Чи потрібна студентам дисципліна «Основи національного спротиву»: практичні навички чи додаткове навантаження

З 1 жовтня понад 414 тисяч студентів українських університетів і коледжів почали вивчати нову дисципліну – "Основи національного спротиву". Її включили до освітніх програм для студентів денної та дуальної форм навчання відповідно до закону, ухваленого навесні 2026 року.

І тут виникає цілком закономірне запитання: чи справді українському студенту потрібен ще один обов’язковий предмет?

Якщо коротко, то це залежить від того, чим цей предмет стане на практиці.

Бо якщо відкинути назву і подивитися на зміст типової програми, значна частина запропонованих навичок сьогодні справді потрібна.

Що саме вивчатимуть студенти

Типова програма, затверджена МОН, розрахована на 5 кредитів ЄКТС, тобто 150 годин. І це не лише лекції: 46 годин відведено на теоретичну підготовку, 64 – на практичну, ще 40 – на самостійну роботу.

Серед тем – домедична допомога, мінна безпека, психологічна стійкість, міжнародне гуманітарне право, орієнтування на місцевості, зв’язок, виживання, протидія дезінформації, сучасні військові технології та БпЛА, тактична й вогнева підготовка.

Передбачена і практична підготовка на місцевості.

Типова програма дисципліни "Основи національного спротиву"

У країні, де люди щодня стикаються з повітряними тривогами, ракетними та дроновими атаками, мінами на деокупованих територіях, інформаційними атаками та іншими наслідками війни, важко заперечувати цінність уміння зупинити критичну кровотечу, правильно діяти під час небезпеки або розпізнати маніпуляцію.

Тобто питання не в тому, чи потрібні ці знання.

Потрібні.

Питання в іншому: чи обов’язково для їх отримання створювати ще одну велику університетську дисципліну?

П’ять кредитів – це вже не короткий курс

150 годин – серйозне навчальне навантаження.

Для порівняння: один кредит ЄКТС відповідає 30 годинам навчальної роботи студента. Отже, йдеться не про кілька тренінгів із домедичної допомоги та мінної безпеки, а про повноцінний п’‎ятикредитний компонент освітньої програми.

І тут виникає питання пріоритетів.

Навчальний час студента не безмежний. Якщо до програми додається п’ять кредитів, університет має знайти для них місце. А отже, важливо розуміти, що саме цей курс замінює або наскільки збільшує загальне навантаження.

Для майбутнього інженера, лікаря, журналіста, програміста чи вчителя головним завданням університету все-таки залишається якісна професійна освіта.

Тому запровадження будь-якої нової обов’язкової дисципліни має відповідати простому критерію: вона повинна давати студенту те, що неможливо ефективніше отримати іншим способом.

Хто викладатиме дисципліну "Основи національного спротиву"

Саме тут поки що виникає найбільше запитань.

Дисципліна вже стартувала у 948 закладах освіти для понад 414 тисяч студентів. Водночас МОН повідомляє, що сформувало й передало Міністерству оборони проєкт розрахунку щодо підвищення кваліфікації 541 викладача, які мають пройти навчання у військових вишах та відповідних підрозділах закладів вищої освіти.

Тобто підготовка викладачів фактично триває одночасно із запуском самого предмета.

А для такого курсу кваліфікація викладача критично важлива.

Домедичну допомогу неможливо якісно навчити за презентацією. Мінна безпека не повинна перетворюватися на переписування конспекту. Вогнева підготовка без практики втрачає сенс.

Є ризик отримати дуже різні "Основи національного спротиву": в одному університеті – тренажери, симуляції, практичні сценарії та підготовлені інструктори, в іншому – лекції, презентації і тест наприкінці семестру.

І саме це може визначити, чи стане нова дисципліна справді корисною.

Можливо, питання не в новому предметі, а в новій моделі навчання

Домедична допомога, мінна безпека, поведінка під час надзвичайних ситуацій, психологічна самодопомога, цифрова безпека – це компетентності, які потрібні не лише студентам.

Їх варто знати практично кожному дорослому українцю, який живе в Україні.

Але саме тому можна поставити інше питання: чи не ефективніше було б частину таких навичок опановувати через короткі обов’язкові практичні модулі із сертифікацією?

Наприклад, окремий інтенсив із домедичної допомоги, практичний курс із мінної безпеки, тренінг із поведінки в надзвичайних ситуаціях.

Не "прослухав 20 годин і склав тест", а показав, що вмієш накласти турнікет, зорієнтуватися в кризовій ситуації або надати першу допомогу.

Це зміщує акцент із кількості годин на результат.

Україна живе у війні, тому сама ідея системно навчати молодь навичок безпеки виглядає логічною.

Щобільше, багато речей із програми варто було б уміти кожному з нас незалежно від професії.

Але хороший задум ще не гарантує хорошої освіти.

П’ять кредитів, 150 годин і сотні тисяч студентів – масштаб, за якого особливо важливо не перетворити потрібні практичні навички на ще один предмет у розкладі.

Тому, можливо, головне питання сьогодні звучить не "навіщо студентам основи національного спротиву?".

З цим якраз усе зрозуміло.

Питання в тому, чи навчаться після цих 150 годин понад 414 тисяч студентів реально робити те, що записано в програмі.

Бо якщо так – цей курс може виявитися одним із найпрактичніших у студентському розкладі.

А якщо ні – ми просто додамо до нього ще одну дисципліну.

Читайте також

Гра на користь: шість ідей для згуртування однокласників

Мінус 755 тисяч учнів: як п’ятий рік великої війни змінює українську школу

Ілюстрація підготовлена за допомогою ChatGPT

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram