Зібрати пакет документів, знайти роботу та житло – це важливі етапи переїзду до іншої країни. Ще один важливий етап еміграції – підготувати дітей до переїзду в іншу культуру і мовне середовище. Розповідаємо, як зробити переїзд найбільш спокійним для дитини.
Від нуля до трьох – їдемо з коханим зайцем
Перші три роки життя дитини – час, коли малюки формують свої звички, режим. У цьому віці діти – великі консерватори. Вони спокійні, коли все йде за звичним графіком: прокинулися, поїли кашу, погуляли, пішли спати з улюбленою іграшкою, дивлячись на звичні стіни. Переїжджаючи з дитиною до трьох років, варто це враховувати. Захопити з собою улюблені іграшки, й звичні малюнки, не змінювати різко меню. Якщо вдома годували кашею певного бренду, а в новій країні її немає, можна взяти з собою пару пакувань. Нові вводити поступово. Насамперед після приїзду обладнати дитячу кімнату або куточок у квартирі, який буде максимально схожий на той, старий, звичний для дитини.
Якщо є можливість наймати няню, то брати ту, яка знає дві мови. Якщо няня не входить у плани, то відвідувати дитячі клуби для малюків, поступово занурюючи в світ нової мови. До трьох років діти формують словниковий запас, і під час прогулянок дворічні діти, виховані в різних мовних культурах, легко зрозуміють одне одного. Саме переїзд у віці до трьох років виховує білінгва – людину, у якої немає проблем з розумінням і спілкуванням іноземною мовою.
«Ми переїхали до Іспанії, коли синові було два роки. На той момент у нього в словниковому запасі було кілька слів: пити, їсти, дай, піди. Пояснили їх значення няні, і вже через місяць він ті ж слова виголошував іспанською. У цій країні до школи йдуть з трьох років, і для нас було дуже важливо, щоб дитина підготувалася до цієї події. Все пройшло досить спокійно », – розповідає Ірина, емігрантка з Черновців.
Не варто спілкуватися виключно з рідною за мовою діаспорою. Це тільки ускладнить адаптаційний період і створить у дитини проблеми з подоланням мовного бар'єру.
Читайте також: Як отримати грант на навчання за кордоном
Від трьох до семи – занурюємося у мовне середовище
Дошкільнята дуже тямущі, тому варто пояснити дитині, що на родину очікує переїзд, у нього з'являться нові друзі та новий садок (якщо він відвідував такий заклад). Після переїзду варто записати дитину не лише до дитячого садка, але й до клубів для іноземців, де проводять заняття для дітей, що переїхали до цієї країни.
Дошкільний вік – прекрасна пора для розвитку творчих і спортивних здібностей. На новому місці проживання, напевно, є секції та гуртки для малечі. Займаючись там, діти заводять нових друзів і, звичайно, практикуються в мові.
«Доброзичливість німецьких діточок створила диво. Моя сором'язлива дочка в свої п'ять років боялася вдома навіть з гірки з'їхати, якщо там була чужа дитина. Тут за кілька місяців і мову освоїла, й на майданчик біжить із задоволенням, грає, щебече. Ми спочатку думали не поспішати віддавати її до школи, боялися, що вона не встигне підготуватися, але вже зараз її хвалять на підготовчих курсах і рекомендують не зволікати з першим класом », – каже Анна, родина якої переїхала до Німеччини.
У медалі два боки, і в цьому віці є велика ймовірність «забути свою мову». Вчителі рекомендують, занурюючись у нове мовне середовище, знаходити час для занять на рідній мові. Наприклад, читати дитині перед сном або говорити за вечерею виключно рідною мовою, а решту часу – на мові нової країни.
Від 8 до 12 – вчимося дружити, формуємо нові звички
До переїзду в нову країну дитину від 8 до 12 років потрібно психологічно підготувати. Для цього варто дізнатися, до якої школи вона піде, які там вимоги. Іноді дрібниці вибивають дитину з колії більше, ніж глобальні проблеми. Наприклад, в американських школах запис ділення багатозначного числа на однозначне у стовпчик проводиться інакше, ніж в російських та українських школах.
«Для того щоб адаптація учня пройшла м'якше, варто віддати його до класу, що на рік молодший за той, який він відвідував у рідній країні. Перескласти іспити й довести, що він може вчитися з однолітками, можна в будь-який момент, але іноді дитині потрібен запас часу, щоб звикнути до нових вимог, але ж потрібно ще й за програмою рухатися вперед. Діти бояться бути неуспішними, їм важливо продемонструвати ті навички, які вони освоїли за 8-12 років свого життя. А тут мовний бар'єр – анекдот не розповісти, сам сенс усіх жартів не розумієш, у стовпчик по-американськи рахувати не можеш. Хоча в американських школах дражнити іноземців за нерозуміння мови не прийнято, але все ж варто дати своїй дитині трохи більше часу на її вивчення: вчити вдома, на курсах, з батьками, дізнаватися про всі нюанси. Просити вчителів в американській школі надсилати всі завдання на електронну пошту, щоб мати можливість допомогти своїй дитині. До речі, у багатьох школах йдуть назустріч, навіть у маленьких містечках знаходять можливість купити спеціальні програми, які допомагають адаптувати дітей іноземців », – рекомендує Юрій Моша, засновник компанії «Твой паспорт», що допомагає з адаптацією вихідцям з країн СНД.
Переучуватися, підлаштовуватися до нових вимог важко. Варто підготувати шпаргалку, в якій будуть написані прості фрази, які допоможуть дитині в спілкуванні з класом. Наприклад, як попросити про допомогу, якщо не засвоїв матеріал, або як сказати, що потрібно вийти до туалету, про погане самопочуття та ін.
Переїзд підлітка – онлайн-навчання й терпіння
Переїзд підлітка до нової країни може створити масу проблем для батьків. Відрив від друзів, звичного шкільного середовища, соціуму – у віці від 12 до 16 років діти все це переживають болісно. Якщо є можливість, фахівці рекомендують відправляти дитину до основного переїзду в короткі навчальні тури до нової країни. Тоді вона зможе самостійно оцінити ті переваги, які там є для навчання, розвитку.
Якщо переїзд стрімкий і часу на звикання мало, можна розглянути можливість навчання в онлайн-школах. Такі зараз є практично у всіх країнах колишнього СНД. Два рази на рік доведеться відпускати дитину додому для здачі всіх іспитів і тестів. Таким чином, не доведеться ламати систему навчання. Паралельно можна відправити її на мовні курси в новій країні. Можливо, через рік-два дитина сама висловить бажання вступити до школи поруч з новим будинком.
Читайте також: Дитина їде вчитися за кордон. Чи варто боятися батькам?
Сім'я Михайла Вайвале переїхала до Естонії, коли йому було 14 років. Він вирішив не вчити мову для вступу до естонської школи, а продовжити навчання в одній з онлайн-шкіл рідної країни. Весь цей час підліток старанно пізнавав основи програмування в мережі.
«Після 9-го класу я вирішив кинути школу, тому що це займало багато мого часу. На той момент у мене був свій стартап, який я успішно розвивав. Я вчився і опановував ази IT в інтернеті. Їздив на заходи, які були пов'язані з програмуванням. У 16 мене запросили на роботу до стартапу VitalFields. Там дивилися на мої практичні навички, а не на дипломи. Зараз у мене своя справа, стабільна робота плюс ще й батькам допомагаю », – розповідає 17-річний підліток.
Це приклад успішної адаптації дорослої дитини; деякі підлітки обирають навчання у новій країні, особливо ті, які вже визначилися зі спеціалізацією і знають, які предмети в майбутньому стануть їм у пригоді для вступу до коледжу. Іноді батьки відмовляються від еміграції, тому що підліток ставить ультиматум – переїзд без нього. У таких випадках варто запастися терпінням і показати дитині переваги життя в новій країні.
Часто юні бунтарі, вже звикнувши до укладу нової держави, усвідомлюють, що були не праві. Повернутися назад можна завжди, а ось зрозуміти, добре чи погано жити в іншій державі, можна, тільки спробувавши це. До речі, згідно зі статистикою, саме бажання забезпечити дітям хороше майбутнє спонукає більшість мігрантів.
Якщо ви зареєстрований користувач і хочете додати коментар то вам потрібно увійти, або ви можете додати коментар нижче анонімно.