Цифрові загрози еволюціонують: що змінилося серед заблокованих сайтів за перше півріччя 2026 року

На початку 2026 року ми вже писали про те, що тисячі заблокованих сайтів — це не просто статистика, а відображення тих ризиків, з якими українці стикаються в цифровому просторі. Тепер UABlockList оприлюднив дані за перше півріччя 2026 року, і вони дозволяють оцінити, як змінюється цей ландшафт.

Якщо торік ми говорили переважно про масштаби проблеми, то сьогодні варто придивитися до її еволюції: які загрози залишаються домінантними, які з'явилися вперше і що це означає для батьків, педагогів та всіх, хто навчає дітей безпечної поведінки в інтернеті.

За даними UABlockList, за перші шість місяців 2026 року українські державні органи та регулятори ухвалили рішення про обмеження доступу до 2465 інтернет-ресурсів. Майже 97% із них належать лише до трьох категорій: нелегальні онлайн-казино, сайти з продажу алкоголю й тютюнових виробів без ліцензій та ресурси, що поширювали пропаганду.

Однак за цими цифрами стоїть значно більше, ніж статистика. Вони демонструють, як змінюється цифрове середовище, у якому щодня перебувають діти, підлітки, батьки та педагоги.

Онлайн-казино залишаються головною загрозою

Наймасовішою категорією вкотре стали нелегальні онлайн-казино. За пів року було заблоковано 2144 ресурси, пов'язані з азартними іграми та їхніми так званими «дзеркалами».

Особливість цієї категорії полягає в тому, що блокування не ставить крапку в роботі таких платформ. Після закриття одного домену власники часто запускають новий із майже ідентичним оформленням і назвою. Саме тому лише протягом червня було заблоковано майже тисячу адрес.

Для освітян і батьків це ще раз підтверджує: технічні обмеження необхідні, але вони не замінюють розмов із дітьми про ризики азартних ігор, механізми залежності та маніпулятивну рекламу, яка дедалі частіше з'являється у соціальних мережах, месенджерах і навіть мобільних застосунках.

Нелегальний продаж алкоголю та електронних сигарет

Другою за кількістю категорією стали сайти, які продавали алкоголь, тютюн, POD-системи та одноразові електронні сигарети без необхідних ліцензій. За пів року під блокування потрапили 157 таких ресурсів.

Багато з них використовували кілька доменів одночасно, однаковий дизайн і схожі назви, що дозволяло швидко відновлювати роботу після чергового блокування.

Це ще раз показує, наскільки легко підлітки можуть натрапити на пропозиції придбати продукцію, яка не повинна бути доступною неповнолітнім.

Пропаганда не зникає — вона змінюється

Третьою за масштабами категорією стали пропагандистські ресурси — 91 заблокований сайт.

Йдеться не лише про традиційні російські медіа. Серед заблокованих були ресурси, що поширювали тези про «втому Заходу від підтримки України», маніпулювали історичними подіями, дискредитували українські державні інституції або популяризували ідеологію «русского мира».

Наприкінці червня перелік суттєво розширився після санкцій щодо низки російських інформаційних платформ та пов'язаних із ними вебресурсів.

Це ще раз підтверджує: інформаційна війна триває не лише у стрічках новин, а й через десятки спеціалізованих сайтів, які намагаються формувати громадську думку.

Нова тенденція — шахрайство під виглядом державних сервісів

Саме ця тенденція виглядає однією з найнебезпечніших.

Якщо раніше користувачів закликали не заходити на «підозрілі сайти», то сьогодні проблема полягає в іншому: шахрайські ресурси дедалі частіше виглядають цілком офіційно.

У першому півріччі правоохоронці повідомили про блокування фейкової «Дії», через яку зловмисники збирали персональні дані користувачів. Також було виявлено підроблений сайт Національної поліції, де виманювали гроші під приводом сплати штрафів, і ресурс із фальшивим сервісом «Резерв+».

Ці приклади демонструють, що сучасне шахрайство дедалі частіше будується не на очевидному обмані, а на довірі до знайомих назв, логотипів і дизайну.

Небезпечні псевдоаптеки

Окремою категорією стали 29 сайтів, які пропонували лікарські засоби сумнівного походження.

Частина таких ресурсів позиціонувала себе як міжнародні сервіси пошуку дефіцитних препаратів або онлайн-аптеки, через які можна було замовити ліки від онкологічних захворювань, ВІЛ, гепатиту та інших тяжких хвороб.

Подібні сервіси можуть становити не лише фінансову, а й безпосередню загрозу здоров'ю людей.

Російські книжки та піратський контент

За пів року було заблоковано 18 книжкових сайтів, де продавалася продукція російських видавництв або піратські видання популярних авторів.

Під час перевірок виявляли книжки російських видавництв, надруковані вже після початку повномасштабного вторгнення, а також нелегальні копії творів відомих світових письменників.

Для освітньої спільноти ця тема важлива не лише через авторське право, а й через формування культури відповідального споживання інформації та поваги до інтелектуальної власності.

Що означають ці тенденції для освіти

Якщо попередні роки змушували говорити насамперед про медіаграмотність, то сьогодні дедалі актуальнішим стає поняття цифрової або кібергігієни.

Дітям уже недостатньо пояснити, як розпізнати фейкову новину. Вони мають навчитися перевіряти адресу сайту, критично ставитися до повідомлень у месенджерах, розуміти принципи роботи фішингових ресурсів і не довіряти навіть знайомим логотипам без перевірки їхньої справжності.

Саме тому цифрова грамотність поступово перетворюється на одну з базових компетентностей сучасної людини.

Статистика першого півріччя 2026 року показує, що цифрові загрози не лише зберігаються, а й стають дедалі складнішими. Шахрайські ресурси маскуються під державні сервіси, нелегальні платформи швидко відновлюють роботу після блокувань, а інформаційні атаки набувають нових форм.

Блокування сайтів залишаються важливим інструментом державного захисту, однак вони не можуть повністю убезпечити користувачів. Остаточний захист починається з цифрової грамотності, критичного мислення та звички перевіряти інформацію. Саме ці навички сьогодні мають формувати школа, родина й суспільство загалом.

Читайте також

Настав час перейти від економіки професій до економіки компетенцій

Цифрове вигорання: ми втомлюємося не від роботи, а від постійного перемикання уваги

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram