Меню
Вхід і реєстрація
У новому World Happiness Report 2026 дослідники з Центру дослідження добробуту University of Oxford Wellbeing Research Centre звертають увагу на тривожну тенденцію: що більше часу молодь проводить у соціальних мережах, то нижчим стає рівень задоволеності життям.
Дослідження вкотре ставить питання не лише про технології, а й про спосіб життя сучасних підлітків, для яких цифровий простір став основним середовищем соціалізації.
Аналітики виявили чітку закономірність: молодь, яка проводить у соцмережах понад п’ять годин на день, значно частіше повідомляє про нижчий рівень добробуту. Йдеться про:
– підвищений рівень стресу,
– ознаки депресивних станів,
– схильність до негативного порівняння себе з іншими.
Особливо чутливими до цього виявилися дівчата – саме серед них зв’язок між надмірним використанням соцмереж і психологічним станом був найсильнішим.
Водночас повна відмова від соціальних мереж не виглядає оптимальним рішенням. Дані показують: користування до однієї години на день може навіть підвищувати рівень задоволеності життям (за винятком тих, хто не має доступу до інтернету взагалі).
«Здається, оптимальним є помірне використання», – зазначає редактор звіту, професор Еммануель Де Неве. Водночас він додає, що середній час використання значно перевищує цей баланс і становить близько 2,5 години на день.
Окрему увагу дослідники приділили тому, як саме молодь користується цифровими платформами. Використання орієнтованих на спілкування соцмереж покращує задоволеність життям, в той час, як перегляд контенту в соцмережах орієнтованих на споживання контенту за алгоритмами (Instagram, TikTok та X), його погіршують.
Причина — у способі споживання. Пасивний перегляд контенту, особливо візуального, насиченого "ідеальними" картинками життя, підсилює соціальні порівняння й відчуття недостатності.
Дослідники звертають увагу: проблема не в самих технологіях, а в тому, як вони вбудовані в поведінку людини.
Алгоритмічні стрічки формують нескінченний потік контенту, який:
– затягує увагу,
– підсилює емоційні реакції,
– створює ілюзію постійного порівняння.
У результаті замість відчуття зв’язку виникає відчуття віддаленості – від себе й інших.
"Нам потрібно повернути соціальний аспект у соціальні мережі", – наголошує Еммануель Де Неве, закликаючи як розробників платформ, так і користувачів переосмислити спосіб їх використання.
Ще один важливий висновок дослідження – молодь часто не обирає соцмережі свідомо.
За словами співавтора звіту Роберт Волмслі, багато підлітків залишаються онлайн через соціальний тиск. Навіть якщо внутрішньо вони хотіли б зменшити використання або взагалі відмовитися від платформ, страх бути "поза зграєю" виявляється сильнішим.
Це створює парадокс: середовище, яке має об’єднувати, часто стає джерелом тривоги.
Цікаво, що рівень щастя молоді суттєво відрізняється залежно від країни, навіть за подібного рівня доступу до технологій.
Наприклад, у Литві показники добробуту серед молоді значно вищі, ніж у США чи Великій Британії, хоча доступ до соцмереж однаковий. Це свідчить: на щастя впливають також соціальні умови, культура взаємодії та підтримка в суспільстві.
Отже, соціальні мережі – лише один із факторів, але не єдиний.
Результати дослідження не закликають до заборон. Навпаки – вони підказують адаптивний підхід.
Йдеться не про те, чи користуються діти соцмережами, а про те:
– скільки часу вони там проводять,
– як саме вони взаємодіють із контентом,
– чи зберігається баланс із реальним життям.
Помірність, живе спілкування та баланс із реальним життям — основа психологічного добробуту підлітків. І найважливіше: вони мають право бути поза онлайном і водночас залишатися частиною світу загалом і "зграї" зокрема.
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram
Теги: соціальні мережі , щастя
Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook
«Освіта Нова» — у вашій стрічці новин