Меню
Вхід і реєстрація

Тіна Сіліг, виконавча директорка програми Knight-Hennessy Scholars у Стенфордському університеті та авторка книжки «What I Wish I Knew About Luck», у статті для CNBC Make It у рубриці Success пояснила, чому удача — не випадковий подарунок долі. На її думку, успішні люди самі створюють умови, за яких сприятливі можливості частіше з’являються в їхньому житті.
Протягом 27 років Тіна Сіліг керує програмами Стенфордського університету, присвяченими лідерству, підприємництву та інноваціям. Один із найважливіших уроків, якого вона навчає студентів, – уміння створювати можливості для удачі.
Експертка порівнює удачу з вітром: ми не можемо його побачити чи контролювати, але можемо навчитися використовувати його силу. Для цього варто розвивати п’ять звичок.
Людина, яка добре розуміє власні принципи, легше відрізняє перспективну можливість від небезпечної спокуси.
Якщо чесність і відповідальність є вашими базовими цінностями, вам буде простіше відмовитися від пропозиції приховати факти, прикрасити результати чи вдатися до маніпуляції заради швидкої вигоди.
Коли інші бачать, що людина не зраджує своїх переконань, це формує довіру. Саме довіра з часом може привести до нових знайомств, партнерств і професійних пропозицій.
«У мене це ніколи не виходило», «я не маю потрібних здібностей», «у моєму житті завжди було так» – подібні переконання звужують уявлення людини про власні можливості.
Непросте дитинство, невдалий досвід чи токсичне робоче середовище справді можуть впливати на нас. Проте вони не обов’язково мають визначати подальше життя.
Коли людина починає сприймати себе не лише як жертву обставин, а як того, хто вже зміг пройти через труднощі, вона помічає більше можливостей для змін. Минуле залишається частиною її історії, але перестає диктувати майбутнє.
Навіть незначне рішення здатне вплинути на подальший перебіг життя. Розмова з незнайомою людиною, дзвінок колишньому колезі, участь у новому проєкті чи зміна щоденної звички можуть мати наслідки, яких неможливо передбачити заздалегідь.
Це не означає, що кожне знайомство неодмінно приведе до успіху. Але людина, яка залишається відкритою до нового, значно збільшує кількість можливостей у своєму житті.
Іноді удача починається з простого «Вітаю!».
Починаючи нову справу, багато людей бояться, що їм бракує досвіду, знань чи професійності. Через це вони можуть відмовлятися від можливостей, до яких насправді вже готові.
Тіна Сіліг пропонує сприймати синдром самозванця як «синдром удосконалення». Відчуття невпевненості часто свідчить не про нездатність людини, а про те, що вона вийшла за межі звичного й навчається.
Експертка також радить створити «резюме невдач»: записувати свої помилки, висновки з них і те, що наступного разу можна зробити інакше. Такий підхід допомагає побачити, що невдача – не протилежність успіху, а один із етапів руху до нього.
Щира вдячність – один із найбільш недооцінених способів збільшити кількість сприятливих можливостей.
Подякувати можна особисто, у повідомленні чи листі, публічно відзначивши внесок людини або зробивши невеликий подарунок, який демонструє увагу.
Люди охочіше знову допомагають тим, хто помічає і цінує їхні зусилля. Натомість відчуття, що допомогу сприймають як належне, поступово руйнує бажання підтримувати співпрацю.
Ми не здатні контролювати всі події, але можемо впливати на те, скільки можливостей помічаємо і як на них реагуємо. Чіткі цінності допомагають обирати правильний напрям, відкритість створює нові зв’язки, помилки дають досвід, а вдячність зміцнює стосунки.
Отже, удача не завжди приходить випадково. Часто вона стає результатом рішень, звичок і ставлення до людей, які ми практикуємо щодня.
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram
Теги: щастя
Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook
«Освіта Нова» — у вашій стрічці новин