Чесність без співчуття — це скальпель без анестезії

30.11.2025

163

Книжкова продюсерка, власниця Book Art House, експертка зі щастя Маргарита Січкар у своєму блозі розмірковує над тим, чому чесність одночасно звільняє, лякає й вимагає внутрішньої сили. Це риса, яка приносить ясність, будує довіру, але й оголює вразливість. Її текст — про сміливість бути справжнім навіть тоді, коли це незручно

Чесність: благо, тягар і перевірка на сміливість.

Чесність — як сіль: у правильній дозі вона додає смаку життю, у надлишку — може обпалити.

З дитинства нам кажуть: «Говори правду — і не помилишся». Але дорослішаєш — і розумієш: за правду іноді «прилітає». Причому не завжди справедливо. Чесність вимагає сміливості — сказати «я не знаю», «я не люблю», «мені боляче», «я втомився» в світі, де модно бути впевненим, успішним і сяючим 24/7.

Плюси чесності — насамперед це ясність.

Чесна людина — як прозора вода: видно, що всередині. З нею легко — бо не треба гадати, не треба підлаштовуватись, не треба жити в здогадках.

Чесність — це основа довіри. А довіра — це основа будь-яких стосунків: дружніх, любовних, ділових. Чесна людина може сказати й неприємну правду так, що її все одно поважають. Бо за правдою стоїть повага до іншого.

Чесність — це ще й внутрішній комфорт. Ти не живеш на два фронти, не вигадуєш легенди, не боїшся, що тебе «викриють». Чесність економить енергію.

Але чесність — це не завжди зручно.

По-перше, не всі хочуть її чути. Люди часто питають: «Як я виглядаю?», а чекають: «Чудово». А почувши щире «бувало краще», ображаються.

По-друге, чесність — це ризик. Ризик бути незрозумілим, відкинутим, не вписатися. Особливо якщо ти чесний не лише з іншими, а й із собою. Визнати в собі заздрість, втому від родини, страх почати з нуля — це вже не про «бути зручним». Це про бути справжнім.

Інколи чесність плутають із грубістю: «Я просто сказав, як є». Але між щирістю і хамством — цілий всесвіт. Чесність без співчуття — це скальпель без анестезії.

Чесність — це не про «рубати правду-матку». Це про жити й говорити в злагоді з собою. А іноді — мовчати чесно.

Висновок?

Чесність — це шлях сильних. Вона не гарантує, що тебе любитимуть. Але точно гарантує, що ти житимеш у мирі з собою.

А зрештою, це і є найголовніше.

Читайте також