Шестиденка, коротші уроки та освітні хаби: як школи працюватимуть під час відключень світла

Міністерство освіти і науки розробило рекомендації для закладів освіти на випадок тривалих відключень електроенергії, проблем із тепло- та водопостачанням в осінньо-зимовий період 2026/27 року. Для шкіл запропоновано п’ять рівнів реагування, залежно від того, скільки часу немає електроенергії.

Йдеться саме про рекомендації, а не про однаковий обов’язковий сценарій для всіх шкіл. У МОН нагадують, що заклади загальної середньої освіти мають академічну й організаційну автономію та можуть самостійно визначати тривалість навчального дня, занять і перерв, а також форми організації освітнього процесу. Кожна школа має адаптувати запропонований алгоритм до власних умов і безпекової ситуації.

П’ять рівнів: що відбуватиметься у школі

Зелений рівень – світла немає до 2 годин.

Навчання не припиняється: уроки завершуються відповідно до розкладу. Водночас обмежуються заняття, для яких потрібне спеціальне електрообладнання, додаткове освітлення або примусова вентиляція. Замість них учителі можуть використовувати усні та письмові форми роботи.

Жовтий рівень – від 2 до 6 годин.

Керівник школи може скоротити уроки та перерви, скасувати гуртки, масові заходи та заняття з предметів варіативної складової.

Для учнів 5–11 класів передбачено асинхронне навчання, а за можливості – синхронне.

Окремий алгоритм передбачений для молодших школярів. Якщо школа не може повноцінно працювати, дітей початкових класів передають батькам. Якщо батьки не можуть забрати дитину вчасно, школа має організувати її тимчасове перебування під наглядом педагогічного працівника.

Харчування у цей період може здійснюватися за резервним меню або за допомогою заздалегідь сформованих сухих пайків.

Помаранчевий рівень – від 6 до 24 годин.

Очно можуть навчатися учні тих шкіл, які здатні автономно забезпечити свою роботу. Інші заклади переходять на синхронний, якщо є така можливість, або асинхронний формат.

Контрольні та інші оцінювання МОН рекомендує перенести до стабілізації ситуації з електропостачанням. На базі енергостійких закладів можуть відкриватися освітні хаби, а також запроваджуватися навчання у дві зміни зі скороченими уроками та перервами.

Червоний рівень – від 24 до 72 годин.

Органи місцевого самоврядування та засновники шкіл мають організувати роботу освітніх хабів.

Пріоритет в очному освітньому процесі отримують учні 1–4, 5, 9 та 11 класів. Для інших можуть запроваджувати змінні графіки, асинхронне навчання та короткі консультації.

Засновник школи також має забезпечити організований підвіз дітей і педагогів до енергостійких закладів.

Критичний рівень – світла немає понад 72 години.

У такому разі засновник має затвердити тимчасову мережу освітніх хабів, а місцева влада – організувати закріплення дітей за хабами або школами, які продовжують працювати.

Заклади, які через відключення не можуть забезпечити належні умови для навчання, відновлюють роботу лише після усунення проблем.

Шестиденка та навчання у дві зміни теж серед рекомендацій

У документі є ще одна норма, яка може безпосередньо вплинути на звичний графік школярів. В умовах частих і тривалих повітряних тривог школам рекомендують розглянути можливість переходу з п’ятиденного на шестиденний навчальний тиждень.

Також пропонується за потреби організовувати навчання у дві зміни з урахуванням тривалості світлового дня.

Це не означає автоматичного переходу всіх українських шкіл на навчання по суботах – рішення залежатиме від конкретного закладу та ситуації.

Навчатися можуть і в укриттях

Якщо укриття відповідно обладнане, під час тривалих повітряних тривог навчання може продовжуватися безпосередньо там.

У такому разі уроки можна скорочувати до 30 або 40 хвилин. Пріоритет під час очного навчання в укритті МОН рекомендує надавати учням 1–4 класів, а за наявності вільних місць – залучати інші паралелі, насамперед 5, 9 та 10 класи.

В укриттях також пропонують створювати своєрідні коворкінги – "центри цифрової освіти", де діти, які навчаються дистанційно, зможуть підключатися до онлайн-уроків із безпечного місця.

Запас води та їжі – щонайменше на 48 годин

Школи мають бути забезпечені запасами питної та технічної води з розрахунку щонайменше на 48 годин безпечного перебування учнів і персоналу.

Такий самий мінімальний термін передбачено для запасу харчових продуктів, зокрема продуктів тривалого зберігання.

Під час тривалих повітряних тривог школа має передбачити можливість безпечно доставляти або видавати їжу безпосередньо в укритті. Якщо через відсутність води чи електроенергії приготувати гарячі страви неможливо, допускається використання заздалегідь сформованих сухих пайків.

Що це означає для батьків

Фактично МОН пропонує школам не один універсальний сценарій "є світло – навчаємося, немає – йдемо на дистанційку", а систему поступового реагування.

Причому сама тривалість відключення не є єдиним критерієм. Значення мають наявність води, тепла, освітлення, укриття, зв’язку та можливість безпечно організувати харчування.

Тому дві школи навіть в одному місті під час однакового за тривалістю відключення можуть працювати по-різному: одна – продовжувати очне навчання завдяки автономному живленню, інша – перейти на асинхронний формат або направити дітей до освітнього хабу.

Головне завдання шкіл зараз – не просто мати генератор, а заздалегідь визначити зрозумілий для педагогів, дітей і батьків алгоритм: що відбувається після двох, шести, 24 чи 72 годин без електроенергії та як родини про це дізнаються.

Читайте також

500 шкіл і 50 000 учнів: в Україні стартує безкоштовний XR-урок про Чорнобиль із «живими» постерами, 3D-архівами та 360°-турами

Як навчити дітей розпізнавати фейки й пропаганду: 10–11 жовтня у Києві відбудеться міжнародний форум з медіаграмотності Digital Jungle

Ілюстрація створена за допомогою ChatGPT

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram