Дитина їде вчитися за кордон. Чи варто боятися батькам?

Керівник імміграційної компанії "Второй Паспорт" Юрій Моша розповів нашим читачам про те, яких зусиль треба докласти для отримання гранту на навчання за кордоном.

Відправити дитину вчитися за кордон – блакитна мрія багатьох батьків. Західна освіта вважається престижною, вона забезпечує гідне майбутнє та відкриває двері до кращих компаній і корпорацій. Однак, чим ближче до часу Х, тим сильніше починають хвилюватися батьки. На словах вони, безумовно, підтримують цю ідею. Але на ділі вигадують безліч причин, щоб відтягнути поїздку. Їх можна зрозуміти. Дійсно страшно відправити дитину в невідомість, залишивши без звичної опіки. Але рано чи пізно це все одно станеться. І варто бути готовим до такого розвитку подій.

Тому я вирішив поділитися страхами, які найчастіше переслідують батьків, що відправляють дитину вчитися за кордон, про що дійсно варто хвилюватися, а що є всього лише міфом.

1. Дитина заблукає в аеропорту, загубиться й усе переплутає

Навіть деякі дорослі відчувають себе незатишно в аеропорту і сприймають це місце як смугу перешкод. А бути впевненим у тому, що підліток, який не має досвіду, в усьому розбереться правильно, та ще й на нерідній мові – й зовсім здається сумнівним. Але оскільки він летить не просто в абстрактне кудись, а вступати до коледжу або університету, то, швидше за все, мова йде про якусь узгоджену навчальну програму. Мало хто їде до іншої країни, плануючи розібратися на місці, як і куди подавати документи. У такому випадку й відповідну візу мало б де видали.

А якщо це навчальна програма, організована або самим університетом, або акредитованим посередником, значить, майбутнього учня неодмінно зустрінуть. Зазвичай, фото й ім'я людини, яка буде це робити, надсилається заздалегідь, а місце зустрічі чітко обговорюється. Крім того, у більшості перевізників ви можете замовити послугу супроводу підлітка. Тоді співробітник авіакомпанії особисто проведе дитину через усі необхідні перевірки, доведе до посадки у літак і здасть його з рук до рук бортпровідникові. У місці прибуття ця процедура відбудеться в зворотному порядку, до тих пір, поки неповнолітній пасажир не опиниться під наглядом представника навчального центру.

2. Дитина недостатньо добре знає англійську мову

Деякі батьки вважають, що без ідеального знання мови в новій країні робити нема чого. Тим більше, навчання виглядає і без того складним заняттям, а подвійне навантаження у вигляді осмислення нового матеріалу англійською (французькою, німецькою тощо) здається і зовсім непосильним завданням. Звичайно, варто реально оцінювати базу знань. Але навіть якщо вона не дотягує до ідеалу, це не привід відкладати навчання.

Повірте, у такому випадку "досить добре" не наступить ніколи. Завжди здаватиметься, що потрібно позайматися ще трошки. Просто потрібно обирати таку програму, яка відповідає рівню учня. Трапляється, що запас слів невеликий і навик вільного спілкування розвинений не дуже добре. Тоді варто обрати варіант, при якому в коледжі будуть україномовні чи російськомовні. Таке буває не скрізь, але, особливо якщо мова йде про підлітків, такі варіанти знайти нескладно. Крім того, чим молодша людина, тим швидше вона вливається в незнайоме середовище й адаптується до нових обставин.

Так, перші тижні дійсно буде непросто. І в цей час потрібно бути постійно на зв'язку з дитиною, щоб вона завжди могла розраховувати на вашу допомогу й підтримку. Навіть на відстані це дуже важливо. Однак цей період закінчується порівняно швидко. Все-таки метод занурення до мовного середовища не дарма вважається одним з найбільш дієвих. І вже через пару місяців все стане на свої місця.

3. Дитина не впорається з побутом

Так, нестерпні тінейджери вдома й тарілку після себе не помиють, не знають, де у пральної машини кнопка включення, а прибиратися в своїй кімнаті не хочуть принципово. І хто за багато тисяч кілометрів буде стежити за тим, щоб він вчасно поїв і не ходив як охламон? Тут варто врахувати, що в багатьох кампусах побутові потреби обслуговуються персоналом. Або ці процеси настільки автоматизовані, що скористатися ними зможуть навіть найзапекліші ледарі.

Харчуються молоді люди в їдальнях або кафетеріях. Перуть в спеціально обладнаних пральнях. Прибирання, зазвичай, теж проводиться централізовано. Залишається стежити тільки за особистими речами та одягом. Але тут у справу вступає другий фактор. Зовнішній вигляд, зазвичай, грає важливу роль у соціалізації підлітків. Тому вони самі намагаються виглядати на відмінно.

Так, перший час можливі казуси, коли раптово закінчилися всі чисті шкарпетки, або сорочка, в якій доведеться йти на іспит, виявилася забрудненою. Але вже через кілька таких проколів більшість привчається відстежувати це та справляється з побутом цілком прийнятно.

4. Дитині буде самотньо та некомфортно в незнайомій обстановці

Швидше за все, перший час буде саме так. Тому важливо залишатися з дитиною на зв'язку і не соромити її за те, що вона хоче додому. Але закордонні школи мають велику практику роботи зі станом відірваності від рідних. Зрештою, через це проходять майже всі учні. Тому соціальній адаптації там приділяється особлива увага. Ніхто не кине студента самостійно справлятися з труднощами. Часто до кожного нового учня приставляється наставник, який курирує всі питання – починаючи з побутових дрібниць і закінчуючи безпекою перебування дитини у школі. Крім того, при школах та університетах для іноземних студентів поширена така форма опіки, як вихідні, проведені в місцевій родині. Це дає можливість на деякий час залишити інтернат і побувати в домашній атмосфері, а також отримати порцію індивідуальної уваги.

5. Дитина кине вчитися, зв'яжеться з поганою компанією і її ,як наслідок, депортують

Будемо чесні, якщо ваша дитина схильна проводити час таким чином, то вона спробує алкоголь або навіть наркотики незалежно від місця, де вона навчається. Більш того, у містечковому українському вузі така ймовірність значно вища. Ніхто там не стежить, чим займаються студенти у вільний час, та й шанси зустрітися з тієї самою горезвісної "поганою компанією" значно вищі. У закордонному університеті, зазвичай, серйозну увагу приділяють громадській роботі, дозвіллю й організації різних заходів. На сумнівні розваги просто не залишається часу. Та й конкурувати з цікавими конференціями або реально цікавою й корисною волонтерською роботою досить важко. Крім того, молоді люди все-таки акуратніше поводяться на території іншої держави, побоюючись місцевих правоохоронців і чужих законів.

6. Дитина отримає іншу ментальність і віддалиться від батьків

Почнемо з того, що діти і так віддаляються від батьків, стаючи юнаками. Та й культурний простір у них сильно відрізняється від старшого покоління. І не важливо, вдома вони при цьому знаходяться або за океаном. У той самий час основні цінності закладаються у дитячому віці. І якщо у цей час сформувався тісний емоційний зв'язок, то відстань не стане на заваді. Що стосується незнайомої ментальності, то варто враховувати, що світ глобалізується. Принаймні, це стосується західних країн. Чим швидше розвивається інтернет, тим більш загальним стає поле для життя. Ми дивимося одні й ті самі серіали, що американці чи європейці, одягаємося у ті самі бренди та їмо схожу їжу. Тому зовсім вже кардинальної розсинхронізації статися не повинно.

 

І наостанок, поза програмою, розглянемо страх зовсім іншого значення: синдром спорожнілого гнізда

Коли багато років усе життя було пов'язане з дитиною, а весь час і ресурси йшли на те, щоб піклуватися про її інтереси, то поступово звичка жити своїм життям відпала за непотрібністю, і відновити її знову буває важко. Багато людей, залишившись наодинці з собою, починають підбивати підсумки, й іноді вони бувають не втішні. Але повірте, в житті ще можна багато чого встигнути. Згадайте, що ви вже багато років хотіли зробити тільки для себе, але не вистачало ресурсів. Якісь засунуті у кут улюблені хобі, мрії про подорожі, близькі люди тощо. Навчіться жити для себе. Цим ви надаєте неоціненну послугу і своїм дітям, які беруть з вас приклад, незалежно від того, хочуть вони цього чи ні. Підбиваючи підсумки, можемо сміливо стверджувати, що навчання за кордоном тільки з боку здається таким страшним. Насправді, дитина отримає не тільки гарну освіту, але й відмінні навички самостійного життя, які неодноразово знадобляться їй у подальшому житті.