Аутизм у дитини: перші ознаки, діагностика та допомога фахівців

Дитина не завжди реагує на ім’я, рідко показує пальцем, уникає спільних ігор або годинами повторює одну й ту саму дію. Такі особливості дорослі нерідко пояснюють характером, віком чи звичайними капризами. Однак іноді вони можуть бути ранніми проявами розладу аутистичного спектра.

Водночас одна окрема ознака – затримка мовлення, небажання дивитися в очі чи чутливість до звуків – ще не означає, що дитина має аутизм. Значення має поєднання особливостей, їхня стійкість та вплив на спілкування, навчання й повсякденне життя.

Що таке аутизм

Розлад аутистичного спектра, або РАС, – це нейророзвитковий стан, пов’язаний з особливостями розвитку та функціонування мозку. Він впливає передусім на:

• соціальну взаємодію та комунікацію;
• гнучкість поведінки, інтересів і способів діяльності;
• сприйняття звуків, світла, дотиків, смаків та інших сенсорних стимулів.

Слово "спектр" означає, що прояви та потреби людей з аутизмом можуть дуже відрізнятися. Одні люди потребують постійної підтримки, інші навчаються, працюють і живуть самостійно. Аутизм не означає відсутності інтелекту, почуттів чи здатності прив’язуватися до близьких.

Аутизм не виникає через неправильне виховання, недостатню увагу батьків або вакцинацію. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на розвиток РАС, імовірно, впливає поєднання багатьох генетичних та інших біологічних чинників.

Що говорить статистика

За оновленою оцінкою ВООЗ, у 2021 році аутизм мала приблизно одна людина зі 127 у світі.

У США показники вищі: за даними CDC (Центр з контролю та профілактики захворювань у США), серед дітей, яким у 2022 році було вісім років, РАС виявили приблизно в однієї дитини з 31. Однак ця цифра стосується 16 американських громад, охоплених системою моніторингу, і її не можна автоматично переносити на весь світ. У хлопчиків РАС діагностували у 3,4 раза частіше, ніж у дівчаток.

В Україні точних відомостей про поширеність РАС немає, особливо серед дорослих. За даними НСЗУ, у 2023 році в електронній системі охорони здоров’я було зареєстровано 20 936 дітей до 18 років із діагнозом "аутизм". Реальна кількість може бути більшою, оскільки не всі діти проходять обстеження або отримують діагноз.

Зростання кількості діагнозів не обов’язково означає раптове поширення аутизму. На статистику впливають краща обізнаність, ширші діагностичні критерії, доступність обстежень і те, що фахівці навчилися розпізнавати різні прояви РАС.

Коли можна помітити перші ознаки

Особливості розвитку можуть бути помітними вже протягом першого-другого року життя. Іноді дитина спочатку розвивається відповідно до віку, а потім перестає використовувати слова, жести чи навички соціальної взаємодії, які вже мала.

За даними CDC, ознаки РАС іноді можна виявити у 18 місяців або навіть раніше, а діагноз, встановлений досвідченим фахівцем приблизно у два роки, уже може бути достатньо надійним. Американська академія педіатрії рекомендує проводити спеціальний скринінг на аутизм у 18 і 24 місяці, а загальне оцінювання розвитку – у 9, 18 і 30 місяців.

Для дітей віком від 16 до 30 місяців може використовуватися опитувальник M-CHAT-R/F. Його заповнюють батьки, але результат опитувальника не є діагнозом – він лише показує, чи потрібне детальніше обстеження.

РАС також можуть діагностувати у старшому дитячому, підлітковому або дорослому віці. Це трапляється, коли прояви стають помітними лише зі зростанням вимог до спілкування, навчання та самостійності.

На які особливості варто звернути увагу

Соціальна взаємодія

Дитина:

• рідко реагує на ім’я, хоча чує інші звуки;
• мало усміхається у відповідь або не підтримує емоційний обмін;
• не шукає уваги дорослого, щоб поділитися враженням;
• не показує і не приносить предмети, які її зацікавили;
• не стежить за напрямком погляду чи вказівного жесту дорослого;
• мало цікавиться іншими дітьми або не знає, як долучитися до гри;
• може використовувати руку дорослого як "інструмент", щоб отримати бажане.

Особливо важливою є спільна увага: дитина дивиться на предмет, потім на дорослого, ніби запрошуючи його розділити інтерес. Затримка розвитку цієї навички може бути однією з ранніх ознак РАС, свідчить Американська академія педіатрії.

Жести, мовлення та спілкування

Варто звернути увагу, якщо дитина:

• рідко використовує жести – не махає рукою, не киває, не простягає руки;
• до 18 місяців не показує пальцем на цікаві предмети;
• пізно починає говорити або перестає використовувати слова, які вже знала;
• повторює почуті фрази, репліки з мультфільмів чи запитання замість відповіді;
• говорить незвично монотонно або з нетиповою інтонацією;
• має достатній словниковий запас, але не використовує мовлення для діалогу;
• рідко наслідує дії дорослих;
• майже не грає в уявні та сюжетно-рольові ігри.

Поведінка, інтереси та гра

Можливими ознаками є:

• повторювані рухи: розмахування руками, розгойдування, ходіння навшпиньки;
• тривале обертання коліс, відкривання дверцят, перекладання або шикування предметів;
• сильне захоплення окремими деталями предмета;
• дуже вузькі та інтенсивні інтереси (гіперфокус на одній темі);
• значне засмучення через зміну маршруту, послідовності дій чи звичного розкладу;
• потреба повторювати певні ритуали;
• труднощі з переходом від одного заняття до іншого.

Сенсорні особливості

Дитина може надзвичайно гостро або, навпаки, слабко реагувати на:

• гучні чи побутові звуки;
• яскраве світло;
• дотики, обійми, одяг певної текстури;
• запахи та консистенцію їжі;
• біль, холод або спеку;
• рух, хитання чи обертання.

Що важливо не переплутати з діагнозом

Відсутність зорового контакту не є обов’язковою ознакою РАС: деякі аутичні діти дивляться в очі, усміхаються і проявляють прихильність до близьких.

Якщо дитина не реагує на ім’я, передусім потрібно перевірити слух. Затримка мовлення також може бути пов’язана з порушенням слуху, окремим розладом мовлення або загальною затримкою розвитку.

Порушення сну, вибірковість у їжі, істерики, складнощі з туалетними навичками чи незграбність можуть супроводжувати аутизм, але не є його специфічними діагностичними ознаками.

Найвагомішим сигналом є втрата вже набутих слів, жестів, навичок гри або соціальної взаємодії. У такому разі звернення до фахівців не варто відкладати.

Як діагностують аутизм

Аналізу крові, МРТ, ЕЕГ або генетичного тесту, який міг би підтвердити аутизм, не існує. Діагностика ґрунтується на двох основних джерелах інформації:

• історії розвитку дитини, яку розповідають батьки;
• спостереженні фахівців за поведінкою, грою та спілкуванням дитини.

Під час комплексного обстеження оцінюють мовлення, інтелектуальний розвиток, адаптивні навички, моторику, сенсорні особливості та поведінку. Також перевіряють слух і з’ясовують, чи немає інших станів, які можуть пояснювати окремі прояви.

Фахівці, як роз'яснює СDC можуть використовувати стандартизовані методики ADOS-2, ADI-R, CARS-2 та інші інструменти. Проте жодна шкала не повинна бути єдиною підставою для діагнозу.

До яких фахівців звертатися

Найкраще, коли дитину оцінює команда, а висновки ґрунтуються на її поведінці в різних умовах – удома, у кабінеті фахівця та в закладі освіти.

Як фахівці можуть допомогти дитині з аутизмом

Аутизм не виліковується. Але підтримка фахівців є необхідною, вони допоможуть дитині з РАС навчитися спілкуватися, перебувати серед однолітків в навчальному закладі, регулювати емоції, бути максимально самостійною та почуватися безпечно.

Залежно від потреб дитини можуть запропонувати:

• програми раннього втручання із залученням батьків;
• ігрові соціально-комунікативні заняття;
• логопедичну допомогу;
• альтернативну та додаткову комунікацію – картки, жести, комунікатори;
• поведінкові й природничо-розвиткові програми, зокрема сучасні методи ABA або Денверську модель раннього втручання;
• ерготерапію та навчання побутових навичок;
• візуальний розклад, передбачувані правила й підготовку до змін;
• адаптацію навчальних завдань і середовища;
• підтримку батьків та навчання способів взаємодії з дитиною.

Програма має бути індивідуальною, мати конкретні цілі та регулярно переглядатися. Сучасна допомога не повинна ґрунтуватися на покаранні, примусі або забороні безпечних способів саморегуляції.

Необхідно також пам’ятати: ліків від основних проявів аутизму немає. Препарати можуть призначатися лікарем лише для супутніх проблем – наприклад, РДУГ, сильної тривожності, депресії, розладів сну, судом або небезпечної самоушкоджувальної поведінки.

Не варто довіряти обіцянкам "вилікувати аутизм" за допомогою детоксів, хелатування, стовбурових клітин, протипаразитарних засобів, харчових добавок або суворих дієт без медичних показань.

Що можуть зробити батьки вже зараз

Якщо поведінка або розвиток дитини викликають занепокоєння:

1. Запишіть конкретні приклади та вік, коли ви їх помітили.
2. Зніміть короткі відео поведінки, яку складно показати в кабінеті.
3. Запитайте вихователів або вчителів, що вони спостерігають.
4. Зверніться до педіатра чи сімейного лікаря та попросіть провести оцінювання розвитку.
5. Перевірте слух дитини.
6. Запишіться на комплексну діагностику до фахівців, які мають досвід роботи з РАС.
7. Не чекайте остаточного діагнозу, щоб почати допомагати з конкретними труднощами.

Наприклад, заняття для розвитку мовлення або раннє втручання часто можна розпочати ще до встановлення РАС. CDC наголошує, що допомога з конкретними затримками не повинна чекати формального діагнозу.

Раннє звернення не означає, що батьки мають налякатися чи навісити на дитину ярлик. Воно дає можливість зрозуміти її потреби та своєчасно запропонувати підтримку, яка допоможе розвивати комунікацію, самостійність і якість життя.

Читайте також

10 найкращих фільмів про людей з розладами аутистичного спектра

Як правильно говорити про людей з аутизмом

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram