семикласники! Пишаюся вашою стійкістю! Чотирьохгодинний хімічний марафон, одна з найскладніших тем! Ви гідно впоралися з випробуванням! Було важко, втомилися, але не здалися! Далі буде легше! Будемо тренуватися, все, що сьогодні здається ще страшним, на наступному уроці буде значно зрозумілішим!»

ВІД/ДЛЯ АДМІНІСТРАЦІЇ

1. Підтримувати та наснажувати своїх вчителів, стимулювати взаємонавчання та обмін досвідом. 

Ось як звертається  до колег Тетяна Дмитренко, креативний директор ПНВК «Паросток»: «Люба командо, здається, у нас вийшло: живенький процес, що важливо для першого дня. Ольго Григорівно, зразкове щільне ведення учнів! Тьютори, візьмемо за зразок, як Ольга Павлівна організувала рефлексію – робімо так! Зразкова організація діяльності учнів та комунікація в Анастасії Олегівни! Олександро Іванівно, гра вийшла!»

2. Допомагати колегам розв’язувати проблеми та визнавати досягнення. 

«Люба командо, нам непросто, але ми тримаємось і, безсумнівно, беремо нові методичні висоти. Ольго Григорівно, ваші звернення щодо читання такі зворушливо теплі, що аж самій хочеться все перечитати! Ольго Павлівно, не знаю, як ви цього досягаєте, але ваша команда 7 класу – таки команда, ну все при них і всі вони при всьому! Анастасіє Олегівно, Олександре Іванівно, ви, як ракети-носії, вивели нашу команду на орбіту новітніх технологій! Олександре Анатолійовичу, ваш скрупульозний та небайдужий супровід учнів захоплює й дає результати! Людмило Валентинівно, а чого варта ваша ідея з антисептиком – оце справжня освіта для життя! Ілоно Володимирівно, у вас прекрасно структуровані і цікаві завдання з української мови, а яка чудова придумка з проєктами з німецької!» 

3. Зберегти досвід вашого закладу. 

«Дуже прошу зберігати всі ваші наробки – ця велика робота не повинна канути в Лету, приділіть час систематизації та збереженню, навіть тексти усіх ваших звернень до учнів теж зберігайте, за ними можна «Педагогічну поему» новітнього часу писати!»

КІЛЬКА СЛІВ ДО БАТЬКІВ

За ці півтора місяці ви побачили, як навчається ваша дитина, прочитали її підручники, побачили уроки онлайн. І, певно, зрозуміли, що спасіння потопаючих в руках самих потопаючих. Це дійсно так.

До коронавірусу ми могли жити залишковими ілюзіями, що в лікарні вилікують, а в школі навчать. Зараз ці ілюзії зникли. Як би самовіддано не працювали вчителі чи лікарі, вони можуть не все – без апаратів ШВЛ, фахівців, масок-костюмів чи притомних програм-підручників. Україна нині реформує школу, і, цілком можливо, результат колись буде, але ваша дитина навчається не колись, а зараз. 

1. Тож варто сприймати те, що вам доводиться робити на карантині, як норму і на майбутнє. Успіх нині мають ті діти, з якими злагоджено й відповідально працюють не тільки вчителі, але й батьки. Де освітня ситуація є такою, якою вона і повинна бути: родина піклується і виховує, а школа надає освіту.

3. Допоможіть дітям оптимізувати роботу. Особливо важливо це для учнів початкових та середніх класів. Залогінитися скрізь, де треба, скласти розклад роботи, прикріпити фото чи файл, вчасно надіслати – цьому ніхто, крім вас, не навчить.

2. Допоможіть дитині в тому, до чого вона виявилася не готова. Держава затвердила перелік ключових компетентностей, провела наскрізні лінії в програмах, затвердила Держстандарт початкової і скоро затвердить Держстандарт середньої школи… А от скласти розпорядок дня на карантині, навчити вчити правила й охайно писати в зошиті доведеться вам. Це називається загальнонавчальними уміннями та навичками, і саме вони визначають освітній успіх. У вашої дитини з’явився додатковий шанс!

3. Шукайте підтримку. Зверніть увагу на альтернативну освіту, попрацюйте з інтернетом, там ви знайдете і поради, й однодумців, і супровід. Наша школа, до прикладу, охоче надасть консультацію та працює нині з дітьми усіх регіонів країни.

ЖИТТЯ НА МАРСІ МОЖЛИВЕ

Зараз багато говорять, що світ після коронавірусу стане іншим. Можливо, усвідомлення, яку медицину та яку освіту Україна нині має, справді стане поштовхом до змін. Але лікарі не дуже сподіваються на глобальний позитив. Вони радіють, що хоч апарати для вентиляції легень у лікарнях залишаться. 

Ось що пише про плюси й мінуси свого віддаленого навчання Давид, шестикласник школи «Паросток»:

«Мінуси:

- важко переформатувати свої звички й почати все робити самостійно;

- потрібно швидко сприймати інформацію й виконувати завдання, бо є чітко встановлений ліміт часу;

- для самостійного опрацювання мені потрібно вдвічі більше часу, якого і так обмаль;

- стали багато писати в зошиті;

- я скучив за живим спілкуванням з учителями та однокласниками.

А тепер перейдемо до позитивного. Отже:

- ми освоїли нові програми, мережі та платформи. Zoom, Skype, Viber, PowerPoint, iMovie, YouTube, Instagram, Facebook, SmartBook, Duolingо відкрили для нас нові можливості;

- наші вчителі на зв’язку фактично 24/7 і завжди відкриті до діалогу, можуть допомогти з будь-яким питанням;

- наші вчителі придумують різні квести, щоб нас не поглинуло безбарвне, рутинне навчання. А за перемогу ми отримуємо дипломи та призи – поштою! А, наприклад, за змагання з Duolingo 5 переможців мають персональну розмову з носієм англійської мови – з Канзасу. Мені здається, це круто!

- ми проводимо більше часу з сім’єю, і нарешті реалізували мрії, які раніше здавалися недосяжними. Наприклад, я цього року вперше випікав великодню паску з татом;

- ми навчилися мислити ширше та виходити з зони комфорту.

Підсумовуючи, можу сказати, що «життя на Марсі можливе» і дистанційне навчання теж – і в задоволення! Потрібно тільки стати більш зібраним та відповідальним. А такі ситуації, як цей карантин, загартовують і роблять нас сильнішими».

 

Хочеться вірити, що наступний навчальний рік почнеться в Україні не тільки з повторення, але й із закріплення того, що стало запорукою такого нелегкого успіху на дистанції.